Ухвала суду № 81126056, 12.04.2019, Київський районний суд м. Полтави

Справа №552/2057/19

Провадження № 2-з/552/12/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Антонова А.В.,

секретаря Алексєєва М.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 11 квітня 2019 року звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

В своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором позики на загальну суму 636171 грн. 40 коп.

Одночасно позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.

В своїй заяві просить суд забезпечити її позов шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме покидати межі території України до вирішення справи по суті.

Суд, розглянувши матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України також передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позивач на обґрунтування вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову посилається на ту обставину, що під час розгляду справи є ймовірність що відповідач може перетнути кордон України та переховуватися за її межами, оскільки має для цього фінансові можливості. При цьому жодні обґрунтування наявності такої імовірності в заяві відсутні.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Відповідно до п. 2 статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Разом з тим, з заяви не вбачається достатньо підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Тому суд приходить до висновку про безпідставність заяви та відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний термін апеляційної скарги.

Головуючий суддя Антонов А.В.