Рішення № 81138126, 11.04.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/261/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кривохижої Н.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Іліки М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.07.03.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач або Департамент), в якому просив:

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації повторно розглянути його заяву щодо прийняття рішення про безоплатну передачу у його власність легкового автомобіля марки «Опель Астра», 1997 року випуску, об'єм двигуна 1700 куб. см., кузов НОМЕР_3 та надати дозвіл на проведення процедури перереєстрації такого автомобіля з ОСОБА_4, померлого 14.01.2012 року на ім'я ОСОБА_1, як сина і члена його сім'ї.

2. 11.03.2019 року по справі відкрите спрощене провадження з викликом учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. 19.02.2019 року позивач звернувся до відповідача із проханням передати йому у власність автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, який належав його батькові ОСОБА_4.

4. Однак, листом від 04.03.2019 року № 1174 позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви у зв'язку із наявністю рішення Кіцманського районного суду від 14.03.2013 року по справі №2-1385/12 про повернення вказаного автомобіля Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

5. Позивач зазначає, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» № 426-VIII від 14.05.2015 (далі - Закон № 426-VIII) та Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року № 999(далі - Порядок № 999) законодавцем врегульовано питання щодо можливості передачі автомобіля, визнаного як гуманітарна допомога, у власність членів сім'ї після смерті інваліда, дитини інваліда. А тому, за таких умов, позивач вважає, що стає можливим прийняття рішення про передачу йому у власність автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, який належав його батькові ОСОБА_4.

6. Відповідач правом на подання відзиву, передбаченого статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не скористався, однак в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив суд позов задовольнити. Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

8. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 30.06.1962 року - батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 12).

9. Згідно Протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ГД-10655 від 01.06.2005 року автомобіль марки «Опель Астра», 1997 року випуску, об'єм двигуна 1700 куб. см., кузов НОМЕР_3 включено до числа автомобілів, що надаються як гуманітарна допомога (а.с. 17).

10. Наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації № 120 від 26.09.2005 року, батько позивача ОСОБА_4, інвалід ІІ групи Великої Вітчизняної війни, був безкоштовно забезпечений автомобілем марки «Опель Астра», 1997 року випуску, об'єм двигуна 1700 куб. см., кузов НОМЕР_3, про що свідчить Акт передачі-прийому автомобіля, укладений між Головним управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації та ОСОБА_4 (а. с. 20).

11. 14.01.2012 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 16 січня 2012 року (а.с. 29).

12. Позивач, будучи сином померлого ОСОБА_4 залишив автомобіль марки «Опель Астра» у своєму користуванні, обґрунтовуючи це тим, що відповідно до пункту 37 Порядку № 999, в чинній на час прийняття рішення про надання автомобіля його батькові, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах залишається членам його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального населення.

13.Згідно рішення Кіцманського районного суду від 14.03.2013 року по справі №2-1385/12 автомобіль марки «Опель Астра», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 та реєстраційні документи на автомобіль зобов'язано вилучити з користування ОСОБА_1 і передати Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації. Таке рішення Кіцманського районного суду мотивоване тим, що на момент смерті ОСОБА_4 діяв Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999, що набрав чинності 09 серпня 2006 року, відповідно до пункту 41 якого після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку (а. с. 26).

14. Апеляційний суд Чернівецької області, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду від 14.03.2013 року по справі №2-1385/12, ухвалою від 10.04.2013 року залишив рішення Кіцманського районного суду від 14.03.2013 року без змін (а. с. 27).

15. Позивач, у зв'язку з тим, що з 14.05.2015 року змінилося правове регулювання норм законодавства щодо передачі транспортного засобу, визнаного як гуманітарна допомога, 19.02.2019 року звернувся із заявою до Департаменту, в якій просив передати йому у власність автомобіль, яким був забезпечений його батько (а. с. 13).

