Рішення № 81164807, 28.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27942/18

Провадження № 2/761/1824/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 січня 2019 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого-судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Андрусь С.А.

за участю:

позивачки: ОСОБА_1

представника позивачки: ОСОБА_2

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

В С Т А Н О В И В :

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просила суд: визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12 грудня 1960 року Виконавчим Комітетом Київської міської Ради депутатів трудящихся ОСОБА_6 на сім'ю із чотирьох осіб ( вона, донька - ОСОБА_7 (позивачка), зять - ОСОБА_8 та онук - ОСОБА_8.) було надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2.

На даний час в квартирі зареєстровано дві особи: позивачка - ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_5, яка є онукою колишньої дружини - ОСОБА_9, померлого сина позивачки.

Неповнолітня ОСОБА_5, після її народження, без відому та згоди позивачки, була зареєстрована в АДРЕСА_1, своєю матір'ю - ОСОБА_4, однак, до квартири зі своєю матір'ю ніколи не заселялась та в ній не проживала. Станом на сьогоднішні день, місце її проживання позивачці невідоме.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року ОСОБА_4, визнано такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: АДРЕСА_1.

Рішення суду набрало законної сили.

В судовому засіданні позивачка та її представник на задоволенні позовних вимог наполягали в повному обсязі з підстав, викладених у позові; проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась; про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку; відзив на позов не надіслала; причини неявки суду не повідомила; з заявами про розгляд справи за її відсутності чи оголошення перерви до суду не зверталась; по справі зібрано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не підтримав та просив ухвалити судове рішення, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст.223, 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухав пояснення позивачки та її представника, представника третьої особи, допитав свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення (ст.163 ЖК України).

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, 12 грудня 1960 року Виконавчим Комітетом Київської міської Ради депутатів трудящихся ОСОБА_6 на сім'ю із чотирьох осіб ( вона, донька - ОСОБА_7 (позивачка), зять - ОСОБА_8 та онук - ОСОБА_8.) було надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, про що свідчить копія ордера №15600 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_6 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с.36).

ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_12 (син позивачки), про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с.37).

ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_13 (син позивачки) помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с.38).

Станом на час розгляду справи судом, ОСОБА_1 є користувачем вищезазначеної спірної квартири, що підтверджується довідкою №502/50, виданої 26 квітня 2018 року Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА (а.с.11).

Згідно вказаної довідки за вищезазначеною адресою на даний час, окрім позивачки, зареєстрована ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Під час розгляду справи, судом достовірно встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_3 ніколи не заселялась та ніколи в ній не проживала.

Вказані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 - онука позивачки та ОСОБА_11 - сусід позивачки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задоволено, ухвалено: визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Рішення суду набрало законної сили.

Як вбачається із відповіді КК "Центр комунального сервісу" від 23 червня 2017 року за №03/1868, згідно із даними журналів реєстрації вхідної кореспонденції в період з 2016 року по 23 червня 2017 року, звернень від гр.. ОСОБА_4 про перешкоджання їй у проживанні за адресою: АДРЕСА_1 - не зареєстровано (а.с.13).

Факт не проживання у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_5 підтверджено актами від 07 червня 2018 року та 25 січня 2019 року, складеними КП "Керуючою компанією з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (а.с.13).

Досліджені в судовому засіданні докази, як то: лист Управління освіти Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації №33/02-1499 від 02 липня 2016 року, що неповнолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 не навчається у навчальних закладах Шевченківського району; відповідь поліклініки №5 Шевченківського району №686 від 10 грудня 2010 року, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в поліклініку за медичною допомогою з приводу вагітності не зверталась; акт обстеження умов проживання дитини, затвердженого начальником служби у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації 10 липня 2018 року, згідно з якого, малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 у квартирі АДРЕСА_4 ніколи не проживала та не вселялась, була прописана матір'ю гр. ОСОБА_4, без попередньої згоди з ОСОБА_1, місце проживання та навчання дитини невідомі (а.с.12, 14, 18).

Даних, які б свідчили, що ОСОБА_5 не проживає за місцем реєстрації з поважних причин, передбачених в ст.71 ЖК України, як і даних про те, що їй чинились перешкоди у проживанні в квартирі, судом не встановлено.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_4 не проживає за місцем реєстрації більше шести місяців без поважних причин, а тому вона втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката позивачкою надано суду, угоду про надання правової допомоги (витяг) від 24 травня 2018 року, квитанція до прибуткового касового ордера №5468 від 24 травня 2018 року про оплату послуг адвоката на суму 500, 00 грн. сплачену позивачкою; копія ордера на надання правової допомоги Серія КВ №247961.

Відповідно до ст.ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.71, 163 ЖК України, ст.29 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 273, 280-282, 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1) до ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37405111, місцезнаходження: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 06 лютого 2019 року.

Суддя: