Рішення № 81137958, 10.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року м.Київ справа № 320/607/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" про стягнення податкового боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" про стягнення з рахунків ТОВ "Агрохолдинг" (код ЄДРПОУ 32754128) у банках, що обслуговують боржника - 386352,46 грн. на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне користування надрами, орендної плати за землю, земельного податку та екологічного податку, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених та нарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість у сумі 499,19 грн., з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 5722,29 грн., рентної плати за спеціальне користування надрами у сумі 3950,51 грн., орендної плати за землю у сумі 27897,12 грн., земельної податку у сумі 347879,29 грн. та надходжень за викиди в атмосферне повітря у сумі 404,07 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (ідентифікаційний код: 32754128, місцезнаходження: 08290, Київська обл., м.Ірпінь, смт.Гостомель, вул. Остромирська, буд.34) зареєстровано як юридична особа 11.05.2004, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що ТОВ «Агрохолдинг» було подано до контролюючого органу розрахунки з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

- №1 за 1 квартал 2016 року від 06.05.2016, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 304,85 грн. (а.с.24-25);

- №1 за 2 квартал 2016 року від 10.08.2016, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 305,19 грн. (а.с.26-27);

- №1 за 3 квартал 2016 року від 07.11.2016, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 313,46 грн. (а.с.28-29);

- №1 за 4 квартал 2016 року від 09.02.2017, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 314,82 грн. (а.с.30-31);

- №1 за 1 квартал 2017 року від 03.05.2017, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 353,79 грн. (а.с.32-33);

- №1 за 2 квартал 2017 року від 02.08.2017, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 346,29 грн. (а.с.34-35);

- №1 за 3 квартал 2017 року від 06.11.2017, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 354,06 грн. (а.с.36-37);

- №1 за 4 квартал 2017 року від 08.02.2018, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 344,62 грн. (а.с.39-40);

- №1 за 1 квартал 2018 року від 04.05.2018, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 353,60 грн. (а.с.41-42);

- №1 за 2 квартал 2018 року від 23.07.2018, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 372,81 грн. (а.с.43-44);

Також ТОВ «Агрохолдинг» було подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №1 за 4 квартал 2015 року, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 301,47 грн. (а.с.22-23).

Отже, загальна сума самостійного задекларованого позивачем податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 4 кварталу 2015 року по 2 квартал 2018 року становить 3664,96 грн.

Судом встановлено, що Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 15.09.2017 №0037411214, яким позивачу нараховано штраф у сумі 257,28 грн. (а.с.19);

- від 15.09.2017 №0037401214, яким позивачу нараховано штраф у сумі 20,82 грн. (а.с.20).

Як вбачається з інтегрованої картки ТОВ «Агрохолдінг» з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 03.03.2016 по 31.08.2018 сума податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин становить 1019,51 грн., у т.ч. 4003,18 грн. - основний борг та 16,33 грн. - пеня.

Судом встановлено, що ТОВ «Агрохолдинг» було подано до контролюючого органу розрахунки з рентної плати за спеціальне використання води:

- №1 за 3 квартал 2016 року від 07.11.2016, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 707,57 грн. (а.с.53-54);

- №1 за 4 квартал 2016 року від 09.02.2017, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 765,08 грн. (а.с.55-56);

- №1 за 1 квартал 2017 року від 03.05.2017, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 674,17 грн. (а.с.57);

- №1 за 2 квартал 2017 року від 02.08.2017, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 632,72 грн. (а.с.59);

- №1 за 3 квартал 2017 року від 06.11.2017, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 695,19 грн. (а.с.58);

- №1 за 4 квартал 2017 року від 08.02.2018, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 738,79 грн. (а.с.60);

- №1 за 1 квартал 2018 року від 04.05.2018, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 764,05 грн. (а.с.64);

- №1 за 2 квартал 2018 року від 23.07.2018, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 730,51 грн. (а.с.65);

- уточнюючий розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води №1 за 1 квартал 2017 року, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 744,25 грн. та нараховано штраф у сумі 2,1 грн. (а.с.63);

- уточнюючий розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води №1 за 2 квартал 2017 року, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 698,51 грн. та нараховано штраф у сумі 1,97 грн. (а.с.61);

- уточнюючий розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води №1 за 3 квартал 2017 року, в якому самостійно визначено суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 767,46 грн. та нараховано штраф у сумі 2,17 грн. (а.с.62).

Отже, загальна сума самостійного задекларованого позивачем податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води становить 5922,46 грн.

Як вбачається з інтегрованої картки ТОВ «Агрохолдинг» з рентної плати за спеціальне використання води за період з 19.02.2016 по 31.08.2018 сума податкового боргу з рентної плати за спеціальне використання води, з урахуванням часткової сплати у розмірі 200,17 грн., становить 5722,29 грн. (а.с.66-73).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агрохолдинг» було подано до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області наступні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- за 2016 рік від 21.02.2016, в якій самостійно визначено суму земельного податку, який підлягає до сплаті за 2016 рік у сумі 140187,90 грн., з яких за період з січня по листопад 2016 року - 11682,33 грн. щомісячно та за грудень 2016 року - 11682,27 грн. (а.с.77-79);

- за 2017 рік від 20.02.2017, в якій самостійно визначено суму земельного податку, який підлягає до сплаті за 2017 рік у сумі 148599,18 грн., з яких за період з січня по листопад 2017 року - 12383,27 грн. щомісячно та за грудень 2017 року - 12383,21 грн. (а.с.80-82);

- за 2018 рік від 12.02.2018, в якій самостійно визначено суму земельного податку, який підлягає до сплаті за 2018 рік у сумі 148599,18 грн., з яких за період з січня по листопад 2018 року - 12383,27 грн. щомісячно та за грудень 2018 року - 12383,21 грн. (а.с.83-84).