16. Проте, листом від 04.03.2019 року № 1174 відповідачем було відмовлено у передачі у власність позивача автомобіля з наступних підстав. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» № 2008-VIII від 06.04.2017 року (далі - Закон № 2008-VIII) повноваження щодо прийняття рішення про передачу легкових автомобілів, визнаних гуманітарною допомогою, у власність особам з інвалідністю у разі користування ними понад 10 років або, у разі їх смерті - членам їхніх сімей, передані обласним державним адміністраціям. З урахуванням зазначеного, Протоколом засідання робочої групи з питань гуманітарної допомоги при Чернівецькій державній адміністрації від 26.02.2019 року № 19 було прийнято рішення не давати дозвіл на переоформлення гуманітарних автомобілів членам сім'ї померлих осіб з інвалідністю з наявністю судових рішень на користь Головного управління (Департаменту) соціального захисту населення та запропоновано членам сім'ї померлих осіб з інвалідністю звернутися до суду для скасування попереднього рішення в зв'язку з змінами у законодавстві (а. с. 14-15).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

17. Предметом цього позову є бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації щодо передачі у власність позивачу легкового автомобіля марки «Опель Астра», 1997 року випуску, об'єм двигуна 1700 куб. см., кузов НОМЕР_3, визнаного гуманітарною допомогою, який належав його батькові ОСОБА_4.

18. Згідно положень частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку

19. Таким чином, при розгляді цієї справи, суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності та надати оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

20. Згідно з частини 1 статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 року №2961-IV (далі - Закон №2961-IV) держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.

21. Частиною 9 статті 26 Закону №2961-IV визначено, що перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

22. Окрім цього, відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 року № 1192-XIV (далі - Закон № 1192-XIV) забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, здійснюється на умовах, передбачених законом, та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

23. Відповідно до частини 2 статті 11-1 Закону № 1192-XIV автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю була забезпечена через органи соціального захисту населення і користувалася більше 10 років, за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій може бути безоплатно переданий у власність особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю за бажанням таких осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

24. У свою чергу частина 3 статті 11-1 Закону № 1192-XIV передбачає, що після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

25. Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № (далі - Закон № 875-XII) передбачені аналогічні положення щодо передачі автомобіля, наданого особі з інвалідністю в якості гуманітарної допомоги, після смерті таких осіб членам їх сімей. Так, зокрема, частиною 3 статті 38 Закону № 875-XII визначено, що після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів її сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

26. З системного аналізу вищевказаних норм, видно, що порядок забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою та передача такого автомобіля після смерті цих осіб членам їх сімей визначається Кабінетом Міністрів України.

27. Так, абзацом 8 пункту 41 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок № 999) визначено, що після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, за бажанням членів сімей, спадкоємців осіб з інвалідністю передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. У разі відсутності членів сім'ї, спадкоємців або в разі небажання членів сім'ї, спадкоємців отримати автомобіль такий автомобіль повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

28. Таким чином, рішення про безоплатну передачу автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю членам їх сімей приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

29. Судом встановлено (див. пункти 9 та 10 рішення), що автомобіль марки «Опель Астра», 1997 року випуску, об'єм двигуна 1700 куб. см., кузов НОМЕР_3 протоколом засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ГД-10655 від 01.06.2005 року включено до числа автомобілів, що надаються як гуманітарна допомога, який в подальшому наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації № 120 від 26.09.2005 року було передано у користування покійному батькові позивача - ОСОБА_4.

30. Після смерті ОСОБА_4, засвідченої свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 16 січня 2012 року, питання про належність автомобіля, отриманого в якості гуманітарної допомоги, вирішувалось на підставі нормативно-правових актів, чинних на час смерті, а саме постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» від 19.07.2006 року № 999.

31. Судом встановлено (див. пункт 13 рішення), що рішенням Кіцманського районного суду від 14.03.2013 року по справі №2-1385/12 вирішено вилучити у позивача зазначений вище автомобіль.

32. Разом з тим, 14.05.2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» № 426-VIII частиною 4 статті 16-1 якого визначено, що частини другу і третю статті 11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» викласти в такій редакції:

«Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності членів сім'ї, спадкоємців або у разі небажання членів сім'ї, спадкоємців отримати автомобіль, визначений у частині другій цієї статті, такий автомобіль повертається органам соціального захисту населення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

33. Окрім цього, положеннями розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №426-VIII передбачено, що норми цього Закону щодо передачі безоплатно у власність членів сім'ї, спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, поширюються також на випадки, коли смерть інваліда, дитини-інваліда та звернення членів сім'ї до органів соціального захисту населення про залишення їм автомобіля без сплати податків і зборів відбулися до набрання чинності цим Законом.

34. 06.04.2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до статті 11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» № 2008-VIII від 06.04.2017 року, яким частини другу і третю статті 11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 451; 2010 р., № 8, ст. 62; 2015 р., № 30, ст. 272, № 46, ст. 418) викладено в такій редакції:

«Автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю була забезпечена через органи соціального захисту населення і користувалася більше 10 років, за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій може бути безоплатно переданий у власність особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю за бажанням таких осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

35. Таким чином, враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача в частині того, що з прийняттям Закону № 426-VIII та Закону № 2008-VIII стала можливою передача автомобіля, визнаного як гуманітарна допомога, у власність позивачу на підставі Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999.

36. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» № 429 від 21.06.2017 року внесені зміни до пункту 41 Порядку №999 та визначено, що після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, за бажанням членів сімей, спадкоємців осіб з інвалідністю передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

37. Згідно частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

38. Окрім цього, суд звертає увагу на те, що норми Закону № 426-VIII поширюються також на випадки, коли смерть інваліда, дитини-інваліда та звернення членів сім'ї до органів соціального захисту населення про залишення їм автомобіля без сплати податків і зборів відбулися до набрання чинності цим Законом.

39. Однак, Закон № 2008-VIII прийнято пізніше, а тому саме положення цього законодавчого акту слід застосовувати до правовідносин, що виникли у цій справі.

40. Поряд з цим, суд звертає увагу, що на час розгляду даної справи існує рішення суду Кіцманського районного суду від 14.03.2013 року по справі №2-1385/12, яке набрало законної сили, - про вилучення з користування позивача автомобіля марки «Опель Астра», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 та реєстраційних документів на автомобіль. Дане рішення районного суду ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області залишено без змін.

41. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

42. Враховуючи те, що згідно з вказаним вище рішенням районного суду, автомобіль марки «Опель Астра», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 вилучений із користування позивача, суд вважає, що застосування положень чинного законодавства щодо забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою та передачі такого автомобіля після смерті цих осіб членам їх сімей при прийнятті рішення по даній справі не представляється можливим.

43. Зазначений автомобіль з набранням рішенням Кіцманського районного суду законної сили, юридично вибув з користування позивача та мав бути переданий органам державної влади для подальшого використання. Однак недобросовісна поведінка позивача, яка полягає в не виконанні рішення суду, унеможливила подальше використання автомобіля марки «Опель Астра», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно вимог чинного законодавства України.

44. Суд в порядку адміністративного судочинства не може спростовувати позиції, які викладені в рішенні Кіцманського районного суду від 14.03.2013 року по справі №2-1385/12, оскільки це б суперечило конституційному принципу правосуддя щодо обов'язковості судових рішень та правовій визначеності в склавшихся правовідносинах. Процесуальний перегляд зазначеного рішення можливий тільки в порядку цивільного судочинства.

45. Автомобіль марки «Опель Астра», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до рішення Кіцманського районного суду від 14.03.2013 року по справі №2-1385/12, яке набрало законної сили, має бути вилучений у позивача на користь Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації і в подальшому розподілений відповідно до вимог чинного законодавства України.

46. Щодо позиції відповідача, відповідно до якої він визнає позов, то з даного приводу суд зазначає наступне.

47. Відповідно до частини 1 статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Такої заяви від відповідача до суду у письмовій формі не надходило.

48. Згідно частини 5 статті 189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Вище судом встановлено, що таке визнання позову суперечить конституційному принципу правосуддя щодо обов'язковості судового рішення, яке набрало законної сили, а отже воно суперечить Конституції України, законам України (в тому числі процесуальним) та державному інтересу в цілому.

49. Захист публічного інтересу, якій знайшов своє вираження в рішенні Кіцманського районного суду від 14.03.2013 року по справі №2-1385/12 не має бути ілюзорним.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

50. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що підстав для зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву позивача щодо прийняття рішення про безоплатну передачу у його власність легкового автомобіля марки «Опель Астра», 1997 року випуску, об'єм двигуна 1700 куб. см., кузов НОМЕР_3 - немає.

51. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

52. Незважаючи на те, що відповідач своїм правом на подання до суду відзиву не скористався, однак рішення цього суб'єкта владних повноважень, за своєю суттю не є протиправним.

53. Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

54. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. При поданні до суду цього позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., однак враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не компенсує йому та не стягує на його користь ці витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77,90,241-246,250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 квітня 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНКОПП НОМЕР_2)

Відповідач - Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації (58018, м. Чернівці, вул. Головна, 245, код ЄДРПОУ 38345436)

Суддя О.В. Анісімов