Рішення № 81145435, 15.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1164/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Шамало Ю.В.,

третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2019 року ОСОБА_1 /надалі - позивач; ОСОБА_1./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області /надалі - відповідач; Автозаводський ВДВС м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області/ про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загребельного А.Ю. від 18.02.2019 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 38109 грн. 65 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загребельного А.Ю. від 18.02.2019 ВП №19953156 про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 38109 грн. 65 коп. прийнята з порушенням вимог ст. 58 Конституції України, ст.ст. 2, 18, 71 Закону України "Про виконавче провадження". Вказує, що державний виконавець при винесенні спірної постанови не володів достовірною та повною інформацією про наявну суму заборгованості та постанова про накладення штрафу оформлена з порушенням приписів Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1164/19; залучено до участі у справі №440/1164/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12:00 год. 15 квітня 2019 року, витребувано докази.

15 квітня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у Автозаводському ВДВС м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження №19953156 з виконання виконавчого листа №2-478, виданого 14.05.2004 Комсомольським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки його заробітку (доходу). Зазначає, що позивач не сплачував аліменти на утримання дитини, починаючи з 06.06.2010 по 08.04.2019 та станом на 18.04.2017 (день повноліття) заборгованість зі сплати аліментів складала 76219 грн. 30 коп., у зв'язку з чим державним виконавцем 18.02.2019 винесено постанову про накладення штрафу на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження". Вважає, що вказана норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а спірна постанова повністю відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів та третя особа у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції Тітовою Ю.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №19953156 від 25.06.2010 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-478, виданого Комсомольським міським судом 14.05.2004, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліментів в розмірі ? частини.

Розпорядженням головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції Тітової Ю.М. від 25.06.2010 №24288 виконавчий лист №2-478 від 14.05.2004, виданий Комсомольським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліментів в розмірі ? частини надіслано до ВАТ «Компанія Промсантехніка-1» та отриманий ТОВ «Компанія Промсантехніка-1» 02.07.2010, що підтверджується відміткою про отримання в повідомленні про отримання, копія якого наявна у матеріалах справи.

24.02.2017 державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Щербаковою К.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №19953156.

Головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загребельним А.Ю. складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ВП №19953156 за період з червня 2010 року по квітень 2017 року на загальну суму 76219 грн. 30 коп., копія якого наявна у матеріалах справи.

18.02.2019 головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загребельним А.Ю. винесено постанову про відновлення виконавчого ВП №19953156.

18.02.2019 головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загребельним А.Ю. винесено постанову про накладення штрафу ВП №19953156, якою за наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, накладено на боржника ОСОБА_1 штраф у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 38109 грн. 65 коп., яку позивач отримав 19.03.2019 /а.с. 15/.

Позивач не погодився з постановою про накладення штрафу від 18.02.2019 ВП№19953156, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові про накладення штрафу від 18.02.2019 ВП№19953156, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" /надалі - Закон №1404-VIII/ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з приписами п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 71 Закону №1404-VIII порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03.07.2018 статтю 71 Закону №1404-VIII доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту:

"14. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03.07.2018 набрав чинності 28.08.2018.

Судом встановлено, що позивач 18.02.2019 був притягнутий до відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 38109 грн. 65 коп. у зв'язку з наявністю заборгованості в сумі 76219 грн. 30 коп. зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, на підставі абзацу 3 частини чотирнадцятої статті 71 Закону №1404-VIII в редакції на момент виявлення такого порушення виконавчою службою.

Зазначений вид відповідальності у вигляді накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, з'явився в Законі України "Про виконавче провадження" лише 28.08.2018, тобто, був відсутній на момент скоєння правопорушення (основна сума заборгованості, як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №19953156, що містяться в матеріалах справи, утворилася з червня 2010 року по квітень 2017 року).

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У свою чергу в пункту 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначено, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, особа має нести відповідальність за діяння на підставі закону, що був чинним на час його вчинення, крім випадків, коли новий закон пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинення такого діяння.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, надає підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Таким чином, враховуючи приписи статті 58 Конституції України та те, що лише з 28.08.2018 стаття 71 Закону №1404-VIII доповнена частиною чотирнадцятою, абзацом третім якої встановлено відповідальність у вигляді накладання штрафу у відповідному розмірі, яка на час вчинення правопорушення не існувала, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі вищенаведеної норми права.

Крім того, як встановлено судом, розпорядженням головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції Тітової Ю.М. від 25.06.2010 №24288 виконавчий лист №2-478 від 14.05.2004, виданий Комсомольським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліментів в розмірі ? частини надіслано до ВАТ «Компанія Промсантехніка-1» та отриманий ТОВ «Компанія Промсантехніка-1» 02.07.2010, що підтверджується відміткою про отримання в повідомленні про отримання, копія якого наявна у матеріалах справи.

У період з 01.06.2010 по 23.03.2015 ОСОБА_1 працював у ТОВ «Компанія Промсантехніка-1», що підтверджується відомостями трудової книжки ОСОБА_1, копія якої наявна у матеріалах справи.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, встановлено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Однак, на момент винесення оскаржуваної постанови 18.02.2019 державним виконавцем не вчинено дій щодо одержання від ТОВ «Компанія Промсантехніка-1» звіту про здійснені відрахування та виплати аліментів із заробітної плати боржника ОСОБА_1, що є необхідним для обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів, яка у свою чергу є базою для розрахунку штрафу, визначеного частиною 14 статті 71 Закону №1404-VIII.

За таких обставин постанова про накладення штрафу ВП №19953156 від 18 лютого 2019 року винесена відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією №NОМК540089 від 28.03.2019

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 в сумі 768 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (ідентифікаційний код 34987562, вул. Академіка Маслова, 15/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39600), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загребельного А.Ю. ВП №19953156 від 18 лютого 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (ідентифікаційний код 34987562, вул. Академіка Маслова, 15/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 в сумі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич