Ухвала суду № 81193520, 11.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Мізерна К.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Спесивцева Д.В.,

захисника Ульянова О.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника Ульянова О.В. в порядку ст. 206 КПК України,

в с т а н о в и в:

слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Колесник В.О. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Спесивцевим Д.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Ульянов О.В. заявив клопотання про скасування повідомлення про підозру від 09 квітня 2019 року ОСОБА_2, складену слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, погоджену прокурором Київської місцевої прокуратури №4, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Заявлені вимоги захисник Ульянов О.В. обґрунтовує тим, що його підзахисний є громадянином Грузії, не володіє українською мовою, проте в порушення вимог ч. 2 ст. 29 КПК України підозра вручена ОСОБА_2 українською мовою без участі перекладача, що порушує права його підзахисного. Крім того, захисник Ульянов О.В. зазначив, що його підзахисний з моменту затримання увесь час перебував у слідчому відділі Дніпровського УП ГУНП у м. Києві без доставки в Ізолятор тимчасового тримання, та його не було забезпечено їжею та водою, що свідчить про погане поводження. Із зазначених підстав просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 09 квітня 2019 року та звільнити його з-під варти в залі суду. Зобов'язати уповноважений орган досудового розслідування провести перевірку умов утримання ОСОБА_2 в Дніпровському УП ГУНП у м. Києві з часу затримання до доставлення до суду, а також вияснити підстави, з яких він не був направлений у Ізолятор тимчасового тримання.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти клопотання захисника в порядку ст. 206 КПК України, оскільки це не є предметом розгляду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Перекладач був запрошений ввечері і усно переклав повідомлення про підозру. Щодо клопотання захисника Ульянова О.В. проведення перевірки неналежного утримання підозрюваного ОСОБА_2 прокурор не заперечував.

Перекладач в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_2 та іншим підозрюваним в даному провадженні в усній формі здійснив переклад підозри, приблизно о 19 год 00 хв.

Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

08 квітня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань реєстраційний номер № 12019100040002839 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

08 квітня 2019 року о 16 год 45 хв - ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

09 квітня 2019 року - ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Як вбачається з розписки, у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 в отриманні повідомлення про підозру від 09 квітня 2019 року, дана підозра йому вручена у присутності двох понятих.

Відмова в отриманні підозри обґрунтована тим, що підозрюваний ОСОБА_2 не володіє українською мовою на якій йому повідомлено про підозру.

В матеріалах долучених до клопотання відсутня постанова про залучення перекладача, а також немає підтвердження його присутності при повідомленні про підозру ОСОБА_2

Положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року, скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15 липня 1982 року, скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10 грудня 1982 року) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Комісія та Суд визнали, що такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.

З огляду на вищезазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов'язане із наявністю підозрюваного.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч.1 ст. 42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Згідно ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до вимог ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також мови, якою здійснюється кримінальне провадження, згідно якого кримінальне провадження здійснюється державною мовою.

Як зазначається у ч. 2 ст. 29 КПК України особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 29 КПК України слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 29 КПК України судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють.

Згідно із ч. 1 ст. 68 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Право підозрюваного або обвинуваченого користуватися послугами перекладача є обов'язковим та невід'ємним елементом права останнього на справедливий суд.

Так, у відповідності до підпункту «е» пункту 3 статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1978 року у справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН», в якому визначено, що право на допомогу перекладача стосується, як усних виступів, так і документальних матеріалів кримінального провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24 лютого 2005 року по справі «Гусейн проти Італії», Суд вказує, що гарантія, передбачена підпунктом "e" пункту 3 статті 6 Конвенції не застосовується настільки широко, щоб включати в себе вимогу про надання обвинуваченому у кримінальній справі письмового перекладу будь-яких документальних доказів або офіційних паперів, долучених до матеріалів справи. При цьому Європейський Суд зазначив, що в даній нормі Конвенції вказується "усний перекладач", а не "письмовий перекладач". Це дає підставу вважати, що надання лінгвістичної допомоги обвинуваченому в усній формі може відповідати вимогам Конвенції. Проте усний переклад повинен бути таким, щоб дати можливість обвинуваченому бути ознайомленим з порушеною проти нього справою і здійснювати свій захист та особливо мати можливість викладати суду свою версію подій.

Отже, перекладу підлягають не всі документи кримінального провадження, а тільки основні, що надають можливість обвинуваченому/підозрюваному бути ознайомленим з порушеною проти нього справою та мати можливість викласти суду свою версію подій.

В матеріалах наданих суду відсутні докази вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України, мовою якою він володіє в достатньому обсязі для розуміння її суті. В матеріалах справи також відсутні докази участі перекладача при повідомлені його про підозру у порядку ст. 278 КПК України.

За таких обставин, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката Ульянова О.В. визнання вручення повідомлення про підозру з порушенням вимог КПК України, що тягне за собою скасування рішення слідчого щодо вручення підозри.

Також, слід зазначити, що скасування повідомлення про підозру згідно кримінально-процесуального законодавства не позбавляє орган досудового розслідування, слідчого/прокурора можливості виправити недоліки, встановлені в ухвалі слідчого судді про скасування підозри, зазначити беззаперечні факти та зібрані докази й вручити повідомлення про підозру повторно.

Щодо вимог захисника ОСОБА_2 - адвоката Ульянова О.В. в частині зобов'язання уповноваженого органу досудового розслідування провести перевірку умов утримання ОСОБА_2 в Дніпровському УП ГУНП у м. Києві з часу затримання до доставлення його до суду, то слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Враховуючи заяву захисника Ульянова О.В. про можливість застосування насильства до підозрюваного ОСОБА_2, у зв'язку з неналежним його утриманням у Дніпровському УП ГУНП у м. Києві, слідчий суддя на підставі ст. 206 КПК України, вважає за необхідне доручити компетентному органу досудового розслідування відповідно до ст. 216 КПК України провести розслідування та з'ясувати чи не були порушені умови утримання ОСОБА_2 у Дніпровському УП ГУНП в м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 3, 7, 9, 29, 42, 68, 111, 206, 276, 278, 369-372, 374, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Скасувати повідомлення про підозру від 09.04.2019 року слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцева Д.В. у кримінальному провадженні № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Зобов'язати компетентну посадову особу Київської місцевої прокуратури №4 у кримінальному провадженні № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №12019100040002839 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 4 ст. 296 КК України.

На підставі ч. 7 ст. 206 КПК України доручити компетентному органу досудового розслідування відповідно до ст. 216 КПК України провести розслідування та з'ясувати чи не були порушені умови утримання ОСОБА_2 у Дніпровському УП ГУНП в м. Києві та, у разі наявності підстав, вжити відповідних заходів реагування.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.

Ухвала слідчого судді у порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Час проголошення повного тексту ухвали о 16 год 45 хв 11.04.2019

Слідчий суддя: В.Б. Левко