Постанова № 8112257, 16.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2010                                                                                           № 30/351

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Зубченко А.М. – представник, дов. № 01-319-12 від 20.07.2009;

від відповідача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФінМаркет"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2009

у справі № 30/351 ( .....)

за позовом                               Національної спілки художників України

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "ФінМаркет"

про                                                   стягнення заборгованості в розмірі 198052,10 грн.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 № 01-23/1/1 змінено склад колегії суддів.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 26.01.2010 розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.02.2010, а у судовому засіданні 09.02.2010 було оголошено перерву до 16.02.2010.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 у справі № 30/351 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 193 950 грн. основного боргу, 17 188,19 грн. пені, 2 724,16 грн. 3 % річних, 7 159,32 грн. збитків від інфляції, 2210,21 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором № 27-09 від 01.01.2009 обов'язку по сплаті орендної плати за орендоване приміщення, спожиті комунальні послуги у повному обсязі не виконував, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 193 950,00 грн. заборгованості визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю; враховуючи приписи ст.ст. 216, 218 ГК України, ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 17 188,19 грн., 2 724,16 грн. – 3% річних та 7 159,32 грн. збитків від інфляції.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 у справі №30/351 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник вказує на те, що судом не взято до уваги відсутність порушеного права позивача у справі у зв’язку із тим, що договір № 27-09 від 01.01.2009 із відповідачем було укладено Управлінням майном і матеріальними ресурсами НСХУ (код ЄДРПОУ 25399351), а позов про стягнення орендних платежів за вказаним договором подано Національною спілкою художників України (код ЄДРПОУ 00015912), тобто наймодавцем по договору та позивачем у справі є два різних підприємства.

Скаржник посилається на те, що судом не були встановлені обставини щодо права власності на об’єкт оренди, оскільки згідно із реєстраційним посвідченням БТІ міста Києва приміщення належить позивачу, а не Управлінню майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що отримавши від Управління майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України приміщення в оренду за договором № 27-09 від 01.01.2009, сплачував йому орендні платежі.

На думку заявника, судом не прийнято до уваги те, що договір оренди № 27-09 від 01.01.2009 є неукладеним в силу того, що не додержано письмової форми правочину та із договору № 27-09 від 01.01.2009 та акту прийому-передачі від 01.01.2009 вбачається, що їх підписано керуючим управління Зінченком В.Д. та його підпис скріплено не печаткою Управління майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України, а печаткою позивача, що свідчить про те, що сторонами не було узгоджено у належній письмовій формі, із закріпленням підписів належною печаткою, усі істотні умови договору.

Скаржник вважає, що судом неправильно застосовано ст. 638 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що призвело до помилкового висновку суду, що відповідач, не зважаючи на факт неукладення договору, є зобов’язаним по оплаті орендних платежів, неустойки, процентів, інфляції, оскільки неукладений договір не породжує взаємні права та обов’язки для учасників цивільних правовідносин.

Заявник посилається на відсутність у договорі оренди та додатках до нього таких встановлених законодавством істотних умов, як орендна плата з урахуванням її індексації, обов’язків сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Скаржник стверджує, що укладений із Центральним будинком художників договір від 01.01.2009 свідчить, що послуги із забезпечення орендованого приміщення теплом, енергією та водою надавались саме останнім, а не позивачем.

Заявник посилається на те, що невиконання позивачем свого обов’язку щодо забезпечення оплаченого відповідачем тепла та енергопостачання, оскільки акти приймання-передачі орендних послуг відсутні, призвело до неможливості використання орендованого приміщення відповідно до умов договору оренди, а п. 4 ст. 612 ЦК України передбачає, що прострочення боржника у виконанні зобов’язання не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, вказуючи, зокрема, на те, що Управління майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України не є юридичною особою, не володіє майном, з орендних відносин щодо якого виник даний спір, а є виконавчим органом позивача; згідно з Положенням про Управління майном і матеріальними ресурсами не має і не повинно мати печатку, а печатка на відповідних договорах ставиться юридичної особи, до якої входить Управління; забезпечення орендованого приміщення теплом та енергопостачання здійснювалось належним чином, а укладення скаржником будь-яких інших договорів є його правом та не впливає на умови і порядок виконання чи дійсність договору № 27-09.

Позивач, посилаючись на п. 3.3 Положення про Управління майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України, зазначає, що ним не порушено жодних правових норм щодо умов укладення договору № 27-09.

Крім того, позивач вказує на те, що до договору № 27-09 та спірних правовідносин не застосовується Закон України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки спірне приміщення знаходиться у приватній власності.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення з відповідача 172 705,00 грн. основного боргу, 6 965,36 грн. інфляції, 2 071,05 грн. 3% річних, 16 310,68 грн. пені та судових витрат.

У порядку ст. 22 ГПК України позивачем 12.11.2009 було подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просив стягнути з відповідача 193 950,00 грн. основного боргу, 7 159,32 грн. інфляції, 2 724,16 грн. 3% річних, 17 188,19 грн. пені та судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2009 між Управлінням майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України та відповідачем було укладено договір № 27-09, відповідно до п. 1.1 якого Управління майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України, за договором наймодавець, передає, а відповідач, за договором наймач, приймає в користування без права викупу частину нежитлового приміщення № 404-409, корисною площею 186,5 м2, загальною площею 232,4 м2, у складі 5 кімнат, вартістю 1 192 212,00 грн., розташованого за адресою: 04655, МСП, м. Київ, вул. Артема, 1-5.

Відповідно до п. 1.2 договору № 27-09 передача найнятого приміщення оформлюється приймально-здавальним актом де вказується дата, з якої договір набуває чинності (додаток № 1); без акту приймання-передачі приміщення цей договір вважається неукладеним.

01.01.2009 сторонами за договором № 27-09 було підписано акт приймання-здачі нежитлового приміщення, наданого за договором найму № 27-09, відповідно до якого Управління майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України надало в тимчасове користування приміщення № 404-409, що знаходиться за адресою: 04655, МСП, м. Київ, вул. Артема, 1-5.

Згідно із п. 1.5 договору № 27-09 плата за найм приміщення по цьому договору визначена розрахунком і складає 33 487,33 грн. за місяць, у тому числі ПДВ 5 581,22 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору № 27-09 плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в п. 1.5 цього договору, сплачується відповідачем протягом трьох банківських днів після отримання рахунку від Управління майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України, але не пізніше 15 числа поточного місяця.

01.02.2009 між Управлінням майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 27-09 найму нежитлового приміщення від 01.01.2009, якою сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 1.5 договору на 11 (одинадцять) місяців, а саме з 01.02.2009 по 31.12.2009 та викласти його у наступній редакції: "1.5. Плата за найм приміщення по цьому договору становить – 24 245,00 грн. за місяць, в тому числі ПДВ – 20% - 4 040,83 грн.; розрахунком враховані комунальні послуги на опалення, водопостачання та освітлення по діючих тарифах."

В матеріалах справи відсутні будь-які докази належного виконання відповідачем зобов’язань щодо сплати орендної плати за договором № 27-09.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Така ж норма закріплена і в ст.526 ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, позовні вимоги про стягнення 193 950,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за договором № 27-09 є такими, що відповідають нормам законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Умовами договору № 27-09, а саме п. 3.4, сторони погодили, що у разі затримки грошових надходжень на рахунок позивача по цьому договору відповідач сплачує пеню, обчислену від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку позивача, наведеного у клопотанні про збільшення розміру позовних вимог від 06.11.2009 щодо пені, індексу інфляції та 3% річних, апеляційним господарським судом встановлено, що розрахунок здійснено правильно.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 188,19 грн., сум збитків від інфляції у розмірі 7 159,32 грн. та 2 724,16 грн. - 3% річних.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги у зв’язку із викладеним та наступним.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо); функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначається положенням про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Відповідно до п. 7.11 п. 7 Статуту позивача, зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.12.1991, перереєстрованого 12.11.1992, 06.07.1998, організацію господарської діяльності підприємства Спілки, забезпечення виконання статутних завдань Спілки, контроль за станом обліку і ефективністю використання майна Спілки проводить Управління майном і матеріальними ресурсами Спілки, що діє відповідно до власного Положення (Статуту) і є виконавчим органом Правління з майнових відносин та господарської діяльності.

Положенням про Управління майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України, затвердженим радою Національної спілки художників України 27.01.1999, а саме п. 1.1 встановлено, що зазначене Управління є структурним підрозділом позивача, створене з метою використання майна позивача, що знаходиться в користуванні структурних підрозділів і підприємств позивача, обласних, місцевих та регіональних організацій і їх структурних підрозділів, веде господарчу діяльність по забезпеченню виконання статутних завдань позивача.

Також згаданим Положенням передбачено, що Управління діє на основі господарського розрахунку, користується окремим поточним рахунком і печаткою Національної спілки художників України, не є юридичною особою і проводить свою діяльність в межах діяльності, зазначеної в цьому Положенні.

Отже, стороною у правовідносинах за договором № 27-09 оренди нежитлового приміщення є позивач – юридична особа, а твердження відповідача про відсутність порушеного права позивача спростовується матеріалами справи.

Оскільки договір № 27-09 підписано керуючим Управлінням майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України від імені останньої, то цей підпис скріплено відтиском печатки юридичної особи.

В п.п. 1.5 п.1 договору № 27-09, додатковій угоді № 1 від 01.02.2009 до договору № 27-09 сторонами погоджено розмір плати за найм приміщення; у п.п. 2.2.6 договору № 27-09 передбачено, що наймач зобов’язаний за власний рахунок проводити всі встановлені протипожежні заходи та відповідно до пп. 1.8 п. 1 договору № 27-09 зобов'язаний отримати дозвіл державного пожежного нагляду для використання найнятого приміщення для своєї діяльності.

Отже, твердження у апеляційній скарзі на непогодження у договорі зазначених умов є безпідставними.

Так само є безпідставним і посилання на положення ч. 4 ст. 612 ЦК України, оскільки відповідачем матеріалами справи не доведено того, яке саме прострочення допущено позивачем, внаслідок чого не могло бути виконане зобов’язання відповідача по оплаті найму приміщення.

Посилання скаржника на незабезпечення теплом та відсутність енергопостачання, що призвело до неможливості використання орендованого приміщення, є голослівним.

Умовами договору № 27-09 не передбачено обов’язковою умовою здійснення плати по найму такої умови, як складення акту приймання-передачі орендних послуг, тому відсутні підстави пов'язувати їх складення із обов’язком відповідача здійснювати плату по найму у строки та в розмірі, погоджених у договорі та додатку.

Оскільки договір № 27-09 є чинним, не припиненим та не визнаним недійсним, або зміненим щодо розміру плати за найм, то посилання відповідача на укладення ним договору від 01.01.2009 із Центральним будинком художників є безпідставним, оскільки така обставина не звільняє від обов’язку виконання зобов’язань за договором № 27-09.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем платежів як Національній спілці художників України, так і Управлінню майном і матеріальними ресурсами Національної спілки художників України за надане в оренду приміщення згідно із договором № 27-09 від 01.01.2009.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд не вбачає порушень господарським судом першої інстанції норм матеріального права або їх неправильного застосування

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 у справі №30/351 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2.          Справу №30/351 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

04.03.10 (відправлено)