Ірпінським відділенням Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 15.09.2017 №0037231214, яким відповідачу нарахований штраф у сумі 739,82 грн. (а.с.75);

- від 15.09.2017 №0037261214, яким відповідачу нарахований штраф у сумі 18673,50 грн. (а.с.76).

Відповідно до інтегрованої картки ТОВ «Агрохолдинг» з земельного податку з юридичних осіб за період з 31.12.2015 по 31.12.2018 сума податкового боргу відповідача із земельного податку становить 395503,68 грн., у т.ч. основний борг - 385029,09 грн. та пеня - 10474,59 грн. (а.с.86-103).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агрохолдинг» було подано до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області наступні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- за 2017 рік від 20.02.2017, в якій самостійно визначено суму орендної плати, яка підлягає до сплаті за 2017 рік у сумі 35127,64 грн., з яких за період з січня по листопад 2017 року - 2927,30 грн. щомісячно та за грудень 2017 року - 2927,37 грн. (а.с.108-110);

- за 2018 рік від 19.02.2018, в якій самостійно визначено суму орендної плати, яка підлягає до сплаті за 2018 рік у сумі 38465,26 грн., з яких за період з січня по листопад 2018 року - 3205,44 грн. щомісячно та за грудень 2018 року - 3205,42 грн. (а.с.111-114).

Відповідно до інтегрованої картки платника ТОВ «Агрохолдинг» з орендної плати з юридичних осіб за період з 31.12.2017 по 31.12.2018 сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за період з грудня 2017 року по серпень 2018 року, з урахуванням переплати у сумі 673,74 грн., становить 27897,12 грн. (а.с.115-116).

Судом встановлено, що ТОВ «Агрохолдинг» було подано до контролюючого органу податкові декларації з екологічного податку:

- за 1 квартал 2017 року від 03.05.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 179,71 грн. (а.с.145-148);

- №1 за 2 квартал 2017 року від 02.08.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 6,51 грн. (а.с.149-150);

- №1 за 4 квартал 2017 року від 08.02.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 134,78 грн. (а.с.151-152);

- №1 за 1 квартал 2018 року від 05.05.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 134,89 грн. (а.с.121);

- №1 за 2 квартал 2017 року від 23.07.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 38,25 грн. (а.с.153-155);

Відповідно до інтегрованої картки ТОВ «Агрохолдинг» з податкового зобов'язання зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за період з 31.01.2017 по 19.08.2018 сума податкового боргу зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, з урахуванням переплати у сумі 90,07 грн., становить 404,07 грн. (а.с.123-126).

Крім того, відповідно до інтегрованої картки платника ТОВ «Агрохолдинг» з податку на додану вартість за період з 31.12.2016 по 31.12.2018 відповідачу нараховано пеню у сумі 499,19 грн. (а.с.128-131).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.251.1 ст.251 Податкового кодексу України рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Згідно з п.252.1 ст.252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (пп.252.1.4 п.252.1 ст.252 Податкового кодексу України).

Пунктом 252.3 ст.252 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать: обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл. обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об'єктів.

Згідно з п.252.23 ст.252 Податкового кодексу України податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл.

Податкові декларації з рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до пункту 252.1 цієї статті починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю (п.257.1 ст.257 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.255.1 ст.255 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п.255.3 ст.255 Податкового кодексу України). Згідно з п.255.12 ст.255 Податкового кодексу України порядок подання декларації, строки сплати, відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням визначено статтями 257 і 258 цього Кодексу.

Відповідно до п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Пунктом 288.3 ст.288 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Пунктом 286.2 ст.286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України).

Згідно з п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно з п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Пунктом 249.1 ст.249 Податкового кодексу України визначено, що суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Відповідно до пп.250.1 та 250.2 ст.250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 55.1 ст.55 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів на підтвердження оскарження в адміністративному та/або судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 15.09.2017 №0037411214, від 15.09.2017 №0037401214, від 15.09.2017 №0037231214 та від 15.09.2017 №0037261214.

У зв'язку з цим, нараховані на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податкові зобов'язання є узгодженими.

Згідно з п.123.3 ст.123 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Крім того, контролюючим органом за несвоєчасну сплату відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ було нараховано відповідачу пеню у розмірі 499,19 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу форми «Ю» №105324-56 від 11.05.2018 на загальну суму 338571,57 грн., яка була направлена на адресу відповідача (а.с.16).

Проте, рекомендована поштова кореспонденція повернулась до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.18).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне користування надрами для видобування корисних копалин, орендної плати за землю, земельного податку та екологічного податку на загальну суму 386352,46 грн.

У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (ідентифікаційний код: 32754128, місцезнаходження: 08290, Київська обл., м.Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Остромирська, буд.34) 386352,46 грн. (триста вісімдесят шість тисяч триста п'ятдесят дві грн. 46 коп.) в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 10.04.2019 р.

Суддя Кушнова А.О.