Ухвала суду № 81149212, 12.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

12.04.2019

Справа № 201/4330/19

Провадження № 2/201/2200/2019

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 квітня 2019 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України Територіального сервісного центру № 1242 про визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України Територіального сервісного центру № 1242 про визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії.

Ознайомившись із матеріали позовної заяви, вважаю що таку слід залишити без руху, оскільки, позивачем при подачі позовної заяви до суду не було дотримано вимог ст.175, 177 ЦПК України, а саме:

-позивачу необхідно надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який позивач понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

-позивачу необхідно надати підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

-позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача;

-до позовної заяви не додано документ, який підтверджує сплату судового збору у розмірі визначеному на час пред’явлення позову положеннями Закону України «Про судовий збір». Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна. Частиною 2 ст. 176 ЦПК України визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Позивачем не визначена ціна позову взагалі, а тому вважаю за необхідне визначити попередньо розмір судового збору у розмірі 2000 грн., які позивач необхідно сплатити та надати документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогу майнового характеру.

-відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Позивачем також заявлено позовну вимогу немайнового характеру, а тому йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. та надати документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогу немайнового характеру. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у Соборному районі міста Дніпра/Соборний район/220300101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989269; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31212206004005; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа).

-позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або зазначити про причини ненадання таких доказів. Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. У разі неможливості самостійно надати докази позивач має право подати клопотання про витребування доказів судом, у якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу

-позивачу необхідно надати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Ураховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на наявність наведених судом недоліків позовної заяви вона підлягає залишенню без руху із визначенням судом строку для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України Територіального сервісного центру № 1242 про визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії залишити без руху, про що повідомити позивача та надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше трьох днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Федоріщев