Рішення № 81156584, 08.04.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1073/16

Провадження № 2/263/1003/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 02 лютого 2016 року надійшла позовна заява Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (далі – ККП «Маріупольтепломережа») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачами за період з 01 червня 2008 року по 01 січня 2016 року не вносилася оплата за користування тепловою енергією, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 10 025 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 943 грн. 36 коп., інфляційні витрати у сумі 5 199 грн. 95 коп. Уточнивши позовні вимоги позивач просить суд стягнути із ОСОБА_4 заборгованість за користування тепловою енергією, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01 червня 2008 року по 16 квітня 2010 року у розмірі 2 955 грн. 38 коп., 3 % річних – 81 грн. 79 коп., інфляційні витрати – 308 грн. 96 коп., судовий збір – 1378 грн.

12 лютого 2019 року від ОСОБА_4 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона просить суд відмовити у позові у повному обсязі, оскільки до вказаних спірних правовідносин слід застосувати позовну давність. Зазначила, що ОСОБА_3 є її батьком, який помер 29 червня 2018 року, вона є єдиною спадкоємицею після його смерті.

25 лютого 2019 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд: стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за користування тепловою енергією, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01 червня 2008 року по 16 квітня 2010 року у розмірі 2 955 грн. 38 коп., 3 % річних – 81 грн. 79 коп., інфляційні витрати – 308 грн. 96 коп., судовий збір – 1378 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв’язку з цим, указана цивільна справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Рух справи.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 березня 2016 року у справі № 263/1073/16 стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ККП «Маріупольтепломережа» за період з 01 червня 2008 року по 01 січень 2016 року заборгованість за користування тепловою енергією у сумі 10 025 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 943 грн. 36 коп., інфляційні витрати в сумі 5 199 грн. 95 коп. та судовий збір по 689 грн. з кожного.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 січня 2019 року вказану заяву про перегляд заочного рішення прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 січня 2019 року скасовано указане заочне рішення та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Роз’яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 лютого 2019 року вказану уточнену позовну заяву прийнято до провадження.

18 березня 2019 року на запит суду від приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 надійшли копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3, з яких вбачається, що спадкоємцем останнього є його донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, інших спадкоємців не виявлено.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 березня 2019 року замінений неналежний відповідач – ОСОБА_3 на належного відповідача – ОСОБА_4

Представник позивача – ОСОБА_6 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягав.

22 березня 2019 року ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_4, до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи без її участі, заперечувала проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Судом установлено, що відповідно до особового рахунку № 2031 квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 у якій зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3

25 серпня 2015 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за заявою ККП «Маріупольтепломережа» відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_8 на користь ККП «Маріупольтепломережа» заборгованості за користування теплоенергією.

Відповідно до роздруківки особового рахунку № 255907 на ОСОБА_8 за період з червня 2008 року по квітень 2004 року борг за послуги теплопостачання становить 2 955 грн. 38 коп.

29 червня 2018 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ІІ-НО № 031259, виданим Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 02 липня 2018 року, актовий запис № 1580.

ОСОБА_4 народилась 29 жовтня 1988 року, батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії VІІ-НО № 428711, актовий запис № 1997.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 12 березня 2019 року № 55436795, після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 68246829.

22 лютого 2012 року ОСОБА_4 видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3, спадкова справа № 106/2018, зареєстровано в реєстрі за № 619.

Оцінка доказів.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 77 ЦПК України належним визнається доказ, який містить інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми доказами у відповідності до ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Представлені суду докази відповідають замісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, яка виникла за період з 01 червня 2008 року по 16 квітня 2010 року у розмірі 2 955 грн. 38 коп. та нарахованих на неї інфляційних втрат у розмірі 308 грн. 96 коп. та 3 % річних у розмірі 81 грн. 79 коп.

Мотиви суду.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв’язку зі смертю боржника припиняються лише ті обов’язки, які нерозривно пов’язані з його особою і у зв’язку з цим не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинились унаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи, що у виниклих спірних правовідносинах відповідач ОСОБА_3 помер, його спадкоємцем є донька ОСОБА_4, указані правовідносини допускають правонаступництво, тому до останньої перешли не тільки права, а і усі обов’язки.

Щодо правових підстав для виконання зобов’язання, які виникли внаслідок надання послуг з централізованого опалення.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Пунктом 20 Правил встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа, або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Загальні засади формування тарифів на теплову енергію врегульовані статтею 20 Закону України «Про теплопостачання»

Між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з опалення місць загального користування, проте позивачем надаються такі послуги, а відповідач їх приймає, що є підставою для виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Цей обов’язок кореспондується споживачу теплової енергії також вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Так, представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_4 заборгованість за послуги теплопостачання, яка утворилась за період з 01 червня 2008 року по 16 квітня 2010 року.

Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку ціни позову становить 308 грн. 96 коп.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку ціни вимог становлять 81 грн. 79 коп.

Отже, із досліджених обставин справи у достатній мірі підтверджено факт надання послуг теплопостачання у квартиру АДРЕСА_4, а також факт не сплати за цими послугами, внаслідок чого виникла заборгованість.

У відзиві на позов ОСОБА_4 просила суд застосувати позовну давність.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В силу ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Із матеріалів справи убачається, що позивач звернувся із позовом до суду 02 лютого 2016 року про стягнення заборгованості, яка утворилася за період з 01 червня 2008 року по 16 квітня 2010 рік у розмірі 2 955 грн. 38 коп. та нарахованих на неї інфляційних втрат у розмірі 308 грн. 96 коп., та 3 % річних у розмірі 81 грн. 79 коп.

21 серпня 2015 року ККП «Маріупольтепломережа» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з теплопостачання у розмірі 8 572 грн. 35 коп. за період з 01 червня 2008 року по 01 серпня 2015 року, інфляційні витрати – 4 936 грн. 45 коп. та 3% річних – 830 грн. 99 коп., однак 25 серпня 2015 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя відмовлено у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Враховуючи те, що судовий захист права на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Враховуючи, що ККП ММР «Маріупольтепломережа» звернулося до суду за захистом свого права, зокрема, із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з боржників 21серпня 2015 року, тому строк позовної давності перервався та такий підлягає обрахуванню з 21 серпня 2012 року.

У той же час, уточнені вимоги стосуються періоду з 01 червня 2008 року по 16 квітня 2010 рік і до цих вимог позовна давність сплила, у зв’язку з чим, на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України вимоги за цей період задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

Щодо судових витрат.

З огляду на висновок про відмову у позові, судові витрати у розмірі 1 256 грн. 20 коп., понесені позивачем у зв’язку із розглядом справи, слід покласти на позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 653 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162, 179 ЖК Української РСР, ст. 21 Закону України «Про житлові-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 84, 89, 158, 263–265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», код ЄДРПОУ 33760279, юридична адреса: вул. Гризодубової, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87518, засоби зв’язку – 0629 222 582;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_5.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_5.

Суддя О.М. Музика