Ухвала суду № 81160963, 15.04.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/1375/19

15.04.2019

Провадження №1-кс/311/697/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., за участю старшого слідчого Шаповалової Л.В., розглянувши клопотання слідчого, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню №12019081190000217 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із клопотанням до слідчого судді про арешт майна по кримінальному провадженню №12019081190000217 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У клопотанні слідчий просить суд застосувати захід забезпечення кримінального провадження – арешт майна, щодо предметів, вилучених під час огляду за участю ОСОБА_2, який мав місце 11 квітня 2019 року у приміщенні приймальні громадян ОСОБА_3 Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області розташованого за адресою: Запорізька область ,Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, 1: предмет схожий на біту чорного кольору з численними пошкодженнями та сколами на поверхні, з червоною смужкою та написом «А.С.А.В.» на поверхні, загальною довжиною близько 53 см, найбільшим обхватом приблизно 16,5 см, найменшим – близько 8 см; предмет металевий схожий на кастет з гравіруванням малюнку «смерть з косою» на поверхні та 4 отворами для пальців, загальною довжиною приблизно 9,5 см, в ширину – близько 4,5 см та висотою – близько 1,5 см; заборонити будь-яким особам розпоряджатися, користуватися та відчужувати зазначене майно до прийняття рішення про скасування арешту.

Як зазначено у клопотанні, 11.04.2019 року, за період часу з 00.00 год. по 02.30 год. в м. Дніпрорудне, невстановлена особа, шляхом розбиття скла проникла до магазину «Матрьошка» та заволоділа касовим апаратом і грошовими коштами в розмірі 2145 грн., які належать ОСОБА_4, чим завдала останній майнову шкоду.

Як пояснив опитаний ОСОБА_5 11.04.2019 він, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебував в м. Дніпрорудне. В нічний час, близько півночі, з корисливих мотиви вів та будучи в нетверезому стані, ОСОБА_5 вирішив вчинити крадіжку з магазину «Матрьошка». Діючи з вказаною метою, ОСОБА_5 дістав дерев’яну биту та почав наносити удари по склу дверей. Розбивши скло, ОСОБА_5 покликав ОСОБА_6 та, залишивши його біля вхідних дверей, поліз до приміщення магазину. Потім, разом з ОСОБА_6 вони витягли з приміщення магазину касовий апарат та побігли у бік школи. Зрозумівши, що їх переслідує поліція, ОСОБА_6 викинув касовий апарат, після чого вони побігли далі. Через деякий час ОСОБА_5 зустріли працівники поліції у форменному одязі та запропонували проїхати до ОСОБА_3

Як пояснив опитаний ОСОБА_6, 10.04.2019 о 23:30 він спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пішли в напрямку магазину «Матрьошка» з метою викрадення грошей із вказаного магазину. Підійшовши до магазину «Матрьошка» вони, разом із ОСОБА_5 почали рвати двері, однак, так як двері не вдалося відчинити, ОСОБА_5 взяв дерев’яну биту яку заздалегідь підготовив і розбив скло на дверях. Розбивши скло на дверях він спільно з ОСОБА_5 заліз до приміщення магазину і ОСОБА_5 порізав собі ногу об вибите скло, а ОСОБА_7 залишився надворі, після чого ОСОБА_5 відірвав касовий апарат та передав в руки ОСОБА_6. В цей час ОСОБА_7 сказав що їде поліцейський автомобіль. Після чого вийшовши з магазина ОСОБА_6 з ОСОБА_5 побіг в напрямку дитячого майданчика, при цьому, ОСОБА_6 біг з касовим апаратом в руках. Касовий апарат ОСОБА_6 викинув по дорозі, так як за ними бігли працівники поліції. По дорозі ОСОБА_5 побіг в напрямку парку, а ОСОБА_6 побіг в напрямку готелю. Після чого ОСОБА_6 всю ніч просидів в номері готелю. Приблизно о 08:00 годині ранку він вийшов з номера та пішов гуляти по місту, та біля центральної автостанції був затриманий працівниками поліції для подальшого встановлення обставин.

Як пояснила допитана ОСОБА_4 11 квітня 2019 року о 00:50 годині їй зателефонував на мобільний телефон черговий поліції охорони, та сказав, що в крамниці проникнення, тому їй потрібно прибути до крамниці. Після прибуття ОСОБА_4 на адресу крамниці, біля магазину стояв наряд поліції охорони та двоє раніше невідомих їй хлопця. Підійшовши поближче, ОСОБА_4 побачила розбиті вхідні двері до крамниці. Через декілька хвилин прибув наряд СОГ та згодом експерт. Зайшовши до середини магазину, ОСОБА_4 побачила відсутність Електронно контрольно- касового апарату «DATES MP – 500T», який вона купила в квітні 2008 року в м. Енергодар, у Сервісному центрі за 1000 тисячу гривень у новому стані. В ячейці для зберігання грошей в касовому апараті були гроші в сумі 2145 гривень.

В ході проведення огляду за участю ОСОБА_5 який мав місце 11 квітня 2019 року у приміщенні приймальні громадян ОСОБА_3 Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області розташованого за адресою: Запорізька область ,Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, 1, в останнього було виявлено та вилучено наступні матеріальні об’єкти: предмет схожий на біту чорного кольору з численними пошкодженнями та сколами на поверхні, з червоною смужкою та написом «А.С.А.В.» на поверхні, загальною довжиною близько 53 см, найбільшим обхватом приблизно 16,5 см, найменшим – близько 8 см; предмет металевий схожий на кастет з гравіруванням малюнку «смерть з косою» на поверхні та 4 отворами для пальців, загальною довжиною приблизно 9,5 см, в ширину – близько 4,5 см та висотою – близько 1,5 см.

Предмет схожий на біту поміщено та упаковано до полімерного пакету з пояснювальним написом та підписами учасників огляду.

Предмет металевий схожий на кастет поміщено та упаковано до полімерного сейф-пакету №7034098 з пояснювальним написом та підписами учасників огляду.

Установлено, що вилучені в ході огляду за участю ОСОБА_5 матеріальні об’єкти – предмет схожий на біту та металевий предмет, схожий на кастет, були використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Обмеження у користуванні, розпорядженні та відчуженні цим майном є необхідними для збереження цих речей. Не наклавши арешт на це майно, цілком обґрунтованим є ризик зникнення, пошкодження тощо, цього майна та унеможливить у подальшому проведення зазначених слідчих дій.

У судовому засідання старший слідчий Шаповалова Л.В. підтримала клопотання та просить задовольнити з підстав, що викладені в письмовій формі. Крім того суду пояснила, що власник вказаних предметів не встановлений, є обґрунтовані підстави стверджувати, що вказані речі вилічені з обігу.

Вислухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та додатки, вважаю необхідним відмовити у задоволенні клопотання виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У клопотанні слідчий просить суд, застосувати захід забезпечення кримінального провадження – арешт майна, щодо предметів, вилучених під час огляду за участю ОСОБА_2, який мав місце 11 квітня 2019 року у приміщенні приймальні громадян ОСОБА_3 Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області розташованого за адресою: Запорізька область ,Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, 1: предмет схожий на біту чорного кольору з численними пошкодженнями та сколами на поверхні, з червоною смужкою та написом «А.С.А.В.» на поверхні, загальною довжиною близько 53 см, найбільшим обхватом приблизно 16,5 см, найменшим – близько 8 см; предмет металевий схожий на кастет з гравіруванням малюнку «смерть з косою» на поверхні та 4 отворами для пальців, загальною довжиною приблизно 9,5 см, в ширину – близько 4,5 см та висотою – близько 1,5 см; заборонити будь-яким особам розпоряджатися, користуватися та відчужувати зазначене майно до прийняття рішення про скасування арешту.

Відповідно до положень ст.236 ч.7 КПК України тимчасово вилученим майном вважаються вилучені під час проведення обшуку речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий мотивує накладення арешту тим, що тимчасово вилучене майно, має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки є предметом скоєного кримінального правопорушення та пристосоване чи використане як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, воно необхідне для проведення ряду судових експертиз у кримінальному провадженні та слідчих (розшукових) дій, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, необхідно застосувати такий захід забезпечення як – арешт майна.

Як слідує зі змісту клопотання, постановою слідчого СВ ОСОБА_3 Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 від 11 квітня 2019 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Слідчий, постановою про визнання речовим доказом, може самостійно вирішувати питання про визначення місця зберігання речового доказу, але одночасно звертається до суду з клопотанням про накладення арешту.

Мета арешту майна та відповідне обґрунтування, відповідно до вимог ч.2 ст.170 КПК України у клопотанні не обґрунтована.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна входить до видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже, за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Із змісту п.1 ч.2 ст.171 КПК України вбачається, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно положень ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 цього Кодексу.

Обов’язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

З матеріалів клопотання встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий у клопотанні, не має тих ознак, за наявності хоча б однієї з яких, на відповідне майно може накладатись арешт в порядку ч.1 ст.170 КПК України.

Крім того, у прохальній частині поданого клопотання слідчим взагалі не зазначено хто є власником цього майна, та хто безпосередньо цим майном користується з дозволу власника, та кому необхідно заборонити користуватися цим майном тощо.

Як встановлено у судовому засіданні, є підстави вважати, що предмети схожі на біту та кастет, відносяться до предметів, що вилучені законом з обігу.

Отже, слідчим не дотриманні вимоги ч.ч.3,5 ст.132 КПК України щодо доведеності обставин застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий, постановою про визнання речовим доказом, може самостійно вирішувати питання про визначення місця зберігання речового доказу, але одночасно звертається до суду з клопотанням про накладення арешту.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчим не доведена необхідність арешту на перелічене у клопотанні майно та не доведена наявність хоча б одного з ризиків, передбачених ч.1 ст.170 цього Кодексу, тому слідчим суддею передбачених законом підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна на теперішній час не встановлено. Тому, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст.171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими Законом, і завданням даного кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.167,170,171,172 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ОСОБА_3 Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню №12019081190000217 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Носик