Ухвала суду № 81193541, 10.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

1кс/755/2726/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Мізерна К.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Спесивцева Д.В.,

захисника Щерби П.С.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі, Грузія, громадянина Грузії, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Колесник В.О. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Спесивцевим Д.В. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 08 квітня 2019 року близько 10 год 05 хв, приїхали до овочевої бази, що розташована за адресою АДРЕСА_2, де здійснює свою діяльність ОСОБА_10 з якими вступили в словесну перепалку, під час якої, користуючись малозначним приводом з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, в присутності працівників овочевої бази почали наносити удари руками ОСОБА_10 та ОСОБА_12, який намагався захистити батька. Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12, невідомі особи використали предмет для відстрілу набоїв зовні схожий на пістолет.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення хуліганства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді завдання матеріальної та фізичної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 переслідуючи ОСОБА_10, забіг до його кабінету, де використовуючи заздалегідь заготовлений предмет схожий на пістолет марки «ПМ» здійснив постріл в ногу ОСОБА_10 В подальшому ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13 та невстановленими досудовим розслідуванням особами з місця вчинення злочину зникли.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 7 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки являється громадянином Грузії та має паспорт громадянина Грузії, у зв'язку із чим останній може виїхати на постійне місце проживання до Грузії; також перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, оскільки він шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування; перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, просить не визначати розміру застави, оскільки даний злочин вчинений із застосуванням насильства.

Захисник Щерба П.С. заперечував проти задоволення клопотання, з тих підстав, що стороною обвинувачення не обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки вона не підтверджується жодними доказами, які долучено до матеріалів клопотання. Крім того, у процесуальних документах долучених до клопотання наявні неузгодженості стосовно часу вчинення кримінального правопорушення, а також статті кримінального кодексу України за якою передбачається відповідальність за вчинення кримінального правопорушення. Зазначені прокурором у клопотанні ризики не обґрунтовані належними та допустимими доказами. Також захисник звернув увагу на поганий стан здоров'я його підзахисного, який хворіє на цукровий діабет ІІ типу, гіпертонічну хворобу І ступеню та ряд інших хронічних захворювань. Має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає із цивільною дружиною, яка перебуває в стані вагітності.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та врахувати при цьому його поганий стан здоров'я.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом 08 квітня 2019 року відомості про вчинення злочинів було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040002839.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

08 квітня 2019 року о 20 год 17 хв - ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

09 квітня 2019 року - ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 квітня 2019 року, протоколом огляду місця події від 08 квітня 2019 року, протоколом допиту потерпілого від 08 квітня 2019 року, протоколом додаткового допиту потерпілого від 09 квітня 2019 року, протоколом допиту свідка від 08 квітня 2019 року, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 09 квітня 2019 року, протоколом особистого обшуку особи, затриманої в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України від 08 квітня 2019 року, протоколом огляду предметів від 09 квітня 2019 року.

Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, то слід зазначити таке.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідчий суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, поганий стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він не одружений, не працює, раніше не судимий.

Слідчий суддя критично ставиться до обґрунтувань прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки слідчим у клопотанні даний ризик лише формально зазначений та жодним чином не обґрунтований, зокрема не вказано фактичних обставин, які це підтверджують. Також не обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки жодних матеріалів, які б підтверджували дане обґрунтування слідчому судді не було надано.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливість впливати на потерпілого чи свідка у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Підстав для обрання щодо підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 грн та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Оскільки сам факт наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України не є підставою для не визначення розміру застави. Визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язком слідчого судді, тоді як не визначення розміру застави у випадках, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, є його правом.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала діє 30 (тридцять) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 20 год 17 хв 08 квітня 2019 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_2 прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

не відлучатись за межі Чернігівської обл. без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_12;

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в'їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 10 хв 15 квітня 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко