Рішення № 8112063, 08.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2010 р. Справа № 45/335-05

вх. № 8550/5-45

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Жебелева Г.С., Галась В.В.

відповідача - Гарагуля В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали справи за позовом ТОВ фірма "Атон", м. Харків

до ВАТ "Турбоатом" м. Харків

про стягнення 176000,00 грн. основного боргу, 122880,00 грн. інфляційних, 69798,65 грн. річних та 268 000, 0 грн. збитків

та зустрічний позов ВАТ "Турбоатом", м. Харків

до ТОВ фірми "Атон", м. Харків

про визнання права та припинення дій

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, в позовні          й заяві з наступними уточненнями, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 176000,00 грн. основного боргу, 122880,00 грн. інфляційних, 69798,65 грн. річних та 268000,00 грн. збитків в вигляді відсотків за кредит обґрунтовуючи свої позовні вимоги за договором № 17/2004 від 03.06.2004 р. Також позивач просить суд визнати недійсним розрахунок корегування № 1 від 30.06.2006 р. до податкової накладної № 506 від 30.06.2004 р. (зміна позовних вимог від 25.05.2007 р.)

Відповідач у відзиві на уточнену позовну заяву за яким заперечує проти позову. Зокрема відповідач вказує на те, що якісно та вчасно виконував умови договору № 17/2004 від 03.06.2005 р., розробив проектну документацію та підготовив виробництво на загальну суму 1836000,00 грн. Також відповідач заперечує проти вимог позивача щодо стягнення 268000,00 грн. збитків (відсотки банка за кредит), оскільки відносини між позивачем та банком жодним чином не стосуються відповідача.

Представник позивача 15.01.2008р. надав через канцелярію суду письмові пояснення по справі та заяву про зміну підстав позову. Суд прийняв данну заяву та продовжив розгляд справи з урахуванням цих змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2009 року по даній справі провадження зупинено (судова колегія у складі: головуючий суддя Швед Е. Ю., судді Тихий П. В. та Пелипенко Н. М.), матеріали справи направлено на адресу суду касаційної інстанції, 26 жовтня 2009 року справу повернуто до місцевого господарського суду.

26.10.09 справа повернулася до господарського суду Харківської області.

Враховуючи перехід на іншу роботу судді Шведа Е. Ю. та необхідність подальшого розгляду справи, ухвалою заступника голови суду від 26.10.09 склад колегії змінено на: головуючий суддя Тихий П. В., судді Пелипенко Н. М. та Калініченко Н. В.

Ухвалою суду від 29.10.09 поновлено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.11.09.

Представник відповідача, в судовому засіданні 12.11.09, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи та продовження строків вирішення спору заперечує.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відмовив в його задоволенні у зв"язку з закінченням у суду строків, встановлених для вирішення спору.

12 листопада 2009 року (вх. № 414) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява ВАТ "Турбоатом" про відвід судової колегії по даній справі у складі: головуючий суддя Тихий П. В., судді Калініченко Н. В. та Пелипенко Н. М. В обґрунтування відводу заявник посилається на те, що судова колегія відмовила у задоволенні клопотання ВАТ „Турбоатом”. Наведені обставини викликали у заявника відводу сумнів у неупередженості судової колегії при розгляді даної справи.

В судовому засіданні, яке розпочалося 12.11.09 було оголошено перерву до 16.11.09 для вирішення питання про відвід колегії суду.

Ухвалою заступника голови суду від 12.11.09 було відхилено заяву (вх. № 414) про відвід судової колегії у складі: головуючий суддя Тихий П. В., судді Калініченко Н. В. та Пелипенко Н. М. по справі № 45/335-05.

16.11.09 до суду надійшла зустрічна позовна заява відповідача в якій він просить суд визнати право відповідача на отримання прибутку за договором поставки №17/2004 від 03.06.04; припинити незаконні дії позивача щодо ухилення від сплати відповідачу 1836000 грн. за виконані роботи по договору поставки №17/2004 від 03.06.04, яку було прийнято судом до розгляду сумісно з первісним позовом.

Також, 09.11.09 відповідачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 29.10.09.

Оскільки, відповідно до ст. 91 ГПК України, справа підлягала направленню до Харківського апеляційного господарського суду, провадження по справі слід зупинити до вирішення цим судом долі скарги та повернення справи до господарського суду Харківської області.

07.12.09 справа повернулася до господарського суду.

