Ухвала суду № 81178769, 12.04.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 200/13284/18

Провадження № 2з/200/56/19

12 квітня 2019 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Литвиненка І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Божченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2018 року, вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій, до набрання рішенням по справі законної сили, щодо житлової квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва – Комсомольська) у м. Дніпрі, яка належить ОСОБА_4.

26 березня 2019 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про застосування зустрічного забезпечення, у якому вона прохає застосувати зустрічне забезпечення у вигляді внесення ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду вартості квартири, на яку було накладено арешт, а саме – 768 223 гривень.

Клопотання обґрунтувала наступним чином. Позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у Російській Федерації та до суду не надала доказів наявності у неї майна на території України в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у задоволенні позову. Вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають відповідачу розпорядитись квартирою, що отримана у спадок за заповітом, який є предметом спору, а позивачка не є резидентом України і жодним чином не зможе компенсувати можливі збитки, завдані внаслідок забезпечення позову.

У судове засідання позивач та її представник не з’явились, до суду засобами електронної пошти надійшла заява представника позивача ОСОБА_5 про розгляд клопотання про забезпечення позову, призначеного на 12 квітня 2019 року, у його відсутність.

Відповідач та третя особа у судове засідання також не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Згідно із вимогами ст.ст. 153-154 ЦПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду клопотання про зустрічне забезпечення.

Ознайомившись із клопотанням про зустрічне забезпечення, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначений підхід має бути застосований і при розгляді питання про застосування зустрічного забезпечення позову.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). З аналізу наведеної норми слідує, що критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову. При вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення позову з’ясуванню підлягає можливість завдання збитків особі, яка не повинна бути абстрактною і має бути ретельно досліджена судом з урахуванням існування обставин на час розгляду справи, підтверджених належними та достатніми доказами, які б давали суду підставу обґрунтовано стверджувати про таку можливість з урахуванням заходів забезпечення позову. Застосування судом зустрічного забезпечення має на меті урівноважити інтереси сторін при вжитті заходів забезпечення позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи та має бути співмірним із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. На підставі ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання про можливість застосування зустрічного забезпечення суд виходить з існування визначених частиною 3 статті 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов’язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Відповідно до статті 13 Конституції України та статті 319 Цивільного кодексу України, власність зобов’язує.

Оцінюючи розмір можливих збитків відповідачу у зв’язку із застосуванням заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного. ОСОБА_2 прийняла заповідану їй померлою 12 лютого 2018 року ОСОБА_4 у спадщину квартиру АДРЕСА_2, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії заповіту від 29 грудня 2017 року та заява про прийняття спадщини від 23 березня 2018 року. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Надані відповідачем до відзиву на позов докази свідчать про те, що вона виконує свій обов’язок з утримання майна та несе витрати на утримання квартири у виді сплати за комунальні послуги. Заявник зазначає, що дану квартиру має намір реалізувати, тобто бажає нею розпорядитись, проте, вжитті заходи забезпечення позову є тому перепоною. Таким чином, відповідач буде тривалий час нести матеріальні витрати, пов’язані з утримання спірного нерухомого майна.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Висновком суб’єкта оціночної діяльності №12954 від 14 серпня 2018 року, який надано відповідачем до суду разом із заявою від 17 січня 2019 року про залишення позову без розгляду, встановлено ринкову вартість квартири рівною 768 223 грн.

З урахуванням кризових явищ в економіці України, в тому числі знецінення національної валюти, подорожчання енергоносіїв та комунальних послуг, вартість нерухомого майна істотно знижується. Неможливість розпорядитися відповідним майном може призвести до зниження вартості нерухомого майна та як наслідок реалізації його за ціною, що є істотно нижчою за ринкову.

Визначена в результаті незалежної оцінки вартість майна є сумою коштів, які відповідач міг би отримати у своє розпорядження внаслідок його продажу покупцям за ринковою вартістю.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та застосувати зустрічне забезпечення позову, проте не погоджується із заявленим розміром грошових коштів, що підлягають внесенню на депозитний рахунок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, а тому встановлює такий розмір як 10 % від заявленої суми, що становить 76822 гривень 30 копійок, який вважає достатнім для забезпечення компенсації можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у задоволенні позову.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 154 ЦПК України, строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Відповідно до вимог ч. 9 ст. 154 ЦПК України, особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. В силу вимог ч. 10 ст. 154 ЦПК України, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що клопотання відповідача про зустрічне забезпечення підлягає частковому задоволенню, оскільки, дійсно, відповідач, як власник нерухомого майна, якою вона є на даний час, обмежена у його розпорядженні і внаслідок такого обмеження, може нести непрямі збитки. Позивач не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання на території України, у суду відсутні докази щодо наявності у неї на території України майна, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, завданих забезпеченням позову; відсутні відомості про майновий стан позивача. Однак, суд вважає надмірним розмір зустрічного забезпечення позову, а тому приходить до висновку про можливість його зменшення до суми у 76822 гривень 30 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 154, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову – задовольнити частково.

Застосувати зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним, шляхом зобов’язання позивача ОСОБА_1 – у строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, внести на депозитний рахунок Бабушкінького районного суду м. Дніпропетровська грошові кошти у сумі 76822 гривень 30 копійок (сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять дві гривні тридцять копійок).

Роз’яснити позивачу, що у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, вона має надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Ненадання таких документів є підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 14 серпня 2018 року.

Відповідно до вимог п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів редакції Закону» від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційну скаргу може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання її копії.

Суддя І.Ю. Литвиненко