Ухвала суду № 81153790, 05.04.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13326/18

Провадження №2/369/1766/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Бугайовій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 01 квітня 2019 року та від 05 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест», Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України», про визнання недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

До суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшли заяви про забезпечення позову, в якій представник позивача просив в порядку забезпечення позову накласти арешт на трикімнатну квартиру № 42, загальною площею 82,8 кв.м., житловою площею 42,4 кв.м., яка розташована в будинку № 11 по вул. Лобановського Валерія в с. Чайки; заборонити органам та суб’єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо трикімнатної квартири № 42, загальною площею 82,8 кв.м., житловою площею 42,4 кв.м., яка розташована в будинку № 11 по вул. Лобановського Валерія в с. Чайки.

У поданій до суду заяві заявник зазначив, що відповідно до повідомлення про відступлення права вимоги за вих. № 22/08/2018 року від 22.08.2018 року позивачу ОСОБА_1 було повідомлено про те, що починаючи з 22.08.2018 року новим кредитором є ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест».

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» є іпотекодержателем за договором іпотеки.

Іпотекодержателм спірної квартири на підставі договору № 149/П/99/2007-840 від 22.08.2018 року купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за Кредитним договором № 149/П/99/2007-840 від 27.04.2007 року та договором іпотеки (б/н) від 27.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер 1965 є ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест».

В подальшому, 21 березня 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» звернувся до державного реєстратора КП «Путрівське» та проведено протиправні реєстраційні дії щодо відчуження спірної квартири, а саме прийнято рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46126844 від 25.03.2019 року; внесено запис про реєстрацію прав власності на спірну квартиру за ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест».

В обґрунтування поданих заяв про забезпечення позову представник позивача посилався на те, що вказані види забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування вказаних заходів забезпечення призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що в силу положень ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість даної заяви. При цьому обрані заявником види забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуватиме в користуванні власника, а обмежуватиметься лише можливість розпоряджатися ним.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заяви про забезпечення позову від 01 квітня 2019 року та від 05 квітня 2019 року не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно роз’яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до положень п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інший спосіб; заборона вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест», ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України», про визнання недійсним кредитного договору, в якому просила визнати недійсним кредитний договір № 149/П/99/2007-840, укладений 27 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», додаткову угоду № 1 від 08.11.2007 року до кредитного договору № 149/П/99/2007-840 від 27.04.2007 року; додаткову угоду № 2 від 19.12.2007 року до кредитного договору № 149/П/99/2007-840 від 27.04.2007 року; додаткову угоду № 3 від 15.02.2008 року до кредитного договору № 149/П/99/2007-840 від 27.04.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов п. 1.1. оспорюваного кредитного договору № 149/П/99/2007-840 від 27.04.2007 року банк надав позичальнику ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів у сумі 94 000 доларів США, в порядку та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до умов п. 1.2 кредитного договору цільове використання кредиту: придбання цінних паперів – облігацій у бездокументарній формі випуску у кількості 8 570, емітованих ВАТ «Укргаз» з номінальною вартістю кожної облігації 30,00 грн., з метою фінансування будівництва житлової нерухомості, згідно Договору купівлі-продажу облігацій № Б-018/81-06-2/2007/001 від 24.04.2007 року, що укладений між позичальником та продавцем цінних паперів ТОВ «Компанія з управління активами «Ексінор» та Договору про резервування/бронювання приміщення № 5/1/6/42/Ж від 20.03.2007 року, що укладений між позичальником та ТОВ «Украгаз», на підставі якого позичальником резервується/бронюється об’єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1, поверх 6, під’їзд 1.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заяви про забезпечення позову, суд вважає вимоги представника позивача про накладення арешту на квартиру та заборону вчинення дій щодо реєстрації нерухомого майна є необґрунтованими та такими, що виходять за межі заявлених вимог, оскільки предметом позову є визнання недійсним кредитного договору № 149/П/99/2007-840 від 27.04.2007 року та додаткових угод до нього. Відтак, заявлені заходи забезпечення позову не є співмірними заявленим вимогам.

Крім того, представником позивача не доведено належним чином, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде утрудненим або взагалі неможливим виконання рішення у даній справі.

Керуючись ст. ст. 149, 151 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяв представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 01 квітня 2019 року та від 05 квітня 2019 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук