Ухвала суду № 81163457, 15.04.2019, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/1586/19

Справа № 754/10368/18

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Зотько Т.А.,

за участю: секретаря судового засідання Гайворонського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ореховського М.Л., про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Бабайловій Л.М.,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2019 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Ореховський М.Л. в судовому засіданні заявив усний відвід судді Бабайловій Л.М. Підставами відводу зазначені існуючи, на думку захисника, обставини, що викликають сумнів в неупередженості судді. Обґрунтовуючи таке твердження, захисник вказував на те, що на його думку суддя Бабайлова Л.М. упереджена в даному кримінальному провадженні, оскільки вона в судовому засіданні, відхилила заявлене ним клопотання, про допит свідка ОСОБА_3 безпосередньо в закритому судовому засіданні. Таким чином в діях судді по даній справі вбачається необ'єктивність при розгляді справи. Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Коломієць В.А. підтримав усну заяву про відвід судді. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлений захисником відвід судді. При цьому, в судовому засіданні прокурор Гойденко І.О. заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ореховського М.Л., про допит свідка ОСОБА_3 безпосередньо в закритому судовому засіданні.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокати Ореховський М.Л. та Коломієць В.А. в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду заяви про відвід.

Обвинувачений ОСОБА_1 також в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви про відвід судді.

Прокурор Гойденко І.О. в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви про відвід.

Суддя Бабайлова Л.М. в судове засідання не з'явилась та не скористалась правом надати пояснення.

З урахуванням вимог ст. 81 КПК України, суддя вважав за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність не з'явившихся осіб.

Так, відповідно до змісту ч.ч. 3,4,5 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні наведений в ст.ст. 75, 76 КПК України.

Встановлено, що в провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва Бабайлової Л.М. знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України (судове провадження 1-кп/754/258/19).

05.04.2019 року в рамках даного кримінального провадження в судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Ореховський М.Л. звернувся з усною заявою про відвід судді Бабайловій Л.М.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді, судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Отже, підставами заявленого відводу судді захисник Ореховський М.Л. зазначив те, що суддею було відхилено заявлене ним клопотання, про допит свідка ОСОБА_3 безпосередньо в закритому судовому засіданні.

Викладені підстави для відводу суд оцінює критично, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Порядок розгляду клопотань учасників судового провадження визначений ст. 350 КПК України, яка, зокрема, передбачає, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

За змістом ст.ст. 84, 95 КПК України фактичні дані, отримані з показань свідка, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, є доказами в кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, приводяться судом до присяги.

Стаття 352 КПК України встановлює процесуальний порядок допиту свідка під час судового розгляду кримінального провадження. Так, згідно ч.3 ст.352 КПК України суд зобов"язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.

Частина 6 ст. 352 КПК України визначає, що допит свідків здійснюється прокурором, захисником чи обвинуваченим, яким під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання. При цьому ч.7 ст. 352 КПК України дозволяє ставити навідні запитання під час перехресного допиту.

Частини 10, 11 ст. 352 КПК України надають суду право зажадати від свідка конкретної відповіді, а також ставити йому запитання.

Відповідно до висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, з поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Під час розгляду заяви про відвід, судом встановлено, що заява адвоката Ореховського М.Л. про відвід судді Бабайловій Л.М. містить суб'єктивні відомості та його особисте бачення вирішення певного кримінального провадження. Однак будь-які докази упередженості, необ'єктивності та не доброчесності судді Бабайлової Л.М. заявником - адвокатом не надано.

Відмова суду у задоволені клопотання адвоката, не свідчить про упереджене, необ'єктивне або не доброчинне ставлення до однієї із сторін у процесі і таким чином не може бути підставою для відводу судді.

Викладені обставини у їх сукупності свідчать, що за об'єктивним та суб'єктивним критеріями будь-якої упередженості судді Бабайлової Л.М. під час судового розгляду кримінального провадження не встановлено та не вбачається.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання про відмову у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ореховського М.Л. про відвід судді Бабайлової Л.М.

Керуючись ст.ст. 22, 75, 76, 81, 369-372, 392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ореховського М.Л. про відвід судді Бабайлової Л.М. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: