Рішення № 81137492, 11.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5742/19

н/п 2-а/640/275/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу №640/5742/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Беляєва Ігоря Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕАВ № 986900 від 14.03.2019 відносно нього про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Як на підставу позову посилається на те, що 14.03.2019 року його притягнуто інспектором до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпПА за те, що він начебто о 12 год. 50 хв., рухаючись за кермом автомобіля у м. Харкові по вул. Морозова не здійснив зупинку перед трамваєм, який здійснював посадку пасажирів та були відчинені двері. Дії інспектора вважає протиправними, а постанову незаконною, винесену з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення правопорушення, оскільки відповідно до п. 18.8 ПДР України на цій ділянці дороги трамваї рухаються по відокремленій смузі з тротуаром, а ніяк ні на проїзній частині, а за для переходу до чи з трамвайної зупинки існує пішохідний перехід у декількох метрах від вказаної зупинки. Справу розглянуто на місці зупинки автомобіля.

Ухвалою суду від 26.03.2019 відкрито провадження.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, письмового відзиву не надав.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №986900 від 14.03.2019 року, винесеної інспектором роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Беляєвим Ігорем Сергійовичем, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

В оскаржуваній постанові вказується, що 14.03.2019 року о 12 год. 51 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода Октавія» д/н НОМЕР_1, по вул. Дизельна 1Б, у м. Харкові, не здійснив зупинку перед трамваєм, який здійснив висадку пасажирів та були відчинені двері, чим порушив п. 18.8 ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував вказане твердження позивача, що відповідно до п. 18.8 ПДР України на цій ділянці дороги трамваї рухаються по відокремленій смузі з тротуаром, а ніяк ні на проїзній частині, а за для переходу до чи з трамвайної зупинки існує пішохідний перехід у декількох метрах від вказаної зупинки.

Відповідно до п. 18.8 ПДР України водій транспортного засобу повинен зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, які йдуть з боку відчинених дверей до (або від) трамвая, що стоїть на зупинці, якщо посадка чи висадка проводиться з проїзної частини чи посадкового майданчика, розміщеного на ній. Продовжувати рух дозволяється лише тоді, коли пішоходи залишать проїзну частину і в трамваї зачиняться двері.

Проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів; тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном (п. 1.10 ПДР України).

Позивачем надані фотознімки вказаної ділянки дороги, з яких вбачається посадка чи висадка пасажирів з трамвая проводиться не з проїзної частини, трамваї рухаються по відокремленій смузі з тротуаром, для переходу до чи з трамвайної зупинки існує пішохідний перехід у декількох метрах від вказаної зупинки.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимоги п. 18.8 ПДР України.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

В графі «до постанови додається» не зазначено будь-яких доказів на підтвердження порушення водієм ПДР України.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України до суду не надано.

Отже, оскаржувана постанова від 14.03.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

З приводу доводів позивача щодо неправомірності розгляду справи на місці вчинення правопорушення та не складення протоколу суд зазначає наступне.

У Рішенні Конституційним судом України 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 (п. 2.3) зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу (у редакції Закону №767-VII від 23.02.2014) визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення… Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Таким чином, КСУ зазначив, що перелік адміністративних правопорушень, які підлягають розгляду у скороченому провадженні (тобто фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення) є вичерпним і може бути змінений лише законом, зокрема, такий перелік порушень передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 258 Кодексу (у редакції Законами № 767-VII від 23.02.2014)

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.15р. № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП (в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII), протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, навіть якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа не складає протокол про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином, згідно з положеннями ч.ч. 2,3,4,5 вказаної статті Законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, в тому числі, справи відносно позивача.

Рішення КСУ 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 приймалось до внесення змін до ч. 2 ст. 258 КУпАП в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII, а тому на ці випадки не поширюються.

У зв'язку з цим, відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу, тому ці обставини не є самостійними підставами для скасування постанови.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Вимоги щодо визнання дій відповідача незаконними задоволенню не підлягають, оскільки ефективним способом захисту є заявлені позивачем вимоги щодо визнання оскаржуваної постанови протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа закриттю, що відповідає положенням ч. 3. ст. 286 КАС України, і додаткові вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не підлягають задоволенню в даному випадку, оскільки охоплюються вимогами щодо скасування постанови та закриття провадження у справі.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Беляєва Ігоря Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №986900 від 14.03.2019 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - закрити.

В іншій частині вимог.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом 10 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_1.

Відповідач інспектор роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Беляєв Ігор Сергійович, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А.

Рішення складено та підписано 11.04.2019 року.

Головуючий -