Рішення № 81183530, 21.03.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/8358/18

Провадження №2/359/815/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарях судового засідання Гомолі О.А., Шляхетко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рогозівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в домоволодінні в порядку спадкування, а також про тлумачення заповіту,

встановив:

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3, якій належав житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 5,5519 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рогозівської сільської ради. За час свого життя спадкодавиця склала заповіт, яким вона заповіла своїм дітям ОСОБА_4 та ОСОБА_2, кожному в рівних частках, право на земельну частку (пай). Інше спадкове нерухоме майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 не було охоплено вказаним заповітом, а тому успадковувалось ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за законом. Протягом шести місяців з дня смерті спадкодавиці вони подали заяви нотаріусу про прийняття спадщини. У такий спосіб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавиці, та кожний, в рівних частках, набули право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами. ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_4, якій належала 1/2 частка в домоволодінні по АДРЕСА_1. Позивач є сином спадкодавиці та спадкоємцем за законом після її смерті. У встановлений законом строк він подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У такий спосіб ОСОБА_1 прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, та набув право власності на 1/2 частку в житловому будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами. Однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний об'єкт нерухомого майна. Ця обставина перешкоджає позивачу здійснити спадкові права. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частку в житловому будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1. Крім того, він просить здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_3 2 березня 2007 року, посвідченого секретарем Рогозівської сільської ради ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №131. За цим заповітом ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_4 та ОСОБА_2, кожному в рівних долях, «належне їй право на земельну частку (пай), що підтверджує державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 02.02.2007 року». Натомість, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 2 лютого 2007 року Бориспільським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010732300009, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 5,5519 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рогозівської сільської ради, а не право на земельну частку (пай). Ці обставини свідчать про те, що односторонній правочин за своїм змістом має неточність щодо об'єкту спадкування, внаслідок чого позивач позбавлений можливості здійснити свої спадкові права.

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 не з'явились та подали заяви, в яких вони позов підтримують, просять суд його задовольнити та проводити розгляд цивільної справи у їх відсутність.

Представник Рогозівської сільської ради також не з'явився у судове засідання та надіслав заяви, в якій він просить розглядати цивільну справу у його відсутності та при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

ОСОБА_2 також не з'явився у судове засідання. Він завчасно та у встановленому порядку повідомлявся про розгляд цивільної справи. Ця обставина підтверджується поштовою кореспонденцією.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3 Ця обставина підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 17 березня 2014 року (а.с.11, 79 зворот, 111).

З копії облікової картки об»єкта погосподарського обліку на 2011 - 2015 роки вбачається, що ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

За час свого життя, а саме 2 березня 2007 року, спадкодавиця склала заповіт (а.с.16, 90, 115), яким вона заповіла ОСОБА_4 та ОСОБА_2, кожному в рівних частках, право на земельну частку (пай), що підтверджує державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 02.02.2007 року.

Разом з тим, житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 не є об'єктом спадкування за цим заповітом. Ця обставина свідчить про те, що цей об'єкт нерухомого майна успадковувався за законом.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її діти ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження від 23 січня 1950 року та серії НОМЕР_5 від 18 грудня 1952 року (а.с.79, 89, 100 зворот), а також копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 16 травня 1969 року (а.с.80) та копією свідоцтва про зміну прізвища з «Овсюхно» на «Трінченко» серії НОМЕР_6 від 23 червня 1983 року (а.с.100).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 цього ж Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має по-дати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для вико-нання цієї дії встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

25 червня 2014 року ОСОБА_4 подала нотаріусу заяву про прийняття нею спадщини (а.с.110). Крім того, 18 липня 2014 року ОСОБА_2 також подав заяву нотаріусу про прийняття ним спадщини (а.с.122). Аналіз цих обставин свідчить про те, що обидва спадкоємці своєчасно у встановленому порядку прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті їх матері ОСОБА_3

З огляду на це суд вважає, що ОСОБА_4 набула право власності на 1/2 частку в житловому будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

25 березня 2015 року померла ОСОБА_4 Ця обставина підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 25 березня 2015 року (а.с.12, 51), якій належала 1/2 частка в житловому будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №40575036 від 4 червня 2015 року (а.с.54-64) вбачається, що за час свого життя ОСОБА_4 не склала заповіт. Тому після її смерті спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємцем першої черги за законом є її син ОСОБА_1 Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_8 від 1 червня 1972 року (а.с.10, 67). Інші спадкоємці першої черги за законом відмовились від належної їм частки у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4

2 червня 2015 року ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву про прийняття ним спадщини (а.с.17, 50). Аналіз цієї обставини свідчить про те, що він своєчасно у встановленому порядку прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_4

З огляду на це суд вважає, що ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частку в житловому будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою осо-бою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Встановлено, що 16 листопада 2015 року державний нотаріус Бориспільської міської державної нотаріальної контори Бровченко С.О. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний об'єкт нерухомого майна. Ця обставина підтверджується копіями листа №1455/02-31 від 16 листопада 2015 року (а.с.23, 76) та свідчить про те, що за ОСОБА_1 не визнається право власності на частку у вказаному домоволодінні. Тому позивач позбавлений можливості здійснити свої спадкові права.

З огляду на це суд вважає, що за ОСОБА_1 належить визнати право власності на 1/2 частку у житловому будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст.213 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 та ч.3 ст.213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочинк зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Судом встановлено, що 2 березня 2007 року ОСОБА_3 склала заповіт, що посвідчений секретарем Рогозівської сільської ради ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №131 (а.с.16, 84, 115). За цим заповітом ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_4 та ОСОБА_2, кожному в рівних долях, «належне їй право на земельну частку (пай), що підтверджує державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 02.02.2007 року». Натомість, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 2 лютого 2007 року Бориспільським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010732300009 (а.с.18, 128), ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 5,5519 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рогозівської сільської ради, а не право на земельну частку (пай). Ця обставина також підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3203362192014 від 26 вересня 2014 року (а.с.129-131). Аналіз цих письмових доказів свідчить про те, що односторонній правочин за своїм змістом має неточність щодо об'єкту спадкування, внаслідок чого позивач позбавлений можливості здійснити свої спадкові права.

З огляду на це, суд вважає, що належить здійснити тлумачення спірного заповіту таким чином: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних долях земельну ділянку, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданим 2 лютого 2007 року Бориспільським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010732300009.

Керуючись ч.2 та ч.3 ст.213, ч.1 ст.392, ст.1256, ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 ЦК України ст.ст. 259,354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рогозівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в домоволодінні в порядку спадкування, а також про тлумачення заповіту задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в житловому будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

Здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_3 2 березня 2007 року, посвідченого секретарем Рогозівської сільської ради ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №131, наступним чином: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних долях земельну ділянку, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданим 2 лютого 2007 року Бориспільським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010732300009.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29 березня 2019 року.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду С.С. Чирка