Рішення № 81145006, 06.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року № 320/534/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р, розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про:

- визнання незаконними дій Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на підставі заяви від 04.01.2019 №1;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області призначити і обчислити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, на підставі заяви від 04.01.2019 №1, у відповідності до положень статей 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати пенсію за віком в обрахованому розмірі починаючи з 04.01.2019 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 2012 року перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ у Київській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. Після призначення цієї пенсії позивач продовжував працювати.

04.01.2019 він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком та надав необхідний пакет документів.

За результатами розгляду цієї заяви, УПФУ у м. Славутичі Київської області прийнято рішення від 14.01.2019 р. № 127/03 про відмову у призначенні ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що пенсія за віком для позивача не є первинним призначенням пенсійних виплат, а отже він має звернутися із заявою про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком.

Позивач вважає дану відмову протиправною, оскільки пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому призначається вперше, а тому у даному випадку нормативно-правові акти, на які послався відповідач, не можуть бути застосовані. Оскільки, позивач отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, крім того при розрахунку цієї пенсії навіть не застосовується середня заробітна плата в галузях економіки України, а бралися зовсім інші показники.

Позивач вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком і такою, що порушує його конституційні права звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 було відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

В установлений судом строк, відповідачем був наданий відзив на адміністративний позов позивача, в якому відповідач заперечував проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував відсутністю законодавчих підстав для здійснення призначення пенсії за віком позивачу, натомість, в УПФУ у м. Славутич Київської області наявні правові підстави для переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. І лише таким чином позивач може реалізувати своє право на пенсію за віком, оскільки пенсія за віком не є первинною для нього. На підставі зазначеного, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у встановлений судом строк, у якій зазначив, що твердження УПФУ в м. Славутичі Київської області є безпідставними та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ПФ України, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 2012 року.

У зв'язку з наявністю у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується записами в трудовій книжці № 17, 18, 21, а також матеріалами архівної пенсійної справи, він звернувся до відповідача із заявою від 04.01.2019 р. про призначення пенсії за віком, яка передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 14.01.2019 р. №127/03 УПФУ в м. Славутичі Київської області позивачу було відмовлено в призначенні йому пенсії за віком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» установлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

За приписами статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За змістом частини 2 статті 40 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Із наведеного випливає, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Водночас, у даній правовій ситуації ОСОБА_1 первісно було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, оскільки основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати, що підтверджується копією трудової книжки БТ №2708621 та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Разом з цим за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

Тому відповідач не має законних підстав для посилання на необхідність застосування частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у даних правових відносинах.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, констатує, що відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на досліджені обставини справи та докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У позовній заяві позивач ставить питання про розподіл судових витрат.

На підставі ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір: за подання адміністративного позову згідно квитанції № 21 від 29.01.2019 р. в сумі 1536 грн. 80 коп.

З огляду на те, що позовні вимоги в даній справі підлягають задоволенню, підлягають присудженню позивачу всі документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Суд дійшов висновку про необхідність присудження на користь ОСОБА_1 документально підтверджених судових витрат, а саме, сплаченого судового збору у розмірі 1536 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 19-20, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі заяви від 04.01.2019 № 1.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області призначити і обчислити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, на підставі заяви від 04.01.2019 №1, у відповідності до положень статей 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати пенсію за віком в обрахованому розмірі починаючи з 04.01.2019 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1) судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1536,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.