Рішення № 81134705, 11.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 квітня 2019 р. №520/2073/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м.Київ, вул. Богомольця, буд.10, код ЄДРПОУ 00032684), Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області (61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць, буд.5, код ЄДРПОУ 08592323), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати наказ начальника УМВС України в Харківській області № 95 о/с від 16 липня 2001 року про звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил за ст.64 п. "Б" / через хворобу/: полковника міліції ОСОБА_1 (И-897169), який знаходиться у розпорядженні Управління, з 17 липня 2001 року, неправомірним;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України видати наказ про звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил за ст.64 п. "Б" / через хворобу/: полковника міліції ОСОБА_1 (И-897169), з 16 липня 2001 року з посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області Управління внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України;

- визнати незаконними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо видання довідки №100/25287 від 22.02.2018 року;

- зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області видати нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженим наказом МВС України №138 від 17.02.2017 р. та направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для здійснення перерахунку пенсії;

- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з листа Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 14.09.2018 дізнався, що при звільненні зі служби органів МВС, наказ про звільнення видано особою, яка не мала на те відповідних повноважень, оскільки, посада, яку займав позивач відноситься до посад Центрального апарату МВС України, наказ про звільнення мав видаватися МВС України, а не УМВС України в Харківській області. Вказані обставини в подальшому вплинули на нарахування та виплату пенсії позивачу. Так, на думку позивача, Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Харківській області безпідставно під час складання довідки про розмір грошового забезпечення №100/25287 від 22.03.2018 керувався розділом VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017, в той час як посада позивача відносить до розділу I, згідно наказу МВС України №138 від 17.02.2017, оскільки являється структурним підрозділом апарату Міністерства Внутрішніх Справ України. У зв'язку із чим вересні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням займаної посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України як структурного підрозділу апарату МВС України. Проте, Ліквідаційною комісією відмовлено в перерахунку пенсії позивачу з посиланням на те, що комісія при складанні довідки діяла в межах повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством України. Не погодившись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду за відновленням своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена сторонам у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.57-60).

Представником відповідача - Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, надано відзив на позовну заяву (а.с.68-73), в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що відповідачем не вчинилися дії, спрямовані на зменшення розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром. Позивач є пенсіонером Міністерства Внутрішніх справ України та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. Для забезпечення перерахунку пенсій наказом МВС України від 17.02.2017 №138, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №348/30216, затверджено Перелік посад осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських (зареєстровано в Мінюсті 15.03.2017 за №348/30216). Згідно даного Переліку, посада позивача - заступник начальника УВБ в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України прирівняна до посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області розділу VII (апарат головних управлінь Національної поліції) Переліку. 25.06.2001 позивачем на ім'я заступника начальника УМВС України в Харківській області подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку із хворобою. Наказом УМВС України в Харківській області від 16.07.2001 №95 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ з 17.07.2001. 26.07.2001 ФЕУ УМВС України в Харківській області надано позивачу грошовий атестат №65 та довідку до грошового атестату для надання до органів пенсійного фонду України для призначення пенсії. Отже, позивач перед звільненням перебував у розпорядженні УМВС України в Харківській області, був звільнений наказом заступника начальника УМВС України в Харківській області та розрахунок при звільненні був здійснений УМВС України в Харківській області. Таким чином, відсутні підстави прирівнювати посаду позивача до посади в апараті МВС України при виготовленні довідки для перерахунку пенсії.

Представник відповідача - Міністерства внутрішніх справ України, правом надати письмовий відзив не скористався.

Представник третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, письмових пояснень щодо обставин справи суду не надсилав.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, пенсіонер Міністерства Внутрішніх справ України та отримує пенсія за вислугу років з 17 липня 2001 року, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_2 від 12.04.2018 року (а.с.33).

03 травня 2001 року позивач звернувся із рапортом до міністра Внутрішніх Справ України генерала - полковника міліції Смирнова Ю.О., в якому просив звільнити його з займаної посади і направити для подальшого проходження служби в розпорядження УМВС України в Харківській області.

На підставі вищезазначеного рапорту наказом МВС України позивача направлено у розпорядження УМВС України в Харківській області, увільнивши з посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України.

17 травня 2001 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до заступника начальника управління МВС України в Харківській області та просив видати йому направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією.

25 липня 2001 року позивач звернувся до виконуючого обов'язки начальника управління по роботі з особовим складом УМВС України в Харківській області полковника міліції Тюріна О.М. із рапортом про звільнення з органів внутрішніх справ по досягненню пенсійного віку та погіршенням стану здоров'я.

Відповідно до витягу із наказу управління внутрішніх справ УМВС України в Харківській області від 16.07.2001 №95 о/с, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнити у відставку за ст. 64 п. "Б" /через хворобу/ полковника міліції ОСОБА_1 /И-897169/, який знаходиться у розпорядженні Управління з 17 липня 2001 року. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні 28 рок. 10 міс. 26 дн., у пільговому обчисленні 32 рок. 02 міс. 07 дн. (а.с.79).

Перерахунок пенсії позивачу проведено з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про розмір грошового забезпечення №100/25287 від 22.03.2018, якою відповідач відніс посаду позивача до розділу VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017 (а.с.86).

У вересні 2018 року позивач звертався в усному порядку до Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Харківській області з проханням про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням займаної посади заступника начальника відділу управління внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України як структурного підрозділу апарату МВС України.

Однак, Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Харківській області повідомила, що грошовий атестат №65 та розрахунок до грошового атестату при звільнені надані ФЄУ УМВС України в Харківській області, тому при перерахунку пенсії, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" посада позивача прирівняна до розділу VII (апарат головних управлінь Національної поліції) визначено Переліком посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України.

Позивач вважає наказ про звільнення та прирівняння його посади до розділу VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017 протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема, Закон України від 20.12.1990 № 565- XII "Про міліцію", Закон України від 22.02.2006 №3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту "а" пункту 65 розділу VII "Звільнення зі служби" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку): за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.

Згідно п. 69, 70 Положення звільнення зі служби осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться начальниками, яким таке право надане Міністром внутрішніх справ.

Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться: до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.

Згідно п. 16 ч. 10 Положення "Про Міністерство внутрішніх справ України" Міністр призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних органів МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, на транспорті, їх заступників; призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних органів МВС в районах, районах у містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів), окремих підрозділів міліції.

Разом з тим, наказом Міністерства внутрішніх справ України №452 від 31.07.1992 року "Про створення підрозділів внутрішньої безпеки" встановлено, що підрозділи внутрішньої безпеки входять до блоку кримінальної міліції і підпорядковуються: Управління внутрішньої безпеки МВС України - Міністру внутрішніх справ; відділи, групи внутрішньої безпеки УВС Республіки Крим, областей, ГУМВС м. Києва, УВС м.Севастополя, УВСТ - начальникам відповідних ГУВС, УВС, УВСТ.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач перебував саме в підпорядкуванні Управління внутрішньої безпеки МВС України.

Разом з тим, при складанні довідки про грошове забезпечення №100/25287 від 22.03.2018 року пенсіонеру МВС України ОСОБА_1 Ліквідаційною комісією ГУ МВС у Харківській області допущено помилку, а саме: за основу для розрахунку грошового забезпечення відповідачем взято розділ VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017.

Згідно розділу VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх справ України, остання посада позивача на службі в органах внутрішніх справ прирівнюється до посади заступника начальника відділу апарату Головного управління МВС в області, в той час як остання займана посада ОСОБА_1 перед звільненням, згідно наказу МВС України №138 від 17.02.2017 повинна відноситись до розділу 1 - структурний підрозділ апарату Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, суд зазначає, що посилання представника відповідача на наказ МВС України від 16.07.2001 №95 о/с, яким нібито звільнено позивача з посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України, не відповідають дійсним обставинам справи.

Дослідивши вищевказаний наказ МВС України, судом встановлено, що позивача направлено у розпорядження УМВС України в Харківській області, увільнивши його від посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України.

А тому, відповідачем невірно трактуються поняття "звільнення" та "увільнення", оскільки в даному випадку малось на увазі відсторонення позивача від посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України з підстави направлення ОСОБА_1 у розпорядження УМВС України в Харківській області.

Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач обіймав іншу посаду ніж та, що зазначена у послужному списку ОСОБА_1

Так, з послужного списку ОСОБА_1 №897169 встановлено, що останньою посадою, яку обіймав позивач була посада заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України, яку позивач обіймав з 20.03.2001 згідно наказу МВС України №98 о/с від 20.03.2001 по день звільнення.

Судом з грошового атестату ОСОБА_1 №65 також встановлено, що при розрахунку йому пенсії брались до уваги посадові оклади, надбавки з урахуванням посади позивача, а саме: підполковник міліції заступник начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд вважає, що наказ начальника УМВС України в Харківській області про звільнення ОСОБА_1 №95 о/с від 16.07.2001 підлягає скасуванню, разом з тим, для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України видати новий наказ про звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил за ст.64 п. "Б" / через хворобу/: полковника міліції ОСОБА_1 (И-897169), з 16 липня 2001 року з посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області Управління внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України.

Також суд зауважує, що при складанні довідки про розмір грошового забезпечення №100/25287 від 22.03.2018 року пенсіонеру МВС України ОСОБА_1 Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області діяла не в межах та не у спосіб встановлений діючим законодавством України.

Разом з тим, у рішенні Конституційного суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" Конституційний суд зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Також суд зазначає, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

В рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Cli a ha 1 V. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно віл того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 3) також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб Його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для ефективного правового захисту прав позивача необхідно зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області здійснити перегляд і складання довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, що прирівнюються посадам поліцейських", затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017.

Суд, проаналізувавши положення ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позову.

Щодо клопотання представника відповідача Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України про залишення без розгляду частини позовних вимог про визнання неправомірного наказу начальника УМВС України у Харківській області від 16.07.2001 року №95 о/с, суд вказує, що ухвалою суду від 05.03.2019 року при відкритті провадження у справі судом задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Таким чином, підстав для розгляду та задоволення клопотання представника відповідача суд не вбачає.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника УМВС України в Харківській області № 95 о/с від 16 липня 2001 року про звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил за ст.64 п. "Б" / через хворобу/: полковника міліції ОСОБА_1 (И-897169), який знаходиться у розпорядженні Управління, з 17 липня 2001 року.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України видати наказ про звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил за ст.64 п. "Б" / через хворобу/: полковника міліції ОСОБА_1 (И-897169), з 16 липня 2001 року з посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області Управління внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України.

Визнати незаконними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо видання довідки №100/25287 від 22.02.2018 року.

Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області видати нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженим наказом МВС України №138 від 17.02.2017 р. та направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для здійснення перерахунку пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань: Міністерства внутрішніх справ України (01601, м.Київ, вул.Богомольця, буд.10, код ЄДРПОУ 00032684) у сумі 384 (триста вісімдесят дві) грн. 20 коп. та Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області (61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць, буд.5, код ЄДРПОУ 08592323) у сумі 384 (триста вісімдесят дві) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко