Ухвала суду № 81196777, 12.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.04.2019

Справа № 320/357/19

1-кс/320/1948/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

прокурора — ОСОБА_1,

підозрюваного — ОСОБА_2,

захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140000115 від 11 січня 2019 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,такого, що має судимості:

1) 17.05.1997 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.206 КК України до 2 років позбавлення волі.

2) 22.09.1997 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.206, ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 215-3, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 24.02.1999 умовно -достроково, невідбутий строк 1 рік 2 місяці 23 дні;

3) 05.11.2001 Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України, до штрафу у розмірі 510 гривень;

4) 23.07.2002 Мелітопольським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

5) 01.07.2003 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 20.10.2006 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 3 місяці 1 день;

6) 27.08.2008 Мелітопольським міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням 1 рік;

7) 11.10.2010 Мелітопольським міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням 2 роки;

8) 11.09.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням 1 рік,

9) 21.06.2018 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням 1 рік,

що підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140000115 від 11 січня 2019 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2, будучи особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, підозрюється в тому, що 30.01.2019, приблизно о 11 годині 35 хвилин, знаходячись біля магазину «Меблі Нова» зі сторони проїжджої частини по вулиці В. Інтернаціоналістів у м. Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_5, заздалегідь домовившись про вчинення незаконного збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено, попередньо розділивши між собою злочинні ролі, згідно яких ОСОБА_5 приблизно о 11 годині 35 хвилин, знаходячись біля магазину «Меблі Нова» зі сторони проїжджої частини по вулиці В.Інтернаціоналістів в м. Мелітополі, в присутності ОСОБА_2, отримав від ОСОБА_6 (особи яка проводила оперативну закупівлю) грошові кошти в розмірі 2 000 гривень. Відразу після чого, знаходячись у вищевказаному місці, ОСОБА_2, згідно його злочинної ролі, виконуючи спільні злочинні дії, маючи при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, маса якого склала – 0,801 грам, який незаконно зберігав при собі з метою збуту, передав його ОСОБА_6, тим самим оплатно збув.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчинені незаконного зберігання з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, будучи особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні:

- протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 31.01.2019;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 31.01.2019;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 31.01.2019;

- протокол огляду від 30 січня 2019 року;

- протокол огляду від 30 січня 2019 року;

- висновок експерта № 7-305 від 26.02.2019;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 15.02.2019;

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії – спостереження за особою;

- повідомленням про підозру ОСОБА_2

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов’язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.

Крім того, ОСОБА_2, будучи особою раніше неодноразово судимою, знову підозрюється у вчиненні умисного злочину, пов’язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, що може свідчити про те, що він не виконує покладені на нього обов`язки та не стає на шлях виправлення, у зв’язку з чим може знову вчинити злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів. Вказані обставини вказують, що ОСОБА_2В з метою ухилення від кримінального переслідування за злочин, в якому він підозрюється, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, та продовжити свою злочинну діяльність, а також незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та особу, яка проводила оперативку закупку наркотичного засобу у підозрюваного.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-перешкоджати кримінальному провадженню;

-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вважає, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

-при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі, особу підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні;

-враховуючи те, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, беручи до уваги майновий стан підозрюваного, застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, неможливе.

У зв’язку з вищевикладеним, на підставі ст.176, ч.2 ст.177, ст.178, ст.183 КПК України, слідчий вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, більш м’якого, ніж взяття під варту строком на шістдесят днів.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, свою причетність до скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України не визнав, просив урахувати стан його здоров’я та застосувати до нього більш м’який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України просив застосувати більш м’який запобіжний захід.

Прокурор просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачаться, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, що підтверджується наступними доказами: протоколами допитів свідків: ОСОБА_6 від 31.01.2019, ОСОБА_7 від 31.01.2019, ОСОБА_8 від 31.01.2019, протоколами огляду від 30 січня 2019 року, висновком експерта № 7-305 від 26.02.2019, протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіо-, відео контроль особи від 15.02.2019, протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії – спостереження за особою від 15.02.2019, повідомленням про підозру ОСОБА_2

ОСОБА_2, будучи особою, яка має судимості, підозрюється у вчиненні умисного злочину, пов’язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, що може свідчити про те, що він не виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, у зв’язку з чим може знову вчинити злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів. Вказані обставини вказують, що ОСОБА_2В з метою ухилення від кримінального переслідування за злочин, в якому він підозрюється, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, та продовжити свою злочинну діяльність, а також незаконно впливати на свідків, особу, яка проводила оперативку закупку наркотичного засобу, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Запобігти ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу більш м’якого, ніж тримання під вартою.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м’якого, ніж тримання під вартою.

При обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі, особу підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні;

Враховуючи те, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, беручи до уваги майновий стан підозрюваного, застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, неможливе.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного на даний час існують слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховані всі данні про особу підозрюваного, а тому вважаю, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею процесуальних обов’язків.

Відомостей щодо стану здоров’я підозрюваного слідчому судді не надано.

Отже, застосування тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а саме у скоєнні умисного тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140000115 від 11 січня 2019 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 13 год. 45 хв. 12 квітня 2019 року до 13 год. години45 хвилин 10 червня 2019 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 13 години45 хвилин 10 червня 2019 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38420 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку 37319085001205 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки: прибувати до слідчого Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 години45 хвилин 10 червня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя: