Рішення № 81145398, 27.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3644/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 /надалі - позивач; ФОП ОСОБА_3./ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 46-49/, до Управління Держпраці у Полтавській області /надалі - відповідач/ про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ787/161/АВ/П/ТД-ФС від 19.04.2018 про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу у розмірі 111690 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю ФОП ОСОБА_3 №ПЛ787/161/АВ від 30 березня 2018 року. Позивач вважає помилковими та необґрунтованими висновки акту №ПЛ787/161/АВ від 30 березня 2018 року про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України №413 щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням, та вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 квітня 2018 року №ПЛ787/161/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 111690 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_5 не є найманим працівником позивача, не здійснює продаж квіткової продукції, не отримує заробітну плату та 27.03.2018 ОСОБА_5, з якою позивач особисто знайома, на прохання ФОП ОСОБА_3 приглянути за приміщенням кіоску, деякий час перебувала у приміщенні кіоску "Квітів", поки позивач відлучилася за особистими справами. Зазначає, що інспектор здійснила вихід на інспектування 27.03.2018, тоді як направлення на проведення заходу державного контролю було видано 28.03.2018, а саме інспекційне відвідування мало відбутися у період з 29.03.2018 по 30.03.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3644/18, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

30 листопада 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 85-89/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що з 29 по 30 березня 2018 року проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ПЛ787/161/АВ від 30 березня 2018 року, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови КМУ №413 щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням. Зазначає, що при проведенні інспекційного відвідування трудовий договір між працівником ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3, наказ (розпорядження) про прийом на роботу ОСОБА_5 підприємцем не надано. Відтак вважає, що позивач допустив працівника ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, у зв'язку з чим відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ787/161/АВ/П/ТД-ФС від 19 квітня 2018 року. Крім того, зазначає, що заперечення позивача на акт інспекційного відвідування подані з порушенням встановленого законодавством трьохденного строку, а тому залишені відповідачем без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 06 грудня 2018 року на підставі п. 3 ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено до 14:30 27 грудня 2018 року.

20 грудня 2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 96-98/, у якій зазначено, що довідка обстеження №2 від 02.02.2018 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки остання не містить жодного доказу допуску до роботи ОСОБА_5 без укладення трудового договору, як і не містить підпису самої ОСОБА_5 Вказує, що 27.03.2018 гр. ОСОБА_5 не здійснювала реалізацію (продаж) товару у кіоску позивача, а її тимчасове перебування за адресою здійснення позивачем підприємницької діяльності не свідчить про допуск ОСОБА_5 до роботи, вважає, що висновки акту інспекційного відвідування є припущеннями інспектора, що не підтверджені належними доказами. Крім того зазначає, що заперечення на акт інспекційного відвідування №ПО/787/161/АВ від 30 березня 2018 року були подані позивачем вчасно, як того вимагає пункт 21 Порядку №295, а саме 03.04.2018 здані позивачем на пошту, та отримані відповідачем 05.04.2018, однак, протиправно залишені без розгляду відповідачем, як такі, що подані з порушенням встановленого строку.

Протокольною ухвалою суду від 27 грудня 2018 року у зв'язку з неявкою позивача, внаслідок чого питання, визначені ч. 2 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України не могли бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, підготовче засідання відкладено до 12:00 09 січня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року заяву представника позивача про виклик для допиту в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - задоволено. Викликано в судове засідання для допиту в якості свідка: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14:40 07 лютого 2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 07 лютого 2019 року на підставі ч. 2 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні до 12:00 28 лютого 2019 року у зв'язку з викликом свідка ОСОБА_7

Судове засідання, призначене на 12:00 28 лютого 2019 року не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

У судових засіданнях 07 лютого 2019 року та 27 березня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України /надалі - КЗпП України/ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" /надалі - Порядок №295/.

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №295, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Судом встановлено, наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 27.03.2018 № 39П "Про проведення заходів державного контролю" на підставі Порядку здійснення державного контрою за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наказано посадовим особам Управління провести інспекційне відвідування, зокрема, ФОП ОСОБА_3 щодо відповідності вимогам законодавства про працю у зв'язку з надходженням листа Кременчуцької міської ради /а.с. 58/ - головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_9 /а.с. 59/.

Доказів оскарження та скасування наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 27.03.2018 № 39П суду не надано.

На підставі вказаного наказу заступником начальника Управління Держпраці в Полтавській області Великою Н. видано головному державному інспектору Ляшенко Наталії Володимирівні направлення від 28.03.2018 №407 на проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_3 (питання, що підлягають контролю: додержання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин) з 29.03.2018 по 30.03.2018 /а.с. 60/.

Копія направлення від 28.03.2018 №407 вручена ФОП ОСОБА_3 28.03.2018, що підтверджується відміткою про вручення та підписом позивача на примірнику направлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 60/.

Пунктами 19, 20, 21 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

30.03.2018 інспектором праці ОСОБА_9 складено акт інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 №ПЛ787/161/АВ /а.с. 61-68/, у якому зазначено, що вказане відвідування тривало з 29.03.2018 по 30.03.2018 та у акті зафіксовано порушення позивачем частини 3 статті 24 КЗпП, ПКМУ №413 в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку, встановленому постановою КМУ № 413 від 17.06.2015 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу". Зазначено, що при виході членів робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення на місце здійснення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (торгова точка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, приринкова площа ринку "ІНФОРМАЦІЯ_1" встановлено, що 02.02.2018 на робочому місці працювала ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин з роботодавцем, від пояснення щодо знаходження на робочому місці відмовилася, що підтверджує довідка обстеження № 2 від 02.02.2018. 27.03.2018 при виході на вищезазначену адресу (АДРЕСА_2, приринкова площа ринку "ІНФОРМАЦІЯ_1" було встановлено, що на робочому місці працювала ОСОБА_5, яка надала копію свідоцтва платника податків та інші документів на ФОП ОСОБА_3. У письмовому поясненні від 27.03.2018 ОСОБА_5 зазначає, що підміняє ОСОБА_3 один раз в місяць, трудовий договір не укладала, заробітну плату не отримує. За поясненням від 28.03.2018 ФОП ОСОБА_3 по суті заданих питань повідомляє, що має кіоск площею 2,0 x l,8 м, працює сама, найманих працівників не має і ніколи не мала. В зв'язку з хворобою матері змушена була на деякий час відлучитися від кіоску. За час її відсутності торгівля з кіоску не здійснювалася, а дівчина, яку прийняли за найманого працівника, спостерігала щоб з кіоску нічого не зникло. Періодично відлучається із робочого місця, тому що мати тяжко хвора і вона має за нею доглядати, харчувати. Коли відлучається, то прохає приглянути за кіоском когось із знайомих. Порушень законодавства не допустила, податки сплачую щомісяця. При проведенні інспекційного відвідування трудовий договір між працівником ОСОБА_5 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, наказ (розпорядження) про прийом на роботу ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_3 не надано, повідомлення про прийняття вищезазначеного працівника на роботу до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області не направлено та не отримано, підтвердження відсутнє, що свідчить про використання ФОП ОСОБА_11 праці найманого працівника без оформлення трудових відносин.

Примірник акту №ПЛ787/161/АВ позивач отримав 30.03.2018, що підтверджується відміткою про отримання та підписом позивача на примірнику акту, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 68/. У акті позивач зазначив, що заперечення будуть надані пізніше.

03.04.2018 позивач подав на пошту заперечення на акт інспекційного відвідування №ПЛ787/161/АВ від 30.03.2018 з додатками, які отримані відповідачем 05.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 25, 70-76/.

Листом Управління Держпраці у Полтавській області від 10.04.2018 №02-12/1627 заперечення ФОП ОСОБА_3 залишено без розгляду з посиланням на пропуск позивачем строку для його подання /а.с. 77/.

06.04.2018 начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ПЛ787/161/АВ/П/ТД-ФС, яким вирішено розгляд справи про накладення штрафу відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 за порушення законодавства про працю призначити на 19.04.2018 в Управлінні Держпраці у Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119 /а.с. 80/, яке отримано позивачем 16.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /зворот а.с. 81/.

19.04.2018 першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_13 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ787/161/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 111690 грн. /а.с. 82/, яка надіслана на адресу позивача та повернута поштовою організацією відправлено з відміткою "23.05.2018 за закінчення терміну зверігання" /а.с. 83, зворот а.с. 83/.

