Ухвала суду № 81193551, 12.04.2019, Василівський районний суд Запорізької області

318/2921/18

12.04.2019 Провадження №1-кп/311/123/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., суддів Задорожко Д.А., Сидоренко Ю.В., секретар судового засідання Гончарова К.Ю., за участю учасників кримінального провадження: прокурора Васильчука Б.Г., захисників – адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080260000349 від 26 червня 2018 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.

Під час судового засідання сторона захисту звернулася з клопотанням про визнання доказів недопустимими, у якому на підставі ст.ст.87,89 КПК України просила визнати очевидно недопустимим доказом протокол обшуку, проведений 26 червня 2018 року у домоволодінні ОСОБА_3, за адресою: Запорізька область, м.Кам`янка-Дніпровська, вул. Щаслива (Йоржикова), 233, з доданим до нього технічним записом. Клопотання мотивоване тим, що стороні захисту не було відкрито в порядку ст.290 КПК України документи та інші матеріали, які стали правовою підставою для проведення обшуку, а саме: клопотання слідчого, прокурора про проведення обшуку; матеріали, що підтверджують повну технічну фіксацію судового засідання 26 червня 2018 року при розгляді слідчим суддею клопотання про обшук у справі №318/1399/18 (провадження №1-кп/318/430/2018). Крім того, ухвалою Кам`янко-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26.06.2018 року дозвіл на обшук надано працівникам прокуратури – начальнику відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та прокурору цього ж відділу ОСОБА_5, відповідно протоколу обшуку від 26.06.2018 року він проведений прокурором Рулевським О.О. Разом з тим, з відеозапису обшуку, який є невід’ємним додатком до протоколу від 26.06.2018 року, вказана слідча дія фактично проведена іншою особою – слідчим СВ ОСОБА_6 Крім того, слідча дія проводилася за безпосередньою участю осіб, які не зазначені в протоколі обшуку. Ухвала слідчого судді від 26.06.2018 року про надання дозволу на обшук ґрунтується на недопустимих доказах, а саме показаннях свідків по іншому кримінальному провадженню. Прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту, оскільки, на його думку питання допустимості доказів, зазначених у клопотанні повинна вирішуватися судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_1, вислухавши думки учасників кримінального провадження з приводу заявленого клопотання, колегія суддів не вбачає

підстав для визнання очевидно недопустими доказами та виключення із судового розгляду, як очевидно недопустимих, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку,на підставі яких слідчий, прокурор,слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин,що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.2 ст. 84 КПК України).

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК України).

Згідно з вимогами ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст.89 КПК України).

З огляду на положення ст.ст. 86,87 КПК України щодо допустимості та недопустимості доказів, підставою для визнання доказу недопустимим, за умови його очевидної недопустимості, яка виключає його використання при прийнятті процесуальних рішень, може бути виключно порушення встановленого законом процесуального порядку його отримання.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду. Очевидної недопустимості цих доказів на цій стадії судового провадження, без дослідження їх у взаємозв'язку з іншими доказами, колегія суддів не вбачає та вважає вирішення питання про їх недопустимість передчасним.

Колегія суддів вважає що питання правомірності проведення та оформлення обшуку недоцільно з`ясовувати та перевіряти на даній стадії судового процесу до завершення повного дослідження доказів у кримінальному провадженні, а дати їм належну оцінку разом з усіма наявними доказами в їх сукупності та взаємозв’язку після завершення судового розгляду у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного судового рішення.

Крім того, докази щодо яких заявлено клопотання про визнання їх недопустимими вже досліджені судом.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає очевидної недопустимості доказів – протоколу обшуку, проведеного 26 червня 2018 року у домоволодінні ОСОБА_3, за адресою: Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Щаслива (Йоржикова), 233, з доданим до нього технічним записом, і вважає за необхідне продовжити їх дослідження в ході судового розгляду, а питання недопустимості зазначених доказів в порядку, визначеному ст. 89 КПК України, вирішити під час ухвалення остаточного судового рішення по кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст.2, 8, 84-89, 290, 350, 372, 395 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1 про визнання доказів недопустимими (в порядку ст.89 КПК України) - відмовити.

Вирішити питання допустимості доказів зазначених у клопотанні адвоката в порядку, визначеному ст. 89 КПК України, під час ухвалення остаточного судового рішення по кримінальному провадженню.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по справі.

Головуючий - суддя С.О.Нікандрова

судді Д.А.Задорожко

ОСОБА_7