Ухвала суду № 81186294, 09.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3422/15-ц

Провадження № 6/520/242/19

УХВАЛА

09.04.2019

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійовичзвернувся до суду з поданням, відповідно до якого просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 04.02.2000 Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), без вилучення паспортного документа - до виконання зобов`язань за виконавчим документом - виконавчим листом №520/3422/15-ц від 13 липня 2017 року виданий Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 54994,13 доларів США та 435575,84 грн. на користь ПАТ «УкрСиббанк».

В обґрунтування подання приватним виконавцем вказано, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовичаперебуває виконавчий лист №520/3422/15-ц від 13 липня 2017 року виданий Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 54994,13 доларів США та 435575,84 грн. на користь ПАТ «УкрСиббанк».

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем 22.12.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження.

22.12.2018 приватним виконавцем направлено запити до реєстраційних установ, стосовно виявлення майна боржника та грошових коштів на рахунках боржника, також, 22 грудня 2018 року було винесено постанову про арешт всього майна боржника.

Згідно довідки Регіонального сервісного центру в Одеській області за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державного реєстру іпотек за боржником зареєстровано майно, а саме: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно відповіді з Державної фіскальної служби України у боржника відсутні відкриті рахунки юридичними та/або фізичними особами підприємцями.

Відповідно довідки з Пенсійного фонду України боржник на обліку не перебуває.

27.12.2018 було винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх банківських установах. Згідно відповідей з банків жодних коштів у боржника не виявлено.

Згідно відповіді з Державної прикордонної служби України боржник регулярно здійснює перетинання державного кордону.

Відповідно відповіді з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за боржником техніка не значиться.

Згідно відповіді з Державного агентства рибного господарства України за боржником риболовних суден не зареєстровано.

09 січня 2019 року виходом за адресою місця реєстрації боржника не виявлено. Зі слів сусідів, боржника за даною адресою вони не бачили. В дверях було залишено виклик на прийом до приватного виконавця, на який боржник не з`явився.

Станом на день подачі подання до суду вимоги виконавчих документів боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, приватний виконавець вказав, що як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, а саме описової частини виконавчих документів та інформації отриманої в ході виконавчих дій боржника було зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Декларацію про майно та доходи не подав.

На думку приватного виконавця, зазначене свідчить про те, що боржник свідомо ухиляється від виконання вимог виконавчих документів - хоча і має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не зробив цього без поважних причин, у зв`язку з чим, приватний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, передбачено, що суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Як вбачається у прохальній частині подання приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович просить розглянути вказане подання без його участі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Подання державного або приватного виконавця повинно відповідати вимогам, що визначені листом Міністерства юстиції України від 06 червня 2008 року № 25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів», а саме: ухилення боржника від виконання своїх обов`язків повинно бути обґрунтовано та проведено достатньо заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України «Про виконавче провадження» у повній мірі з додаванням копій документів виконавчого провадження.

Право державного або приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного або приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. (ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»).

Однак, у поданні відсутні докази того, що боржнику було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження, а також відомості про отримання боржником повідомлення про відкриття виконавчого провадження.

Приватний виконавець посилається на те, що належним чином повідомляв боржника про відкриття виконавчого провадження, у підтвердження чого, було додано до подання копію сторінки реєстру поштових відправлень, проте з вказаного реєстру не вбачається, що саме направлялося на адресу боржника, що не може свідчити про належне повідомлення боржника про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження.

Інших доказів про те, що боржнику відомо про відкрите відносно нього виконавче провадження приватним виконавцем суду не надано, а також, не надано доказів направлення боржнику викликів та неявки боржника до державного виконавця.

Крім того, приватним виконавцем не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що саме обмеження ОСОБА_1 у виїзді за межі України яким-небудь чином вплине на виконання боржником зобов`язань по сплаті боргу.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Також, слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний або приватний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Окрім цього, з матеріалів, долучених до подання не вбачається, що приватним виконавцем було вчинено всіх можливих заходів для виконання судового рішення.

Так, відповідно до п. п. 13, 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження, окрім іншого, має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов`язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Враховуючи, що суду не надано доказів які б свідчили про навмисне ухилення боржником ОСОБА_1 від виконання покладених на неї обов`язків та намір вибути за межі України з цією метою, а також, суду не надано жодних доказів того, що приватним виконавцем вичерпано весь передбачений законом перелік заходів щодо примусового виконання судового рішення або усі вони є безрезультатними, тому суд не вбачає підстав у задоволенні подання.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження» ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Бескровний Я. В.