Позивач не погодився з постановою Управління Держпраці у Полтавській області від 19.04.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ787/161/АВ/П/ТД-ФС, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ787/161/АВ/П/ТД-ФС від 19.04.2018, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування оскаржуваної постанови зазначено про встановлення порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, ПКМУ щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням. Вказано, що при виході членів робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення на місце здійснення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (торгова точка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, приринкова площа ринку "ІНФОРМАЦІЯ_1" встановлено, що 02.02.2018 на робочому місці працювала ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин з роботодавцем, від пояснення щодо знаходження на робочому місці відмовилася, що підтверджується довідкою обстеження № 2 від 02.02.2018. 27.03.2018 при виході на вищезазначену адресу (АДРЕСА_2, приринкова площа ринку "ІНФОРМАЦІЯ_1" посадової особи Управління встановлено, що на робочому місці працювала ОСОБА_5, яка надала копію Свідоцтва платника податків та інші документи відносно ФОП ОСОБА_3 та у письмовому поясненні зазначила, що підміняє ОСОБА_3 один раз в місяць, трудовий договір не укладала, заробітну плату не отримує. В письмовому поясненні від 28.03.2018 ФОП ОСОБА_3 всупереч зазначеному вказала, що має кіоск площею 2,0 x l,8 м, працює сама, найманих працівників не має і ніколи не мала. В зв'язку з хворобою матері змушена була на деякий час відлучитися від кіоску. За час відсутності торгівля з кіоску не здійснювалася, а дівчина, яку прийняли за найманого працівника, спостерігала щоб з кіоска нічого не зникло. При проведенні інспекційного відвідування трудовий договір, укладений в письмовій формі між працівником ОСОБА_5 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, наказ (розпорядження) про прийом на роботу ОСОБА_5 не надано, що свідчить про використання праці найманого працівника без належного оформлення трудових відносин.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

У письмових поясненнях від 28.03.2018 ФОП ОСОБА_3 зазначено, що найманих працівників вона не має та ніколи не мала, у зв'язку з хворобою матері змушена була на деякий час відлучитися від кіоску, за час її відсутності торгівля з її кіоску не здійснювалася, а дівчина, яку прийняли за найманого працівника, спостерігала, щоб з кіоску нічого не зникло /зворот а.с. 69/

ОСОБА_5 у письмових поясненнях, відібраних інспектором 27.03.2018, зазначила, що підміняє ОСОБА_3 у кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_2" один раз на місяць, трудовий договір не укладали, заробітну плату не отримує /а.с. 69/.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала показання, за змістом яких 27.03.2018 їй зателефонувала її знайома ОСОБА_3 та попросила ОСОБА_5 подивитися за кіоском, оскільки у ОСОБА_3 хворіла мати, якій потрібно було дати ліки та погодувати. Свідок мала прийняти від постачальника квіти і приглянути за кіоском, щоб ніхто не зайшов в кіоск і нічого не взяв. На час, коли інспектор підійшла до кіоску ОСОБА_5 та дві її знайомі стояли біля кіоску, ОСОБА_5 повідомила інспектора, що ОСОБА_3 підійде через півгодини, зателефонувала ОСОБА_3, інспектор запитала у ОСОБА_5 чи може ОСОБА_5, доки прийде ОСОБА_3, показати документи та написати, що вона тут працює. ОСОБА_5 відповіла, що вона у кіоску не працює, а просто дивиться за кіоском на даний момент. Свідок ОСОБА_5 зазначила, що написала письмові пояснення зі слів інспектора під моральним примусом, показала інспектору свідоцтво, яке лежало у столі у кіоску. Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що у кіоску вона не працює, продаж не здійснювала, коштів від ОСОБА_3 не отримувала.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що після обіду 27.03.2018, на час, коли прийшла інспектор, вона перебувала з ОСОБА_5 навпроти кіоску ОСОБА_3, спілкувалися. Зазначила, що інспектор вимагала, щоб ОСОБА_5 надала пояснення, говорила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 нічого не буде, а також вимагала документи на кіоск та трудовий договір. Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_5 торгівлю не здійснювала, прийняла від постачальника квіти, документи не підписувала.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала показання, за змістом яких 27.03.2018 у другій половині дня вона разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стояли напроти кіоску, ОСОБА_3 на цей час не було. У цей час прийшла інспектор, попросила документи, договір про працевлаштування та просила написати пояснення, говорила, що якщо ОСОБА_5 не напише пояснення, то буде гірше, ОСОБА_5 повідомила інспектору, що ОСОБА_3 підійде та просила зачекати, довго відмовлялася писати пояснення, повідомила інспектору, що вона там не працює. Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що на час її перебування біля кіоску ОСОБА_5 забрала квіти у постачальника, продаж у кіоску не здійснювала.

Відтак, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 підтверджено, що 27.03.2018 ОСОБА_5 не здійснювала торгівлю у кіоску, у якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3

Відповідачем не надано суду доказів здійснення ОСОБА_5 торгівлі у кіоску, у якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3, як 27.03.2018, так і у період з 29.03.2018 по 30.03.2018 (дата початку і дата закінчення інспекційного відвідування). Доказів здійснення позивачем оплати ОСОБА_5, що є однією із ознак трудових відносин, відповідачем також не надано.

Суд зауважує, що відповідно до частини 4, 5 статті 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Таким чином, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань здійснюється державними інспекторами з урахуванням особливостей, визначених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні", однак при цьому зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Згідно п. 6 Порядку №295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю. Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Аналізом наведених норм встановлено, що на підставі наказу має обов'язково оформлятися направлення на проведення заходу державного контролю, у якому, серед іншого, зазначається перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові, а отже, у певного інспектора праці виникає право на підготовку до проведення певного заходу контролю, зокрема, інспекційного відвідування, у тому числі, право одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, лише після оформлення направлення на проведення заходу державного контролю із зазначенням у такому направленні певного інспектора праці, як особи, яка бере участь у здійсненні заходу.

Судом встановлено, що направлення на проведення заходу державного контролю №407 було оформлено 28.03.2018 /а.с. 60/, тоді як письмові пояснення відібрані інспектором праці у ОСОБА_5 27.03.2018.

Таким чином, за відсутності направлення на проведення контрольного заходу 27.03.2018, у головного державного інспектора Ляшенко Н.В. не виникло правових підстав для підготовки до проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, зокрема, не виникло право на отримання від інших осіб письмових пояснень щодо предмета інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3

Відтак, пояснення ОСОБА_5 отримані інспектором 27.03.2018 з порушенням порядку, встановленого законом, а тому не є допустимими доказами у розумінні ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

У довідці обстеження №2 від 02.02.2018, на яку посилається відповідач, зазначено, що ОСОБА_5 від пояснення щодо знаходження на робочому місці відмовилась, однак, у цьому акті не зафіксовано жодного факту виконання ОСОБА_5 будь-яких трудових функцій за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3

Вказаний акт обстеження №2 від 02.02.2018 не підписаний двома з п'яти, зазначених у ньому членів робочої групи, та не підписано ФОП ОСОБА_3 /зворот а.с. 58/, доказів ознайомлення позивача із вказаним актом обстеження та відмови позивача від його ознайомлення та підписання до суду не надано.

Суд також зауважує, що комісійне обстеження місця здійснення господарської діяльності не передбачене законодавством як спосіб здійснення державного контролю за додержанням трудового законодавства. Натомість, з урахуванням підстав проведення інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, що передбачені підпунктом 5 пункту 5 Порядку №295, лист органу місцевого самоврядування та/або довідка обстеження, складена комісійно, можуть бути підставою для прийняття рішення про проведення такого інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування.

На цій підставі рішення про проведення виїзного інспектування й було прийнято у даному випадку. Але лист та довідка обстеження №2 від 02.02.2018 не можуть бути самостійним джерелом доказової інформації. Докази порушення трудового законодавства мають бути здобуті відповідачем саме у ході належної процедури - проведення інспекційного відвідування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що довідка обстеження №2 від 02.02.2018 є неналежним та недостовірним доказом у даній справі.

Таким чином, з огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_3 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, зокрема, не доведено факту фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що є необхідною умовою для адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу згідно частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до приписів п. 21 Порядку №295 зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Судом встановлено, що акт інспекційного відвідування №ПЛ787/161/АВ від 30.03.2018 підписано позивачем 30.03.2018.

03.04.2018 позивач здав на пошту заперечення на акт інспекційного відвідування №ПЛ787/161/АВ від 30.03.2018 з додатками, які були отримані відповідачем 05.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 25, 70-76/.

Суд враховує, що відповідно до ч. 9 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Таким чином, позивачем подано заперечення на акт інспекційного відвідування №ПЛ787/161/АВ від 30.03.2018 з додатками у встановлений п. 21 Порядку №295 трьохденний строк та вказані заперечення були отримані відповідачем 05.04.2018.

Однак, у порушення вимог п. 21 Порядку №295 листом Управління Держпраці у Полтавській області від 10.04.2018 №02-12/1627 заперечення ФОП ОСОБА_3 залишено без розгляду з посиланням на пропуск позивачем строку для їх подання /а.с. 77/, письмової вмотивованої відповіді на зауваження інспектором праці позивачу не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ787/161/АВ/П/ТД-ФС від 19 квітня 2018 року, якою на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 111690 грн., прийнята відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відтак, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1117 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією / а.с. 5/ .

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Отже, при зверненні з даним позовом розмір судового збору, що підлягав сплаті, становив 1116 грн. 90 коп. (111690 грн. * 1%).

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136, вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_3) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1116 грн. 90 коп. (одна тисяча сто шістнадцять гривень дев'яносто копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_3) до Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136, вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ787/161/АВ/П/ТД-ФС від 19 квітня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136, вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_3) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1116 грн. 90 коп. (одна тисяча сто шістнадцять гривень дев'яносто копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя С.С. Сич