Рішення № 8112129, 16.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2010 р.Справа № 11/2212 (40/469)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю"Арсенал-Центр" м. Київ

до акціонерного товариства "Український інноваційний банк" м. Київ

про стягнення 14946грн.25коп.

Суддя

за участю представників сторін:

Позивача : Водоп’янов С.В. за довіреністю №755 від 01.02 10 р. (в судовому засіданні 08.02.2010р.)

Відповідача : Лис Ю.А. за довіреністю №195 від 05.09.09 р. (в судовому засіданні 08.02.2010р.)

Рішення приймається 16.02.2010р. оскільки в судовому засіданні 08.02.2010р. по справі оголошувалася перерва для прийняття рішення по суті спору.

Суть спору: Позивач - ТОВ "Арсенал-Центр" м. Київ звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - АТ "Український інноваційний банк" м. Київ - 14946грн.25коп., з яких 12982,70 грн. пеня за порушення встановлених законодавством строків перерахування коштів, 896,50 грн. індекс інфляції за весь час прострочення зобов'язання та 1067,05грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 30 листопада 2009 р. за позовною заявою порушено провадження по справі №11/2212 (40/469 ).

14 грудня 2009р. відповідачем подано суду письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги ТОВ «Арсенал-Центр»м. Київ визнавав частково та просив суд позов задовольнити частково із зменшенням його розміру та відмовити ТОВ «Арсенал-Центр»в задоволені позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції в сумі 896,50 грн. та 1 067,05 грн. 3% річних від простроченої суми, з наступних підстав:

Відповідно до п. 2.3.2 Договору банківського рахунку № 21424 від 24.04.2008 року «Банк приймає на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства». Згідно статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що «Міжбанківські перекази виконуються в строк до трьох банківських операційних днів». Тобто нарахування пені ТОВ «Арсенал-Центр»здійснено без врахування вимог даного Закону України. А відповідно розмір пені повинен бути зменшений .

Крім цього відповідач стверджує, що в договорі банківського рахунку №21424 від 24.04.2008 року розділом 6 не передбачено іншої відповідальності банку у разі порушення ним встановлених законодавством строків перерахування коштів окрім нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 10 відсотків простроченої суми переказу. Адже згідно договору № 21424 банківського рахунку від 24.04.2008 року (п. 1.1) Банк здійснює відкриття і обслуговування поточного рахунку клієнта шляхом надання банківських послуг і не може являтися кредитором або боржником по даному договору. Тому посилання позивача на ч. 2 статті 625 ЦК України щодо прострочки виконання грошового зобов'язання вважає безпідставними, а тому нарахування індексу інфляції в сумі 896,50 грн. та 1067,05 грн. 3% річних від простроченої суми не визнає повністю.

В процесі розгляду справи позивачем збільшено позовні вимоги, які прийняті судом, а предметом спору визначено стягнення 17483,56 грн., з яких 11879,30 грн. пеня за порушення встановлених законодавством строків перерахування коштів, 4616,60 грн. індекс інфляції за весь час прострочення зобов'язання та 987,66грн. - 3% річних.

Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 08.02.2010р. представником позивача подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 17473грн.13коп., з яких 11879,30 грн. пеня за порушення встановлених законодавством строків перерахування коштів, 4617,45 грн. індекс інфляції за весь час прострочення зобов'язання та 976,38грн. - 3% річних.

Дане клопотання судом розглянуте та приймається.

Предметом спору слід визначити стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17473,13 грн.

В судовому засіданні 08.02.2010р. представник відповідача усно заявив, що відповідач позовні вимоги визнає, проте письмового пояснення суду не надав.

Суд оцінивши подані сторонами по справі докази рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

24 квітня 2008 року між Хмельницькою філією ТОВ "Арсенал-Центр" та АТ "Український інноваційний банк" Хмельницька філія укладено договір про відкриття банківського рахунку №21424, у відповідності до умов якого відповідач зобов’язався відкрити позивачу поточний рахунок, та здійснювати його обслуговування, відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх документів банку.

За період з 08 по 20 травня 2009 позивачем передано до Хмельницької філії АТ "Укрінбанк" (відділення №4 у м. Хмельницькому, по вул. Курчатова 8) торгову виручку на суму 448 400,00 грн., підтвердженням чого є квитанції, копії яких додані до матеріалів справи.

Однією з умов даного договору є те, що відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок позивача. (п.2.3.1 Договору).

Однак, дані кошти банком не своєчасно перераховано на розрахунковий рахунок позивача. Так 29 травня 2009р. перераховано кошти в сумі 47150, 00 грн.; 01 червня 2009р. - в сумі 43 300,00 грн.; 17 червня 2009р. - в сумі 357950, 00 грн. В підтвердження цього позивачем надано виписки з особового рахунку. Тобто, остаточне перерахування коштів на рахунок клієнта банком проведено лише 17 червня 2009р.

Згідно п.п. 6.1. договору банківського рахунку №21424 від 24.04.2008 року, у разі порушення банком встановлених законодавством строків перерахування коштів за дорученням клієнта банку, банк зобов'язаний сплатити клієнту пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за колений день прострочки, але не більше 10 відсотків простроченої суми переказу.

На підставі цього та п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” позивачем нараховано до стягнення з відповідача 11879грн.30коп. пені.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем заявлено до стягнення 4617грн.45коп. індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, та сума 3 % річних від простроченої суми, що складає 976грн.38коп.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Так 24 квітня 2008 року між Хмельницькою філією ТОВ "Арсенал-Центр" та АТ "Український інноваційний банк" Хмельницька філія укладено договір про відкриття банківського рахунку №21424, у відповідності до умов якого відповідач зобов’язався відкрити позивачу поточний рахунок, та здійснювати його обслуговування, відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх документів банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч.3 ст.1066 Цивільного кодексу України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За період з 08 по 20 травня 2009 позивачем передано до Хмельницької філії АТ "Укрінбанк" (відділення №4 у м. Хмельницькому, по вул. Курчатова 8) торгову виручку на суму 448 400,00 грн., підтвердженням чого є квитанції, копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно п.2.3.1 договору, відповідач зобов'язався забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок позивача.

Згідно ч. 2 ст. 1068 Цивільного кодексу України, Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка , або законом.

Тобто, кошти в розмірі 448 400,00 грн. банк зобов'язаний був зарахувати на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, оскільки договором банківського рахунка інший строк не встановлений.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідач своїх зобов’язань за кредитним договором належним чином не виконав і передані позивачем кошти банком на розрахунковий рахунок позивача перераховані лише 29 травня 2009р. в сумі 47150, 00 грн.; 01 червня 2009р. - в сумі 43 300,00 грн.; 17 червня 2009р. - в сумі 357950, 00 грн. В підтвердження цього позивачем надано виписки з особового рахунку. Тобто, остаточне перерахування коштів на рахунок клієнта банком проведено лише 17 червня 2009р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України за порушення зобов’язання (невиконання або неналежне виконання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором.

Крім цього, пунктом 6.1. договору банківського рахунку №21424 від 24.04.2008 року, сторонами обумовлено, що у разі порушення банком встановлених законодавством строків перерахування коштів за дорученням клієнта банку, банк зобов'язаний сплатити клієнту пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 10 відсотків простроченої суми переказу.

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 11879грн.30коп. пені, яка є правомірною.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

На підставі цього позивачем заявлено до стягнення 4617грн.45коп. індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, та сума 3 % річних від простроченої суми, що складає 976грн.38коп.

Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши та дослідивши надані сторонами докази, врахувавши додані до матеріалів справи уточнення суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" м. Київ до акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Хмельницької філії АТ "Український інноваційний банк" м.Хмельницький про стягнення 17473грн.13коп. задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Хмельницької філії АТ "Український інноваційний банк" (м.Хмельницький, проспект Миру, 99/101, код ЄДРПОУ 14166738) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (м. Київ, провулок Чугуївський, 21, код ЄДРПОУ 31202310) - 17473грн.13коп. (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят три грн.13коп.) (з яких 11879,30 грн. пеня за порушення встановлених законодавством строків перерахування коштів, 4617,45 грн. індекс інфляції за весь час прострочення зобов'язання та 976,38грн. - 3% річних), а також витрати по оплаті державного мита в сумі 174грн.73коп. та 236грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя