Ухвала суду № 81137995, 11.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11.04.2019р. № 814/398/18

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доДержавної установи "Арбузинська виправна колонія (№ 83)" Міністерства юстиції України, вул. Володимирська, 1, смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340

прозобов'язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року по справ 814/398/18 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Державної установи "Арбузинська виправна колонія (№ 83)" Міністерства юстиції України, зобов'язано Державну установу "Арбузинська виправна колонія (№83)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення та перерахувати та виплатити грошову допомогу при звільненні в частині оплати позивачу лікарняного з 09.08.2016 по 21.08.2016 року, стягнути з Державної установи "Арбузинська виправна колонія (№83)" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошового забезпечення з 10.05.2017 по день фактичного розрахунку - 15.06.2017 в сумі 3981,25 грн.

Рішення суду першої інстанції, 14.011.2018 року переглянуто П'ятим апеляційним адміністративним судом та залишено без змін. Судова колегія погодилась з висновками суду першої інстанції.

На виконання вказаного рішення 18.12.2018 року судом видано виконавчі листи.

"04" квітня 2019 р. відповідачем до суду подано заяву про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі.

В обґрунтування своєї заяви відповідач вказує на те що є незрозумілим які складові повинні входити до нарахування та виплати грошової допомоги. Оскільки, виплата лікарняного здійснюється за період з 09.08.2016 року21.08.2016 року а ОСОБА_1 був звільнений 04.05.2017 року при цьому згідно п. 18.2 Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 № 222 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України" одноразова грошова допомога особам рядового і начальницького складу, звільненим зі служби, нараховується з окладів за останніми штатними посадами, займаними перед звільненням, окладів за спеціальними званнями, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру (надбавок, доплат) та премій (обчислених як середньомісячна сума за попередні повні дванадцять календарних місяців) крім одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що були їм нараховані в останньому повному календарному місяці служби перед звільненням.

Враховуючи, що судове рішення у справі було ухвалено в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження і відсутня необхідність заслухати заявника, суд вирішує заяву про роз'яснення судового рішення без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.

При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № к-18670/07-с.

Отже, суд констатує, що рішення суду є цілком зрозумілим та не потребує роз'яснення. З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача про роз'яснення судового рішення від 06.08.2018 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено. Згідно частини першої статті 295 та частини першої статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Мельник