Рішення № 81182956, 08.04.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16868/17

Провадження № 2/344/806/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

08 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство “ФІТОФАРМ”, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство “ФІТОФАРМ”, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення судових витрат. Позовні вимоги мотивувала тим, що 12.12.2005 року між АКІБ “УкрСиббанк” та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір №564/248-05, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 30 000,00 дол. США строком повернення не пізніше 11.12.2020 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплатою 12,5% річних за користування кредитом. 30.01.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 та додаткову у году №2, якими змінено схему погашення на ануїтентну, встановлено ануїтентний платіж в розмірі 305,00 дол. США, зі строком сплати кожного місяця, змінено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 11.12.2030 року.

05.04.2006 року між АКІБ “УкрСиббанк” та ПП “ФІТОФАРМ” було укладено Кредитний Договір №16/06-232, відповідно до якого позивач надав ПП “ФІТОФАРМ” кредит в національній валюті у формі кредитної лінії у розмірі 100 000,00 грн. строком до 04.04.2013 року зі сплатою 18% річних, зі сплатою згідно з графіку погашення кредиту. 06.02.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного Договору №16/06-232, відповідно до умов якої змінено реєстраційний номер договору в системі обліку банку, порядок нарахування штрафних санкцій та пені за Договором.

12.09.2006 року між АКІБ “УкрСиббанк” та ОСОБА_2 було укладено Кредитний Договір №11039737000, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті у формі кредитної лінії у розмірі 10 000,00 дол. США строком до 25.08.2017 року зі сплатою 12,3% річних, зі сплатою згідно з графіку погашення кредиту. 08.06.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного Договору №11039737000, відповідно до умов якої збільшено ліміт кредитної лінії на 11 000,00 дол. США зі сплатою 13,00% річних. 30.01.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2, якою змінено схему погашення на ануїтентну, встановлено ануїтентний платіж в розмірі 255,00 дол. США, зі строком сплати кожного місяця, змінено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 25.08.2021 року.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов”язань за кредитним договором №564/248-05 від 12.12.2005 року між АКІБ “УкрСиббанк” та ОСОБА_1 15.12.2005 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №3649. Відповідно до умов Договору іпотеки відповідачем передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння: цегляний будинок, літера “А”, огорожа кам”яна, загальною площею 385,5 кв.м., житловою площею 218,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, с.Крихівці, вул. Весняна, буд. 31. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,0835 га, що належить відповідачу на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №031967, виданого Крихівецькою сільською радою 09.11.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №150502-001309. Предмет іпотеки в цілому є власності Іпотекодавця на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Крихівецькою сільською радою, зареєстровнаого 07.09.2004 року в Івано-Франківському ОБТІ за реєстровим номером запису 820 в реєстровій книзі 4 та зареєстрованого в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №7340507. 03.02.2009 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до Договору іпотеки від 15.12.2005 року.

Вищезазначений предмет іпотеки, відповідачем було передано в наступну іпотеку(іпотека другої черги) згідно договору іпотеки від 06.04.2006 року, що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №871, з метою забезпечення виконання зобов”язань ПП “ФІТОФАРМ” за Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року.

Крім цього, предмет іпотеки, відповідачем було передано також в іпотеку третьої черги згідно договору іпотеки від 13.09.2006 року, що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №2551, з метою забезпечення виконання зобов”язань ОСОБА_2 за Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року.

Таким чином, предметом іпотеки забезпечено в повному обсязі виконання усіх зобов”язань ОСОБА_1, ПП “ФІТОФАРМ”, ОСОБА_2 за Кредитним Договором №564/248-05 від 12.12.2005 року, Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року, Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29.09.2014 року по справі №344/7718/14-ц задоволено позовні вимоги ПАТ “УкрСиббанк” та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним Договором №564/248-05 від 12.12.2005 року; рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2012 року по справі 5010/110/2012-9/8 задоволено позовні вимоги ПАТ “УкрСиббанк” та стягнуто з ПП “ФІТОФАРМ” заборгованість за Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року; рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.09.2010 року по справі №2-5247/2010 задоволено позовні вимоги ПАТ “УкрСиббанк” та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року.

Однак, станом на час звернення до суду з наведеним позовом забов”язання за кредитними договорами залишаються невиконаними.

У разі порушення будь-якого зобов”язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду відповідно до чинного законодавства України.

Станом на 12.12.2017 року заборгованість:

- ОСОБА_1 за Кредитним Договором №564/248-05 від 12.12.2005 року становить 56 606,14 дол. США (кредитна заборгованість та заборгованість по процентах) та 1 842,79 грн. пені;

- ПП “ФІТОФАРМ” за Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року становить 251 601,31 грн. (кредитна заборгованість та заборгованість по процентах) та 31 616,18 грн. пені;

- ОСОБА_2 за Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року становить 44 379,00 дол. США (кредитна заборгованість та заборгованість по процентах) та 240 016,75 грн. пені.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, проведену ТОВ “АКТИВ ЕКСПЕРТ” від 24.07.2017 року вартість предмету іпотеки становить 3 398 666,00 грн., з яких вартість будинку — 3 043 792,00 грн., вартість земельної ділянки — 354 874,00 грн.

На підставі наведеного просила в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ПП “ФІТОФАРМ”, ОСОБА_2 за кредитними договорами №564/248-05 від 12.12.2005 року, №16/06-232 від 05.04.2006 року, №11039737000 від 12.09.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації нерухомого майна в межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗУ “Про іпотеку” із встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки в розмірі 3 398 666,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, попередньо подав до суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги задоволити в повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи (а.с. 237).

Відповідач ОСОБА_1 та треті особи ПП “ФІТОФАРМ”, ОСОБА_2 в судове засідання не з”явилися повторно, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 197-208, 225-236).

З урахуванням положень ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Судом встановлено, що 12.12.2005 року між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк” та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір №564/248-05, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 30 000,00 дол. США строком повернення не пізніше 11.12.2020 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплатою 12,5% річних за користування кредитом (а.с.9-19).

30.01.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 та додаткову у году №2 до Кредитного договору, якими змінено схему погашення на ануїтентну, встановлено ануїтентний платіж в розмірі 305,00 дол. США, зі строком сплати кожного місяця, змінено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 11.12.2030 року (а.с. 20-31).

05.04.2006 року між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк” та ПП “ФІТОФАРМ” було укладено Кредитний Договір №16/06-232, відповідно до якого позивач надав ПП “ФІТОФАРМ” кредит в національній валюті у формі кредитної лінії у розмірі 100 000,00 грн. строком до 04.04.2013 року зі сплатою 18% річних, зі сплатою згідно з графіку погашення кредиту (а.с. 32-43).

06.02.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного Договору №16/06-232, відповідно до умов якої змінено реєстраційний номер договору в системі обліку банку, порядок нарахування штрафних санкцій та пені за Договором (а.с. 44, 45).

12.09.2006 року між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк” та ОСОБА_2 було укладено Кредитний Договір №11039737000, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті у формі кредитної лінії у розмірі 10 000,00 дол. США строком до 25.08.2017 року зі сплатою 12,3% річних, згідно графіку погашення кредиту (а.с. 46-59).

08.06.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного Договору №11039737000, відповідно до умов якої збільшено ліміт кредитної лінії на 11 000,00 дол. США зі сплатою 13,00% річних (а.с.60-64).

30.01.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 та №3, якими змінено схему погашення на ануїтентну, встановлено ануїтентний платіж в розмірі 255,00 дол. США, зі строком сплати кожного місяця, змінено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 25.08.2021 року (а.с.65-67).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов"язання щодо повернення чергової частини суми позики, є право позикодавця вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

У зв”язку з невиконанням належним чином ОСОБА_1, ПП “ФІТОФАРМ”, та ОСОБА_2 своїх кредитних зобов”язань, позивач звертався до судів з позовами про стягнення кредитної заборгованості.

Так, заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.09.2010 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПП Фітофарм” на користь ПАТ “УкрСиббанк” борг за кредитним договором №11039737000 від 12.09.2006 року в розмірі 166 476 грн. 31 коп. (а.с.147, 148).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2012 року стягнуто з ПП Фітофарм” на користь ПАТ “УкрСиббанк” борг за кредитним договором №16/06-232 від 05.04.2006 року: 60 730,00 грн. - заборгованості по кредиту, 47 533,40 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 056,23 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 3 291,25 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, 5 000,00 грн. - штрафу за неналежне виконання умов договору (а.с.142-146).

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 29.09.2014 року стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ “УкрСиббанк” 43 088,29 дол. США, що в гривневому еквіваленті, станом на день проведення розрахунку становить 502 537,99 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів за кредитним договором №564/248-05 (№10300512000) від 12.12.2005 року, з яких: 24 041,90 дол. США — заборгованість за кредитом, 19 009,69 дол. США — заборгованість по процентам за користування кредитом, 2,3 дол. США — пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 34,4 дол. США — пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом (а.с.139-141).

Оскільки відповідачем та третіми особами не повернуто суму заборгованості за кредитами після винесення Івано-Франківським міським судом та Господарським судом Івано-Франківської області рішень про стягнення заборгованості за кредитними договорами, позивачем нараховувалися проценти та пеня, згідно з умовами договору.

Станом на 12.12.2017 року заборгованість:

ОСОБА_1 за Кредитним Договором №564/248-05 від 12.12.2005 року становить 56 606,14 дол. США (кредитна заборгованість та заборгованість по процентах) та 1 842,79 грн. пені;

- ПП “ФІТОФАРМ” за Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року становить 251 601,31 грн. (кредитна заборгованість та заборгованість по процентах) та 31 616,18 грн. пені;

- ОСОБА_2 за Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року становить 44 379,00 дол. США (кредитна заборгованість та заборгованість по процентах) та 240 016,75 грн. пені. (а.с.84-138).

Однак, суд не погоджується з вказаним розрахунком і не приймає його як належний доказ з наступних підстав.

Відповідно до п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” зобов”язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України). Підстави припинення зобов”язання зазначені у ст.ст. 599-601, 604-609 УК україни.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов”язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки, зобов”язання невиконане належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526, 599 ЦК України.

Із ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора, припиняються правовідносини сторін, що грунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, сплата та нарахування відсотків, разом з тим виникає грошове зобов”язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахуваних на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановлено ст. 625 ЦК України.

Однак, позовних вимог про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

ОСОБА_5 Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року Справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс 18 виклала позицію, відповідно до якої вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Такаж позиція міститься і у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року по справі №344/15012/15-ц, провадження №61-16058св18, в якій зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред”явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення банку про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом (заявою) вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Звернувшись до суду з позовами, ПАТ “УкрСиббанк” використав своє право на дострокове стягнення з ОСОБА_1, ПП “ФІТОФАРМ”, ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним Договором №564/248-05 від 12.12.2005 року, Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року, Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року, відповідно, та змінив на власний розсуд строк виконання зобов”язання за вказаними договорами, у зв”язку з чим право кредитора нараховувати передбачені договорами проценти та інші платежі за кредитом припинились.

У спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України.

Отже, загальна сума заборгованості позичальників:

ОСОБА_1 за Кредитним Договором №564/248-05 від 12.12.2005 року становить 43 088,29 дол. США, що в гривневому еквіваленті, станом на день проведення розрахунку становить 502 537,99 грн., з яких: 24 041,90 дол. США — заборгованість за кредитом, 19 009,69 дол. США — заборгованість по процентам за користування кредитом, 2,3 дол. США — пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 34,4 дол. США — пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом;

- ПП “ФІТОФАРМ” за Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року становить 119 610,88 грн., з яких: 60 730,00 грн. - заборгованості по кредиту, 47 533,40 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 056,23 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 3 291,25 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, 5 000,00 грн. - штрафу за неналежне виконання умов договору

- ОСОБА_2 за Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року становить 166 476 грн. 31 коп.

Рішення судів про стягнення зоборгованості позичальниками не виконані.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов”язань за кредитним договором №564/248-05 від 12.12.2005 року між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк” та ОСОБА_1 15.12.2005 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №3649. Відповідно до умов Договору іпотеки відповідачем передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння: цегляний будинок, літера “А”, огорожа кам”яна, загальною площею 385,5 кв.м., житловою площею 218,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, с.Крихівці, вул. Весняна, буд. 31. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,0835 га, що належить відповідачу на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №031967, виданого Крихівецькою сільською радою 09.11.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №150502-001309, цільове призначення земельної ділянки — для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і поруд. Предмет іпотеки в цілому є власністю Іпотекодавця на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Крихівецькою сільською радою, зареєстровнаого 07.09.2004 року в Івано-Франківському ОБТІ за реєстровим номером запису 820 в реєстровій книзі 4 та зареєстрованого в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №7340507 (п.1.4. Договору).

Згідно п.1.1. Договору іпотеки за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки 134 925,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ на дату укладення та нотаріального посвідчення даного договору складає 681 371,25 грн. (а.с.68-71).

03.02.2009 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до Договору іпотеки від 15.12.2005 року, яким п.1.2.2. Договору іпотеки викладено в новій редакції (а.с.72, 73, 82, 83).

06.04.2006 року між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк”, ПП “Фітофарм” та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки в забезпечення виконання зобов”язань третьої особи за Кредитним договором №16/06-232 від 05.04.2006 року, що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №871. Предметом іпотеки є нерухоме майно: домоволодіння разом із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, с.Крихівці, вул. Весняна, буд. 31. Домоволодіння: цегляний будинок, літера “А”, огорожа кам”яна, загальною площею 385,5 кв.м., житловою площею 218,80 кв.м. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,0835 га, що належить іпотекодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №031967, виданого Крихівецькою сільською радою 09.11.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №150502-001309, цільове призначення земельної ділянки — для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і поруд. Предмет іпотеки в цілому є власністю Іпотекодавця на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Крихівецькою сільською радою, зареєстровнаого 07.09.2004 року в Івано-Франківському ОБТІ за реєстровим номером запису 820 в реєстровій книзі 4 та зареєстрованого в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №7340507 (п.1.4. Договору) (а.с. 74-77).

13.09.2006 року між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк”, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки в забезпечення виконання зобов”язань третьої особи за Кредитним договором №11039737000 від 12.09.2006 року, що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №2551. Предметом іпотеки є нерухоме майно: домоволодіння разом із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, с.Крихівці, вул. Весняна, буд. 31. Домоволодіння: цегляний будинок, літера “А”, огорожа кам”яна, загальною площею 385,5 кв.м., житловою площею 218,80 кв.м. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,0835 га, що належить іпотекодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №031967, виданого Крихівецькою сільською радою 09.11.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №150502-001309, цільове призначення земельної ділянки — для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і поруд. Предмет іпотеки в цілому є власністю Іпотекодавця на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Крихівецькою сільською радою, зареєстровнаого 07.09.2004 року в Івано-Франківському ОБТІ за реєстровим номером запису 820 в реєстровій книзі 4 та зареєстрованого в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №7340507 (п.1.4. Договору) (а.с. 78-81).

Таким чином, предметом іпотеки забезпечено в повному обсязі виконання усіх зобов”язань ОСОБА_1, ПП “ФІТОФАРМ”, ОСОБА_2 за Кредитним Договором №564/248-05 від 12.12.2005 року, Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року, Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2. вказаних договорів, Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем(Боржником) зобов”язань за кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. У разі порушення Іпотекодавцем обов”язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов”язань за Кредитним договором, а у разі невиконання Іпотекодавцем(Боржником) цієї вимоги — звернути стягнення на Предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.2. договорів іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Державна реєстрація іпотеки визначає пріоритет іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог. Згідно із ч. 7 ст. 3 Закону “Про іпотеку” пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає також з підстав, встановлених ст. 12 ЗУ “Про іпотеку” а саме: у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

А тому, позивач має таке право захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Згідно з роз"ясненням Верховного Суду України (узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.; далі узагальнення), вирішуючи питання одночасного задоволення таких позовних вимог, правильним є зазначення в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки з посиланням на суму заборгованості за кредитним договором, а розрахунок суми заборгованості повинен бути наведений у мотивувальній частині рішення.

Аналогічне роз"яснення міститься в п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5. Разом із тим відповідно до третього речення абз. 2 цього пункту винятком, коли суд може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за основним зобовязанням, є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положень ст. 11 Закону № 898-ІV (або ст. 589 ЦК щодо заставодавця). Це положення узгоджується із п. 9 зазначеної постанови, відповідно до якого передбачене одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником.

Так, одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю, у рахунок погашення зазначеного боргу призводить до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна. За такої ситуації відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові.

Таким чином, одночасне звернення стягнення заборгованості зі зверненням стягнення на предмет іпотеки в будь-якому випадку є неправильним.

Проте, положення ч. 1 ст. 11 ЗУ “Про іпотеку”, яким установлена відповідальність майнового поручителя перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки, передбачає право кредитора стягнути непокриту предметом іпотеки суму боргу з боржника у разі, якщо вартість іпотечного майна є меншою від заборгованості за основним зобовязанням. Зважаючи на той факт, що чинне законодавство (ст. 39 Закону № 898-ІV) та відповідні розяснення (п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5) передбачають зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, беручи до уваги, що фактична ціна продажу цього майна в процесі його реалізації може змінюватися, вимога про стягнення суми боргу непокритого іпотечним майном повинна заявлятися лише після фактичного звернення стягнення на предмет іпотеки, причому як у випадку, коли мало місце звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю, так і тоді, коли іпотечне майно належить боржнику за основним зобовязанням.

Слід мати на увазі, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов"язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно (постанова Верховного Суду України від 4 вересня 2013 р. у справі № 6-73цс13. від 03.02.2016р. №6-1080цс15).

Відповідно правову позицію висловив і ВСУ у справі № 6-1080цс15 про те, що право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобовязання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов"язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобовязанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобовязанням відсутня.

Разом із тим задоволення подібних позовних вимог можливе лише у разі, коли суду надані беззаперечні докази того, що попередні заходи не призвели до належного виконання зобовязання.

Позивач зазначив, що за рішеннями судів заборгованість по кредитах не погашена, на спростування цього інших доказів матеріали справи не містять. Отже, вимога банку до позичальника, який не сплатив заборгованість по кредиту за рішенням суду, а саме - про звернення стягнення на предмет іпотеки належного йому, не є подвійним стягненням.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель (іпотекодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки). За рахунок предмета застави, іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.2. договорів іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Спосіб реалізації предмета застави, іпотеки встановлений ст. 591 ЦК України та ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» закріплено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Згідност. 39 ЗУ “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах). У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У даному спорі, позивач просить про звернення стягнення заборгованості за Кредитним Договором №564/248-05 від 12.12.2005 року, Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року, Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року шляхом реалізації нерухомого майна в межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗУ “Про іпотеку” із встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки в розмірі 3 398 666,00 грн., згідно звіту про незалежну оцінку майна проведену ТОВ “АКТИВ ЕКСПЕРТ” від 24.07.2017 року (а.с. 149-151). Дана вимога відповідає способу передбаченому сторонами в іпотечному договорі, праву диспозитивності вимог за ст.13 ЦПК України, а тому підлягає до задоволення.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, оданих учасниками справи або витребовуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов"язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 «Про судове рішення у цивільній справі» роз"яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі ст.ст. 526, 530, 589, 590, 612, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 2, 13, 81, 82 ЦПК України та керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство “ФІТОФАРМ”, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення судових витрат — задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ “УкрСиббанк” за Кредитним Договором №564/248-05 від 12.12.2005 року в розмірі 43 088 (сорок три тисячі вісімдесят вісім) дол. США 29 центів, що в гривневому еквіваленті, станом на день проведення розрахунку становить 502 537,99 грн., з яких: 24 041,90 дол. США — заборгованість за кредитом, 19 009,69 дол. США — заборгованість по процентам за користування кредитом, 2,3 дол. США — пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 34,4 дол. США — пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом; ПП “ФІТОФАРМ” перед ПАТ “УкрСиббанк” за Кредитним Договором №16/06-232 від 05.04.2006 року в розмірі 119 610 (сто дев”ятнадцять тисяч шістсот десять) грн. 88 коп., з яких: 60 730,00 грн. - заборгованості по кредиту, 47 533,40 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 056,23 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 3 291,25 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, 5 000,00 грн. - штрафу за неналежне виконання умов договору, ОСОБА_2 перед ПАТ “УкрСиббанк” за Кредитним Договором №11039737000 від 12.09.2006 року в розмірі 166 476 (сто шістдесять шість тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 31 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно Договору іпотеки від 15.12.2005 року, укладеного між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк” та ОСОБА_1, Договору іпотеки від 06.04.2006 року, укладеного між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк”, ПП “Фітофарм” та ОСОБА_1, Договору іпотеки від 13.09.2006 року, укладеного між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк”, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посвідчених приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрованих в реєстрі за №№3649, 871, 2551, а саме: домоволодіння разом із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, с.Крихівці, вул. Весняна, буд. 31. Домоволодіння: цегляний будинок, літера “А”, огорожа кам”яна, загальною площею 385,5 кв.м., житловою площею 218,80 кв.м. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,0835 га, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Пушкіна), 137А кв. 8, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №031967, виданого Крихівецькою сільською радою 09.11.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №150502-001309, цільове призначення земельної ділянки — для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і поруд. Предмет іпотеки є приватною власністю Іпотекодавця в цілому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Крихівецькою сільською радою Івано-Франківської області 07.09.2004 року, зареєстрованого Івано-Франківським ОБТІ за реєстровим номером запису 820 в реєстровій книзі 4 та зареєстрованого в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №7340507, шляхом реалізації нерухомого майна в межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗУ “Про іпотеку” із встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки в розмірі 3 398 666 (три мільйони триста дев”яносто вісім тисяч шістсот шістдесять шість) грн. 00 коп., згідно звіту про незалежну оцінку майна проведену ТОВ “АКТИВ ЕКСПЕРТ” від 24.07.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Пушкіна), 137А кв. 8, на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк”, місцезнаходження якого: 04070, м.Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750 – 1 600,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 15.04.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.