Рішення № 81184695, 26.02.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7111/18

Провадження №2/405/1282/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Тюпі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу № 405/7111/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницький про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, зареєстрованих в реєстрі за № 2-992 від 22 вересня 2011 року та за № 2-989 від 22 вересня 2011 року, витягів про державну реєстрацію прав № 31586134, № 31586160 вони (позивачі) є власниками 3/4 частки будинку за адресою: м. Кропивницький, пр. Крутий, 21-а, який належить їм на праві приватної спільної часткової власності, в якому окрім них, зареєстрований відповідач ОСОБА_3, який з 05 вересня 2017 року не проживає за зазначеною адресою, не надає кошти на оплату комунальних послуг, не несе витрати на утримання прибудинкової території, його особистих речей у будинку також не має. Враховуючи, що відповідач за зазначеною адресою не проживає, у них (позивачів) виникають проблеми зі сплатою комунальних послуг, крім того, реєстрація відповідача в будинку впливає на розмір призначення субсидії на житлово-комунальні послуги, а тому вони (позивачі) змушені звернутися до суду.

З огляду на зазначене вище та з посиланням на ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України позивачі просили визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – домоволодінням за адресою: пр. Крутий, 21-А, м. Кропивницький.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та справа призначена до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, про що позивачі та відповідач були судом повідомлені.

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулися позивачі, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивачів обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 22.09.2011 року, зареєстрованих в реєстрі за № 2-989, № 2-992 (спадкова справа № 372/2011), посвідчених державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, спадкоємцями майна ОСОБА_5, який помер 18 грудня 2010 року є його дружина – ОСОБА_1, зареєстрована та мешкає за адресою: м. Кіровоград, провулок Крутий, будинок 21-а – на 1/2 частку у спадщині; син – ОСОБА_2, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Кіровоград, провулок Крутий, будинок 21-а – на 1/2 частку у спадщині. Спадщина, на яку у вказаних частках видано це свідоцтво, складається з: 3/4 часток житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташованого в місті Кіровограді, по провулку Крутому, будинок 21-а, належних спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26.09.2006 року державним нотаріусом Першої кіровоградської державної нотаріальної контори, за реєстровим № 1-2051, зареєстрованого обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» 16.01.2007 року, згідно витягу № 13226002 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер запису: 14869 в книзі: 76 та договору дарування посвідченого 23.06.1995 року державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-2506, зареєстрованого Кіровоградським обласним об’єднаним бюро технічної інвентаризації 26.06.1995 року та записано в реєстрову книгу за № 14869/76.

Судом також встановлено, що відповідно до витягів про державну реєстрацію прав ОКП «Кіровоградське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» № 31586160, № 31586134 від 07.10.2011 року право приватної спільної часткової власності на будинок за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, пров. Крутий, буд. 21а зареєстровано за ОСОБА_2 (3/8 частки), ОСОБА_1 (3/8 частки) на підставі свідоцтв про право на спадщину /2-992/, /2-989/ від 22.09.2011 року, посвідчених Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою, номер запису: 14869, в книзі: 76.

Крім того, згідно з інформацією УДМС України в Кіровоградській області від 21.11.2018 року місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 30.09.2006 року зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Окрім того, відповідно до акта про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації від 10 вересня 2018 року, засвідченого головою квартального комітету № 22 Подільської районної у м. Кропивницькому ради ОСОБА_6, складеного за участю ОСОБА_7, прож. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, прож. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9, прож. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, за яким встановлено, що ОСОБА_3, зареєстрований, але не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини суд відзначає, що пред'являючи позов, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 посилалися на те, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в належному їм на праві приватної спільної часткової власності будинку, в якому відповідач зареєстрований, без поважної причини більше одного року, а також на те, що на даний момент відповідач не є членом їх (позивачів) сім'ї, та його реєстрація в належному їм будинку порушує їх право власності.

Конституція України встановила основні засади права власності. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В свою чергу, ст. 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, а члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону, при цьому член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ст. 405 ЦК України).

Більш того, на підставі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, якою, зокрема, передбачено, що до членів сім'ї наймача належать чоловік (дружина) наймача, їх діти і батьки.

Оскільки під час судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_3, який набув права користування житловим приміщенням – будинком № 21-А по пров. Крутому, в м. Кропивницькому, 3/4 частини якого належить на праві приватної спільної часткової власності позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 не проживає в зазначеному будинку з 05 вересня 2017 року, та не використовує житло за цільовим призначенням для проживання, а так само не встановлено, що відповідач претендував на користування зазначеним будинком, або ж намагався вселитися в домоволодіння, або ж відсутній в будинку за вказаною вище адресою з поважних причин, приймаючи також до уваги, що між сторонами не було встановлено іншого порядку втрати права на користування житлом, ніж той, який встановлений Законом, суд приходить до висновку про те, що існують передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування відповідним житловим приміщенням, а саме: будинком № 21-а по пров. Крутому у м. Кропивницький, при цьому судом при вирішенні справи враховується також правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16.01.2012 р. у справі №6-57цс11, відповідно до якого у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

З урахуванням викладеного вище, необхідним є визнання відповідача таким, що втратив право на користування вищевказаним житловим приміщенням.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, тобто, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, понесені позивачами, які складаються з судового збору в загальному розмірі 704 грн. 80 коп., стягнути з відповідача на користь позивачів по 352,40 грн. кожному.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницький про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, таким, що втратив право користування житловим приміщенням – будинком № 21-А по пров. Крутому у м. Кропивницькому, 3/4 частини якого належать на праві приватної спільної часткової власності на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 22.09.2011 року, за № 2-989, № 2-992 ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_10