Ухвала суду № 81144673, 15.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

15 квітня 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/1326/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2019 року (згідно даних на поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій від 24.07.2018 №0047751207, від 24.07.2018 №0047801207, від 28.11.2018 №0010901207/5112, від 28.11.2018 №0010871207/5112 та рішення про опис майна у податкову заставу від 22.02.2019 №74/16-31-51-17-36.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 позовну заяву, що отримана судом 12.04.2019, прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №440/996/19, ухвалено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

При цьому, 12.04.2019 судом разом з позовною заявою від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" отримано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ГУ ДФС у Полтавській області вчиняти дії з опису майна товариства у податкову заставу на підставі рішення фіскального органу від 22.02.2019 №74/16-31-51-17-36 до закінчення розгляду справи судом.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, додані до неї матеріали та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому, при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

За приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії;

5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Як слідує з матеріалів справи №440/1326/19, в межах даного судового провадження позивач оспорює правомірність податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій від 24.07.2018 №0047751207, від 24.07.2018 №0047801207, від 28.11.2018 №0010901207/5112, від 28.11.2018 №0010871207/5112 та рішення про опис майна у податкову заставу від 22.02.2019 №74/16-31-51-17-36.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову товариство вказує на те, що винесення рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 22.02.2019 №74/16-31-51-17-36 контролюючий орган пояснює невиконанням товариством грошових зобов'язань, які на даний час є предметом розгляду в суді. У разі подальшого виконання ГУ ДФС у Полтавській області рішення від 22.02.2019 №74/16-31-51-17-36 майно товариства буде описано та буде перебувати у податковій заставі, що призведе до порушення роботи товариства. Відтак, невжиття заходу із заборони контролюючому органу вчиняти дії з опису майна товариства у податкову заставу на підставі вказаного рішення до закінчення розгляду справи про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів товариства, за захистом яких останнє звернулось до суду.

Оцінюючи вказані доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" щодо необхідності забезпечення позову, суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з пунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За змістом пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 92.1 статті 92 Податкового Кодексу України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Аналізуючи приписи вказаних норм, судом критично оцінюються посилання товариства у заяві про забезпечення позову на те, що подальший опис майна у податкову заставу призведе до порушення роботи товариства, оскільки платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі.

Будь яких інших обставин на підтвердження того, що невжиття заходу із заборони контролюючому органу до закінчення розгляду справи про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень вчиняти дії з опису майна товариства у податкову заставу на підставі відповідного рішення про опис майна у податкову заставу може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів товариства, за захистом яких останнє звернулось до суду з даним позовом, заявником у заяві про забезпечення позову не наведено.

При цьому, ні до матеріалів позовної заяви, ні до матеріалів заяви про забезпечення позову, товариством не було додано жодного документального доказу на підтвердження того, що на даний час відповідачем вчиняються будь які дії з опису майна товариства у податкову заставу на підставі рішення від 22.02.2019 №74/16-31-51-17-36 про опис майна у податкову заставу.

З огляду на викладене, а також виходячи із неспівмірності заходів забезпечення заявленим позовним вимогам, суд вважає, що в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про опис майна у податкову заставу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава