Ухвала суду № 81196438, 11.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1286/17

Провадження № 1-кп/461/42/19

У Х В А Л А

11.04.2019 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар Мисько С.М.

за участю прокурора Грицишина В.С.

обвинуваченої ОСОБА_1

та захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові об’єднане кримінальне провадження /№ 12016140050005716 від 17.12.2016 року, № 12018140050003339 від 23.07.2018 року № 12019140050000011 від 02.01.2019 року/ про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться об’єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження прокурор Грицишин В.С. заявив клопотання про продовження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на 60 днів.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років; остання немає постійного джерела доходу, умисно уникала явки в судові засідання, оголошена в розшук Галицьким районним судом м. Львова, а тому вважає доведеним ризик, що особа, перебуваючи на волі продовжить переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене, а запобігти цьому шляхом застосування біль м'яких запобіжних заходів неможливо.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечили.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.02.2019 року застосовано до обвинуваченої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 25.04.2019 року включно з визначенням застави – 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57 630,00 гривень.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк на строк до 5 років. Враховуючи особу обвинуваченої, яка немає міцних соціальних зв'язків, не працює, законних джерел заробітку не має, раніше неодноразово судима, умисно уникала явки в судові засідання внаслідок чого була оголошеною в розшук Галицьким районним судом м. Львова, а тому є достатні підстави стверджувати про відсутність достатніх гарантій належного виконання обвинуваченою процесуальних обов’язків, у разі зміни запобіжного заходу. Таким чином, інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченої, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого вона обвинувачуються, виключають можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.

Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу – тримання під вартою не відпали, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197, 199, 331, 334 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на 60 днів, тобто до 09.06.2019 року включно.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.Р.Волоско.