Рішення № 81145610, 15.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2019 року № 758/16651/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.01.2018р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018р. справа № 758/16651/17 розподілена на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018р. адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Таким чином, відповідно до позовних вимог, позивач просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 з 12.09.2009р. перерахунок його пенсії на підставі поданої ним до цього управління згідно з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.07.2013р. по справі № 812/5338/13-а довідки про додаткові види грошового забезпечення за 2008-2009р. з включенням до неї суми матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії матеріальної допомоги, що призвело до зменшення розміру його пенсії.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу з врахуванням матеріальної допомоги, з огляду на що, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1, майор внутрішньої служби, начальник терапевтичного відділення - лікар-терапевт міжобласної багатопрофільної лікарні при Луганському слідчому ізоляторі звільнений зі служби у запас Збройних сил за ст. 64 «ж» (за власним бажанням), що підтверджується копією витягу з наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань управління в Луганській області від 06.11.2009р. № 77 о/с.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року позов ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області (далі Управління ДПС в Луганській області) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано неправомірними дії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області щодо не включення суми матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік до довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки, яка направлялася Управлінням державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області за № 221 від 14.09.2009 року для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, начальнику терапевтичного відділення багатопрофільної лікарні при Луганському СІЗО Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області; зобов'язано Управління ДПС України в Луганській області видати ОСОБА_1 довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки з обов'язковим включенням до неї суми матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1, яка йому була призначена з урахуванням довідки про додаткові види грошового забезпечення за 2008-2009 роки за №221 від 14.09.2009 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. апеляційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року у справі № 812/5338/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.

На виконання вищезазначених судових рішень Управлінням Державної пенітенціарної служби України в Луганській області видано позивачу довідку про додаткові види грошового забезпечення у 2008-2009р. від 15.05.2017р. № 214 в якій зокрема, зазначено, що на виплати включені в довідку нараховано внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, крім матеріальної допомоги в сумі 866,57 грн.

01.06.2017р. позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив провести перерахунок пенсії на підставі вищезазначеної довідки.

Листом відповідача від 20.06.2017р. № 497/К-01 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням матеріальної допомоги, оскільки остання не відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Позивач вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Зміст наведених норм свідчить про те, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Водночас, за Законом № 2262-ХІІ, однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Постанови КМУ № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Водночас, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, при обчисленні пенсії особам звільненим з військової служби не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Наведене свідчить про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги.

Відтак, оскільки отримувана позивачем під час проходження військової служби матеріальна допомога, не входить до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, підстави для врахування таких складових при перерахунку пенсії відсутні.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеною в рішенні від 13.03.2019р. у справі № 240/6263/18 адміністративне провадження № Пз/9901/1/19, в постанові від 12.03.2019р. у справі №595/840/17 адміністративне провадження №К/9901/44065/18, в постанові від 13.03.2019р. у справі № 13.03.2019р. у справі № 522/7855/17 адміністративне провадження № К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17.

Також, вищевикладене узгоджується з позицією Шостого апеляційного адміністративного суду викладеною в постанові від 18.03.2019р. у справі № 810/4364/18.

Доводи позивача про те, що його право на перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги встановлено ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. апеляційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області у справі № 812/5338/13-а, суд вважає помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Судом встановлено, що предметом спору в справі № 812/5338/13-а було питання включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення матеріальної допомоги, оскільки сторонами у цій справі були ОСОБА_1 та Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги не був предметом спору в справі № 812/5338/13-а, суд приходить до висновку про помилковість доводів позивача.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем судових витрат, підстави для компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відсутні.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 251, 255 КАС України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська