Ухвала суду № 81188753, 15.04.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1378/19

1-кс/569/2463/19

УХВАЛА

15 квітня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді Сидорука Є.І., з участю секретаря судового засідання Григорчук В.М., прокурора Войтюка А.М., слідчого Яковчука І.В., адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 у якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучено 24.01.2019 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: с. Колоденка, вул. Садова, 10 Рівненського району Рівненської області.

З клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018180000000171 від 21.09.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, з матеріалів якого вбачається, що начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (ТУ ДСА) ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншою службовою особою ТУ ДСА, а також службовими особами ТОВ «Рівнетрансбуд», ТОВ «Рівнеакватерм», ФОП «Захарчук Тамара Валентинівна», ТОВ «Теплосфера Плюс», ТОВ «Захід-Трансбуд», ФОП «Шакирзян Віктор Володимирович» з якими ОСОБА_5, як начальником ТУ ДСА, укладені в 2017-2019 роках цивільно-правові угоди на виконання для ТУ ДСА робіт, послуг та постачання товарів для місцевих судів Рівненської області, отримує для себе та іншої службової особи ТУ ДСА неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, будівельних матеріалів, виконання будівельних (монтажних, інших) робіт та послуг на обєктах нерухомості, які перебувають у приватній власності ОСОБА_5 та членів його сім'ї, чим вчиняють дії з метою привласнення, розтрати майна, придбаного за бюджетні кошти. В ході досудового розслідування зафіксовано факти привласнення ОСОБА_5 та іншою службовою особою ТУ ДСА, товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у державній власності, а саме на балансі ТУ ДСА, зокрема в приміщенні колишнього управління Національного банку України в Рівненській області, за адресою : м.Рівне, вул. Симона Петлюри, 10.

Слідчий у клопотанні зазначає, 24.01.2019 на підставі ухвали слідчого судді, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою с. Колоденка, вул. Садова, 10, Рівненського району Рівненської області, за результатами якого вилучено майно - морозильна камера «Атлант» та 9 стільців, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають вимогам статей 98, 99 КПК України.

Під час розгляду клопотання, володільцем майна ОСОБА_4 та її представником було подано копію договору короткострокової оренди укладеного між ППФ «ВІГАН» в особі ОСОБА_4 та ТУ ДСА в Рівненській області в особі Дем»янчук І.М. щодо оренди майна ТУ ДСА, зокрема морозильної камери «Атлант» та стільців в кількості 9 шт., які вилучені під час обшуку.

В порядку ст. 93 КПК України, в ТУ ДСА було витребувано оригінал цього договору та отримано листом № 165-03/19 від 04.02.2019. 04.02.2019, оригінал договору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні довели, що в ході досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду судових експертиз, предметом якого буде вказаний оригінал договору, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вказане вилучене майно.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання за безпідставністю.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018180000000171 від 21.09.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, 24.01.2019 було проведення обшук за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: с. Колоденка, вул. Садова, 10 Рівненського району Рівненської області у ході якого було вилучено майно, перелік якого наведено у клопотанні та яке в подальшому визнано речовим майном.

В порядку ст. 93 КПК України, в ТУ ДСА в Рівненській області було витребувано оригінал договору короткострокової оренди укладеного між ППФ «ВІГАН» в особі ОСОБА_4 та ТУ ДСА в Рівненській області в особі Дем»янчук І.М. щодо оренди майна ТУ ДСА, зокрема морозильної камери «Атлант» якого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

06.02.2019 та 07.02.2019 органом досудового розслідування були внесені відомості до ЄРДР за фактом внесення службовими особами ТУ ДСАУ в Рівненській області в офіційні документи завідомо неправдиві відомості.

В ході судового розгляду було встановлено робіжності у вищевказаному договорі, а саме в наданому договорі ТУ ДСА в Рівненській області вбачається реєстраційний номер 2-19, в у вилученому в ході обшуку вказаного договору даний номер відсутній.

У зв"язку з цим, по вказаному договорі органом досудового розслідування, як пояснив слідчий, буде призначатись судово-почеркознавча експертиза.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «ОСОБА_3 майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданих матеріалів також вбачається, що згідно довідки спеціаліста від 07.03.2019 договір короткострокової оренди від 04.01.2019, укладений між ППФ "Віган" в особі ОСОБА_4 та ТУ ДСАУ в Рівненській області в особі ОСОБА_6 щодо оренди майна, не відповідає вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Враховуючи, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема проведення ряду судових експертиз, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що були об’єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на оригінал договору короткострокової оренди від 04.01.2019, укладеного між ППФ "Віган" в особі ОСОБА_4 та ТУ ДСАУ в Рівненській області в особі ОСОБА_6 щодо оренди майна на двох аркушах, який отриманий від ТУ ДСАУ в Рівненській області в порядку ст. 93 КПК України та позбавити можливості власнику розпоряджатись будь-яким чином вказаним документом та використовувати його до прийняття процесуального рішення у вищевказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя – підпис

Згідно з оригіналом:

Слідчий суддя: Є.І. Сидорук