Ухвала суду № 81185387, 15.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11304/18

Провадження №2-а/428/35/2019

УХВАЛА

про залишення без розгляду позовної заяви

15 квітня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Андрусишин Н.Т.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до начальника ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 03.09.2018 року йому стало відомо, що 07.06.2018 року начальником ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 відносно нього було винесено постанову від 07.06.2018 року №33/70200/18 про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України (далі – МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 160362,06 грн. Вважає, що в його діях відсутні ознаки порушення митних правил, а оскаржувана постанова винесена без об’єктивного, повного та всебічного з’ясування обставин справи. Зазначив, що його було притягнуто до відповідальності за ст. 485 МК України, об’єктивною стороною якої є заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей…та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Підставою для притягнення його до відповідальності стали висновки, викладені в акті документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЛАТЄСТ» від 11.12.2017 року №432/12-32-14-08/24183749. В постанові зазначено, що за результатами перевірки фактичного розміру транспортних витрат, понесених ТОВ «ЛАТЄСТ» при митному оформленні товару в режимі імпорту, які є однією зі складових митної вартості товару, було встановлено, що такі витрати були зменшені; надання ним документів для митного оформлення товарів призвело до заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей, необхідних визначення митної вартості, що спричинило зменшення розміру митних платежів. В період з 25.10.2014 року по 30.09.2017 року всі товари ТОВ «ЛАТЄСТ» декларувались уповноваженими на це особами, а не ним як керівником підприємства-декларантом. Він ніколи не був уповноваженою особою ТОВ «ЛАТЄСТ» на декларування товарів та безпосередньо не складав вантажні митні декларації, а тому не є суб’єктом правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. При підписанні калькуляцій транспортних витрат він не бажав і не допускав ніяких шкідливих наслідків, що свідчить про відсутність в його діях умислу щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, як обов’язкової ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Провадження у справі про порушення митних правил здійснювалось без урахування усіх обставин справи та права позивача на участь під час розгляду справи. Він не мав можливості своєчасно оскаржити постанову від 07.06.2018 року №33/70200/18, оскільки про її існування дізнався лише 03.09.2018 року після отримання постанови державного виконавця від 27.08.2018 року, згідно з якою на його доходи було звернено стягнення. Він мав оскаржити постанову в період з 08.06.2018 року по 18.06.2018 року, проте в цей період (з 24.05.2018 року до 22.06.2018 року) перебував у черговій відпустці. Просив суд поновити йому строк для оскарження постанови у справі про порушення митних правил від 07.06.2018 року №33/70200/18, скасувати зазначену постанову та закрити провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_2 митниця Державної фіскальної служби України надала відзив на позовну заяву, в якій заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Заперечення проти позовних вимог обґрунтовані тим, що 22.12.2017 року на адресу ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України від Головного управління ДФС у Луганській області надійшов акт документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЛАТЄСТ» від 11.12.2017 року №432/12-32-14-08/24183749 за період з 25.10.2014 року по 30.09.2017 року з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. За результатами перевірки було встановлено зменшення розміру фактичних витрат на транспортування територією РФ, що призвело до несплати митних платежів на загальну суму 53454,02 грн. Зазначена сума була сплачена ТОВ «ЛАТЄСТ» до державного бюджету в повному обсязі. Документи ТОВ «ЛАТЄСТ» щодо декларування імпортних товарів були підписані та надані директором цього підприємства ОСОБА_1, що призвело до заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості, що спричинило зменшення розміру митних платежів на суму 53454,02 грн. За вказаним фактом було складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Позивач неодноразово викликався до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України для надання пояснень та складання протоколу, проте жодного разу не з’явився та про причини неявки не повідомив. 07.06.2018 року начальником ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 було розглянуто справу про порушення позивачем митних правил та винесено постанову №33/70200/18 про притягнення його до відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ст. 485 МК України. 07.06.2018 року ОСОБА_2 митниця Державної фіскальної служби України за місцем проживання та за місцем роботи ОСОБА_1 направила постанову від 07.06.2018 року №33/70200/18. За таких обставин вважають, що зазначена постанова є правомірною.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав заявлений позов, підтвердив доводи, викладені в позові. Просив суд позовні вимоги задовольнити. Згодом в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання відповідач начальник ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 не з’явився, просив розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_5, ОСОБА_6 позов не визнали, підтвердили доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Згодом в судове засідання не з’явились, представник відповідача ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

24.05.2018 року завідувачем сектору взаємодії з митними органами іноземних держав УПМП та МВ ОСОБА_7 було складено протокол про порушення митних правил №33/70200/18, згідно з яким директор ТОВ «ЛАТЄСТ» ОСОБА_1 допустив порушення повноти декларування митної вартості товарів, що призвело до несплати митних платежів на загальну суму 53454,02 грн., що підтверджується актом документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЛАТЄСТ» від 11.12.2017 року №432/12-32-14-08/24183749 за період з 25.10.2014 року по 30.09.2017 року з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Тобто, під час митного оформлення в результаті порушення п.5 ч. 10 ст. 58 МК України до ціни, що фактично була сплачена за товари або підлягає сплаті, ТОВ «ЛАТЄСТ» не включило в повному обсязі суму витрат на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України, що призвело до несплати митних платежів на суму 53454,02 грн., серед яких ввізне мито – 3635,87 грн., додатковий імпортний збір – 1238,06 грн. та ПДВ – 48580,09 грн., що має ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України. В цьому ж протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 07.06.2018 року о 10 год.

Копію зазначеного протоколу направлено ОСОБА_1 25.05.2018 року за місцем проживання та за місцем роботи (листи від 25.05.2018 року №16/12-70-20/20, №17/12-70-20/20).

Додатково 30.05.2018 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення за місцем проживання та за місцем роботи з проханням прибути 06.06.2018 року о 10-00 год. до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України для надання пояснень та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 07.06.2018 року о 10-00 год. (повідомлення від 30.05.2018 року №84/к/12-70-20/02, №89/6/12-70-20/02).

07.06.2018 року начальником ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 винесено постанову в справі про порушення митних правил №33/70200/18, згідно з якою директора ТОВ «ЛАТЄСТ» ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні митних правил, а саме в тому, що він порушив повноту декларування митної вартості товарів, що призвело до несплати митних платежів на загальну суму 53454,02 грн., в тому числі ввізне мито – 3635,87 грн., додатковий імпортний збір – 1238,06 грн. та ПДВ – 48580,09 грн. Зазначені порушення були виявлені під час проведення документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЛАТЄСТ» за період з 25.10.2014 року по 30.09.2017 року з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи», про що складено відповідний акт від 11.12.2017 року №432/12-32-14-08/24183749. Не задекларована сума митної вартості товарів в розмірі 53454,02 грн. була сплачена до державного бюджету в повному розмірі. Таким чином, директор ТОВ «ЛАТЄСТ» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів шляхом підписання калькуляцій транспортних витрат на перевезення вантажу, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів та в подальшому були подані органу доходів і зборів до митного оформлення, тобто вчинив порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України.

На ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 160362,06 грн.

Справа про порушення позивачем митних правил була розглянута без участі ОСОБА_1, оскільки він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №17/12-70-20/20.

Судом встановлено, що під час розгляду справи про порушення митних правил директором ТОВ «ЛАТЄСТ» ОСОБА_1 відповідачем були дотримані вимоги ст.ст. 522-525 МК України, оскільки справа була розглянута уповноваженою на те особою- начальником ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України, за місцезнаходженням цього органу та з дотриманням строків розгляду справи, при цьому порушник був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Статтею 485 МК України встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Частинами 1, 2 ст. 293 МК України встановлено, що особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов’язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Особою, на яку покладається обов’язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Згідно з копією акту документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЛАТЄСТ» від 11.12.2017 року №432/12-32-14-08/24183749 за період з 25.10.2014 року по 30.09.2017 року з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за результатами дослідження фактичного розміру транспортних витрат, понесених ТОВ «ЛАТЄСТ» при перевезенні імпортованих товарів власним та орендованим автотранспортом, які мають вплив на складові митної вартості товарів, а саме при співставленні даних документів митного оформлення товарів з інформацією та документами, що містяться в бухгалтерському обліку ТОВ «ЛАТЄСТ» та первинних документах, перелік яких надано в додатку №1 до акту перевірки, встановлено порушення повноти декларування ТОВ «ЛАТЄСТ» складових митної вартості, а саме витрат на транспортування товарів, що призвело до несплати митних платежів на загальну суму 54805,13 грн., в тому числі ввізне мито – 3761,73 грн., додатковий імпортний збір –1371,57 грн. та ПДВ – 49671,83 грн. Перевіркою встановлено, що при здійснені перевезень ТОВ «ЛАТЄСТ» імпортного товару власним та орендованим автотранспортом, дані подорожніх листів вантажних автомобілів, звітів водіїв про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, журналів обліку транспортних засобів по рахунку 105 – «Транспортні засоби» група 5, відомостей нарахування заробітної плати з відрахуваннями, відомостями обліку руху пального, відомостей обліку первісної вартості товарів з розподілом транспортних витрат, прибуткових ордерів тощо не співпадають з даними калькуляцій транспортних витрат, які надавалися ТОВ «ЛАТЄСТ» при митному оформлені товарів для визначення складових митної вартості товарів, в частині:

визначення протяжності маршруту транспортування товарів, в тому числі в частині не врахування операцій з подачі порожнього транспортного засобу з одного місця за межами митної території України до місця завантаження за межами митної території України;

визначення витрат на паливно - мастильні матеріали, заробітну плату водіїв з нарахуваннями, амортизаційні відрахування та витрати на відрядження.

Частиною 3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з копією наказу від 01.10.2013 року №34-к ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду директора ТОВ «ЛАТЄСТ» з правом підпису першої особи з 01.10.2013 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд не бере до уваги доводи, викладені в позовній заяві, щодо того, що ОСОБА_1 не є суб’єктом адміністративного правопорушення за ст. 485 МК України.

Суд вважає, що відповідачами не було допущено жодних порушень під час розгляду справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1

При цьому суд відзначає, що позивачем ОСОБА_1 був пропущений строк для звернення до адміністративного суду з позовною заявою про скасування постанови від 07.06.2018 року від №33/70200/18. Пропуск строку обґрунтований тим, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 03.09.2018 року, коли звернувся до Сєвєродонецького ВДВС ГТУЮ в Луганській області. До цього часу він цієї постанови не отримував і не міг отримати, т.я. в період з 24.05.2018 року по 22.06.2018 року перебував у відпустці.

У позовній заяві позивач просив поновити йому пропущений строк для оскарження постанови у справі про порушення митних правил від 07.06.2018 року №33/70200/18.

В судовому засіданні представники відповідача категорично заперечували проти поновлення строку та звернулись до суду з клопотанням про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 саме через пропуск ним строку для звернення до суду із цим позовом.

Свою позицію обґрунтували тим, що позивач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, йому вчасно засобами поштового зв’язку була направлена постанова від 07.06.2018 року №33/70200/18.

Під час дослідження матеріалів адміністративної справи №33/70200/18 про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 було встановлено, що 25.05.2018 року за місцем роботи позивача за адресою розташування ТОВ «ЛАТЄСТ» було направлено повідомлення, яким ОСОБА_1 сповіщали, що 07.06.2018 року відбудеться розгляд адміністративної справи. Зазначене повідомлення було вручене 30.05.2018 року за місцем роботи позивача, що підтверджується даними поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, представник позивача ОСОБА_4 також був повідомлений про те, що відповідачем ОСОБА_2 митницею Державної фіскальної служби України проводиться аналіз акту перевірки документальної виїзної планової перевірки ТОВ «ЛАТЄСТ» від 11.12.2017 року №432/12-32-14-08/24183749 за період з 25.10.2014 року по 30.09.2017 року з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи та запропоновано з’явитись до митниці для з’ясування обставин за цим фактом.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у відпустках в період з 16.05.2018 року по 22.05.2018 року, з 24.05.2018 року по 22.06.2018 року, з 23.06.2018 року по 25.06.2018 року, з 02.07.2018 року по 31.07.2018 року, з 20.08.2018 року по 31.08.2018 року.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк для звернення до суду із цим позовом. В судовому засіданні не було встановлено існування поважних причин, які б дійсно об’єктивно заважали позивачу звернутись з цим позовом до суду у встановлений законом строк. На думку суду, позивач свідомо ухилявся від отримання будь-якої поштової кореспонденції, яка надсилалась ОСОБА_2 митницею Державної фіскальної служби України за місцем його роботи та місцем його проживання, достовірно знаючи про те, що відносно нього буде розглядатись адміністративна справа про порушення митних правил. Перебування відповідача у відпустках не є безумовною та поважною причиною пропуску ним строку для звернення до суду. Його відпустки переривались, що не позбавляло його можливості в установлені строки звернутись до суду з адміністративним позовом.

В свою чергу, відповідач вчинив усі можливі дії, спрямовані на належне повідмолення позивача про те, що відносно нього буде складатись протокол про адміністративне правопорушення, про дату та час розгляду справи, запрошував для надання пояснень та повідомив про прийняте рішення за результатами розгляду справи.

Частиною 4 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до начальника ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 123, 139, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297, Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення, залишити без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в Першому апеляційному адміністративному суді через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова