Вирок № 81196769, 16.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.04.2019

Справа № 320/535/19

Провадження 1-кп/320/555/19

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019080140000043, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженки м. Мелітополь, громадянки України, із середньою освітою, не працевлаштованої, незаміжньої, яка не має місця реєстрації та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 в силу ст.89 КК України визнана такою, що не має судимості,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.190 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора - Богун Н.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018р. приблизно о 18-00 годині, знаходячись за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1, шляхом зловживання довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка отримала від потерпілого належний йому мобільний телефон «Іphone 5S», в корпусі сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, вартістю 2500,00гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», на рахунку якої були грошові кошти у розмірі 140,00гривень, з захисним склом вартістю 100,00 гривень, який повертати не збиралась, тим самим шахрайським шляхом заволоділа вищевказаним мобільним телефоном, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 2740,00гривень.

Суд вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, так як вона вчинила кримінальне правопорушення (злочин), скоївши заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 себе винною у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала в повному обсязі, пояснивши суду, що 07.12.2018р. приблизно о 18-00 годині, вона знаходячись вдома у ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, попросила в нього мобільний телефон для дзвінка, який потім не повернула та залишила у себе. У вчиненому щиро розкаялася та просила суворо не карати. Повернула телефон потерпілому.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні прокурор просив призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.190 КК України у вигляді 2 років обмеження волі; на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік; та покласти на неї обов'язки згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_3 не з'явився, але від нього надійшла заява про слухання справи без його участі. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов по справі не заявляв.

Згідно висновку Мелітопольського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області щодо особи ОСОБА_1, встановлено, що приймаючи до уваги зібрані та узагальнені матеріали, які характеризують особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливо та не становить високої небезпеки для суспільства.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченої: раніше притягалася до кримінальної відповідальності; має постійне місце мешкання, за місцем проживання характеризується задовільно; під час досудового та судового слідства активно сприяла розкриттю злочину, повернула потерпілому викрадене майно; думку прокурора, потерпілого; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі, відшкодування шкоди потерпілому; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.190 КК України, та оскільки її виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, та покласти на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся, оскільки викрадене майно повернуто потерпілому.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від призначеного їй покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- мобільний телефон «Іphone 5S», в корпусі сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, що передано під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 - повернути йому як власнику.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко