Рішення № 81161025, 03.04.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3837/18

Провадження № 2/309/692/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Попадинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Хустської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Хустської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги позивачами вмотивовано тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. На весні 2018 року вони здійснили добудову до їх квартири шляхом надбудови другого поверху над частиною своєї квартири.

03 серпня 2018 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Хустської міської ради було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто позивачів до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво та складено припис, яким зобов’язано позивачів виготовити документи на проведену перебудову. Під час проведення будівельних робіт ними були дотримані будівельні, архітектурні, санітарні та екологічні норми. З початку будівництва ніяких заяв, претензій та скарг щодо збудованої будівлі не надходило, це свідчить про те, що ними не були порушені права інших осіб.

В результаті проведених будівельних робіт площа квартири позивачів збільшилась. Однак оформити документи на вказану перебудову вони не можуть оскільки згідно вимог чинного законодавства будівельний паспорт як проектна документація не може бути оформлений на квартиру як на об’єкт нерухомості. Після завершення будівництва бюро технічної інвентаризації 21.08.2018 року виготовило технічний паспорт перебудови. Від позивачів вимагають документи, які вони виготовити не можуть та відповідно і права розпорядження, зокрема відчуження квартири вони реалізувати не можуть. У позовній заяві просять суд ухвалити рішення, яким визнати за ними право власності на самочинно перебудовану квартиру загальною площею 119,8 кв.м., розміщену у м. Хуст, вул. Маланюка, 7/4.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з’явилися. До суду надійшла заява їх представника ОСОБА_3 про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять позовну заяву задовольнити.

Представник Хустської міської ради в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі. На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому Хустська міська рада залишила вирішення даної справи на розгляд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом № 996 на право власності на житло від 12 січня 1998 року. (а.с.10). Також матеріалами справи, зокрема державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 457896 стверджено, що позивач ОСОБА_2 та громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5 є співвласниками земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Хуст, вул. Маланюка, 7 Закарпатської області. (а.с. 11).

Позивачі за власні кошти здійснили добудову до належної їм квартири № 4 на належній їм земельній ділянці по вул.. Маланюка № 7 у м. Хуст Закарпатської області без відповідних дозвільних документів та рішення про надання дозволу на добудову Хустською міською радою. Під час проведення будівельних робіт були дотримані архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми, а з початку будівництва жодних заяв, претензій та скарг від інших осіб не надходило.

Судом встановлено, що з проведеною добудовою до квартири загальна площа квартири АДРЕСА_2 збільшилася з 89,1 кв.м. до 119,8 кв.м.

Згідно листа Хустського ДПТІ № 2860 від 17.01.2019 року, добудова до частини житлового будинку, а саме квартири АДРЕСА_3 при технічній інвентаризації визначена як така, що відповідає будівельним нормам і придатна для експлуатації з подальшим її юридичним оформленням.

21 серпня 2018 року позивачам виготовлено технічний НОМЕР_1 на квартиру № 4 у житловому будинку № 7 по вул. Маланюка у м. Хуст.

Позивачі мають намір ввести в експлуатацію та використовувати перебудовану квартиру, у зв’язку з чим за ними необхідно визнати право власності на вказану самовільно перебудовану квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Відповідно до ст. 376 ЦК України суд розглядає спори щодо самочинного будівництва, зокрема про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки. Право власності у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

При розгляді даної справи суд вважає, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту. Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

На підставі ч. 3 ст. 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що самовільна добудова до квартири відповідає архітектурним та будівельним нормам, не порушує прав сторін та інших осіб, тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 375, 376 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на самочинно перебудовану квартиру загальною площею 119,8 кв.м., розміщену в м. Хуст, вул. Маланюка, 7/4 Закарпатської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_6