Ухвалою заступника голови суду від 08.12.09, враховуючи відпустку судді Пелипенко Н. М. та необхідність вирішення питання про подальший розгляд справи, склад колегії суду було змінено на: головуючий суддя Тихий П. В., судді Калініченко Н. В. та Светлічний Ю. В.

Оскільки, справа повернулася до господарського суду, провадження по справі було поновлено та призначено її розгляд на 23.12.09.

В судовому засіданні 23.12.09 було оголошено перерву до 24.12.09 для надання сторонами додаткових доказів по справі.

24 грудня 2009 року (вх. № 468) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява ВАТ „Турбоатом” про відвід судової колегії у складі: головуючий суддя Тихий П. В., судді Калініченко Н. В. та Светлічний Ю. В. по даній справі.

У зв"язку з чим, в судовому засіданні 24.12.09 було оголошено перерву до 26.01.10.

Ухвалою заступника голови суду від 25.01.10 було відхилено заяву (вх. № 468) про відвід судової колегії у складі: головуючий суддя Тихий П. В., судді Калініченко Н. В. та Светлічний Ю. В. по справі № 45/335-05.

В судовому засіданні 26.01.10 було оголошено перерву до 03.02.10 для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Позивач 03.02.10 надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 176000,00 грн. основного боргу, 225136,00 грн. інфляційних, 84279,98 грн. річних та 268000,00 грн. суму банківських відсотків. Також, позивач просить суд визнати недійсним розрахунок корегування № 1 від 30.06.2006 р. до податкової накладної № 506 від 30.06.2004 р. В обгрунтування своєї позиції Позивач посилається на те, що Відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання в частині своєчасного повернення Позивачу грошових коштів – тривалий час не повертав невикористаний за договором аванс (затримка повернення передплати).

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

У зв"язку з чим, суд продовжив розгляд справи з урахуванням цих змін.

В судовому засіданні 03.02.10 було оголошено перерву до 08.02.10 для підготовки рішення по справі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, розглянувши і дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

03 червня 2004 року між ВАТ "Турбоатом" та ТОВ фірма "Атон" було укладено договір № 17/2004, відповідно до умов якого ВАТ "Турбоатом" зобов'язалось виготовити та поставити обладнання для ВАТ "Криворіжсталь" (п. 1.1. договору), а ТОВ фірма "Атон" сплатити ВАТ "Турбоатом" вартість виготовленого обладнання та всі витрати, пов'язані з його поставкою та монтажу.

Відповідно до пункту 4.1. вказаного договору Замовник ( Позивач ) робить оплату поставок обладнання та послуг Постачальника ( Відповідача ) наступними етапами:

- тридцять ( 30 ) відсотків від вартості договору Позивач сплачує в якості авансу.

- шістдесят ( 60 ) відсотків від вартості договору підлягають оплаті по факту виготовлення обладнання та оформлення уповноваженими представниками сторін акту приймання – передачі.

- десять ( 10 ) відсотків від вартості договору підлягають оплаті після запуску обладнання в експлуатацію та його 72 – часової безперервної експлуатації при нормальних параметрах з підтвердженням гарантійних показників, підписання сторонами акту з приймання обладнання до експлуатації.

На виконання умов договору ТОВ фірма "Атон" платіжними дорученнями № 391 від 30.06.2004 р. та № 1 від 30.09.2004 р. перерахувало ВАТ "Турбоатом" грошові кошти в сумі 200 000 грн. 00 коп. та 4 776 000 грн. 00 коп. відповідно, у зв'язку з чим Відповідач приступив до виконання своїх договірних зобов'язань, а саме, почав проводити розробку робочої та технічної документації для виготовлення турбінного обладнання, що безпосередньо передбачено пунктом 1.1. договору № 17/2004 від 03 червня 2004 р.

Пунктом 2.1. зазначеного договору передбачено, що обладнання повинно бути поставлено протягом 15 – 16 місяців з моменту отримання передплати.

Отже, враховуючи дати здійснення ТОВ «Атон» авансових внесків строк виконання зобов’язань у ВАТ «Турбоатом» за укладеним договором спливав не раніше 31 січня 2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти для здійснення авансових передплат були запозичені первісним Позивачем за кредитним договором № 114/2007 для цільового використання з придбання турбоустановки за договором № 17/2004 від 03.06.2004 р.

Пунктом 1.1. кредитного договору передбачено, що строк повернення ТОВ «Атон» кредиту встановлений до 29 березня 2005 року включно.

При цьому, згідно графіку повернення кредиту ТОВ «Атон» повинно було до 31.01.2005 р. повернути банківській установі 2399750 грн. 00 коп.; до 28.02.2005 р. – 2399750 грн. 00 коп.; до 29.03.2005 р. – 500 грн. 00 коп.

Під час виконання договору виявилося, що ВАТ «Криворіжсталь» (м. Кривий Ріг) відмовилося від придбання турбоустановки, яка була предметом виготовлення за договором № 17/2004 від 03 червня 2004 р., укладеним між ВАТ «Турбоатом» та ТОВ «Атон».

У зв’язку з цим, 22 травня 2005 року ВАТ «Турбоатом» своїм листом № 1-40/09-136 від 22.04.2005 р. повідомило ТОВ «Атон», що з причини відмови ВАТ «Криворіжсталь» від замовленого обладнання, виконання замовлення не розпочалось, тому підприємство пропонує направити авансові кошти на придбання обладнання за іншим договором.

ТОВ «Атон» вважає, що цим листом ВАТ «Турбоатом» фактично відмовилося від виконання зобов’язань щодо виготовлення та поставки обладнання, передбаченого договором № 17/2004 від 03.06.2004 р.

Однак, суд доходить іншого висновку.

Не відкриття замовлення на виробництво, як зазначено в листі ВАТ «Турбоатом», ще не встановлює того факту, що ВАТ «Турбоатом» відмовилося або не приступило до виконання своїх договірних зобов’язань.

Крім того, строк виконання зобов’язання (31.01.2006 р.) у ВАТ «Турбоатом» на той момент ще не сплив.

29 вересня 2005 року листом № 1-40/09-3386 ВАТ «Турбоатом» повідомило ТОВ «Атон», що у зв’язку з відмовою ВАТ «Криворіжсталь» від замовленого обладнання договір № 17/2004 від 03.06.2004 р., укладений між ВАТ «Турбоатом» та ТОВ «Атон», анулюється.

Отже, тільки з цього моменту, а саме, з 29 вересня 2005 року у ВАТ «Турбоатом» виникло грошове зобов’язання перед ТОВ «Атон» – зобов’язання повернути ТОВ «Атон» сплачені авансові кошти.

Як наслідок, на підставі листа № 1-40/09-3386 від 29.09.2005 р. ВАТ «Турбоатом» відразу повернуло на користь ТОВ «Атон» аванс за договором – грошові кошти у сумі 4800000 грн. 00 коп., що не заперечується і самим Позивачем за первісним позовом.

Прострочення виконання зобов’язання по цій сумі не відбулося.

Залишок заборгованості ВАТ «Турбоатом» перед ТОВ «Атон» станом на 29.09.2005 р. склав 176000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до норм ст. 623 Цивільного кодексу України боржник має відшкодувати кредиторові завдані збитки тільки у разі порушення зобов’язання.

Тобто, як вбачається з вищевикладених норм Цивільного та Господарського кодексів України відшкодування збитків, інфляційних та річних передбачено тільки за прострочення виконання зобов’язання.

Таким чином, суд робить висновок про безпідставність і необгрунтованість позовних вимог ТОВ «Атон» щодо стягнення з ВАТ «Турбоатом» збитків у вигляді сплачених банківських відсотків в сумі 268000 грн. 00 коп. та нарахування суми інфляційних та трьох відсотків річних на грошові кошти в сумі 4976000 грн. 00 коп. за період з 01.05.2005 р. по 31.03.2007 р.

20 січня 2006 року ВАТ «Турбоатом» направило на адресу ТОВ фірма «Атон» лист № 1-40/45-58, в якому містилась заява про залік зустрічних однорідних вимог по спірній заборгованості на суму 176000 грн. 00 коп.

Зокрема, із врахуванням положень Цивільного кодексу України, згідно ст. 601 ЦК України, ВАТ «Турбоатом» направило на адресу ТОВ фірма «Атон» заяву № 1-40/45-58 від 20.01.2006 р. про залік зустрічних однорідних вимог, в якій підприємство визнало перерахований ТОВ «Атон» аванс в сумі 176000 грн. 00 коп. за договором № 17/2004 від 03.06.2004 р. та просило його вважати погашеною заборгованістю первісного Відповідача, оскільки у ТОВ «Атон» перед ВАТ «Турбоатом» існувала заборгованість за договором № 02-2003 від 31 січня 2003 року в грошовій сумі, що значно перевищувала перерахований первісним Позивачем аванс в сумі 176000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однією із сторін.

Зарахування – це односторонній правочин. Він вчиняється шляхом заяви однієї сторони зобов'язання. Це не виключає укладення сторонами договору про зарахування зустрічних вимог.

Зарахуванням припиняються два зобов'язання між двома їх сторонами.

Обидва зобов'язання, а саме борг заявника перед адресатом і борг адресата перед заявником, слід вважати припиненими в момент здійснення заяви про зарахування.

Заяву про зарахування як односторонній правочин слід вважати зробленою і такою, що потягла відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однією із сторін на адресу іншої сторони, в момент вручення однією із сторін іншій стороні відповідного письмового повідомлення, в момент отримання від підприємства зв'язку кореспонденції, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Турбоатом" направило ТОВ "Атон" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з ч. 2 ст. 602 ЦК України.

Зокрема, ВАТ «Турбоатом» приєднало до матеріалів справи завірені копії вищевказаної заяви про залік зустрічних однорідних вимог та поштового повідомлення, як доказ отримання цієї заяви ТОВ фірмою «Атон», а також надало до суду для огляду у судовому засіданні оригінали вказаних документів.

Крім того, факт правомірності та законності проведення одностороннього заліку зустрічних однорідних вимог, а також наявності заборгованості ТОВ фірма «Атон» перед ВАТ «Турбоатом» за договором № 02 – 2003 від 31 січня 2003 року, якої б вистачало для заліку грошової суми в розмірі 176000 грн. 00 коп. за договором № 17/2004 від 03.06.2004 р., встановлено постановою Вищого господарського суду України від 22 березня 2007 року.

Вказане є підтвердженням того, що ВАТ "Турбоатом" у повній відповідності з вимогами ст. 601 ЦК України та на законних підставах здійснило залік зустрічних однорідних вимог за договором № 17/2004 від 03.06.2004 р., укладеними між ВАТ «Турбоатом» та ТОВ «Атон», на суму 176000 грн. 00 коп.

Як наслідок, на цей час ВАТ «Турбоатом» не має перед ТОВ фірма «Атон» заборгованості в сумі 176000 грн. 00 коп. за договором поставки № 17/2004 від 03.06.2004 р.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Атон» щодо стягнення (повернення) грошових коштів у сумі 176 000 грн. 00 коп., сплачених ним на виконання договору, що виступає предметом спору, є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В той же час, в період з 29 вересня 2005 року по 20 січня 2006 року ВАТ «Турбоатом» безпідставно утримувало у своєму володінні чужі грошові кошти в сумі 176000 грн. 00 коп., які підлягали поверненню первісному Позивачу на підставі листа ВАТ «Турбоатом» № 1-40/09-3386 від 29.09.2005 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з цим з ВАТ «Турбоатом» на користь ТОВ «Атон» підлягають стягненню три відсотки річних у сумі 1620 грн. 16 коп. та інфляційні у сумі 7568 грн. 00 коп.

Розглянувши позовні вимоги в частині визнання недійсним розрахунку корегування № 1 від 30.06.2006 р. до податкової накладної № 506 від 30.06.2004 р. суд встановив, що відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Розрахунок корегування № 1 від 30.06.2006 р. до податкової накладної № 506 від 30.06.2004 р., який просить позивач визнати недійсним, не є правочином в розумінні норм законодавства.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині, оскільки, нормами законодавства не передбачено такого способу захисту права як визнання недійсним розрахунку корегування.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь – які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги Позивача не підтверджуються наявними в матеріалах справами доказами, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, зустрічний позов ВАТ «Турбоатом» до ТОВ «Атон» не підлягає задоволенню, оскільки, як вже встановлено матеріалами справи, договір поставки було розірвано, що не заперечує і підтверджує ТОВ «Атон». В той же час, відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України ВАТ «Турбоатом» не надав суду належних та достатніх доказів, що за цим договором ним понесені будь-які фінансові витрати, у зв’язку з чим суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 526, 601 Цивільного кодексу України, статею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. ст. 1,12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон» задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» (м. Харків, пр. Московський, 199, код 05762269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон» (м. Харків, вул. Чернишевського, 34, код 30655725) інфляційні в сумі 7568 грн. 00 коп. та три відсотки річних в сумі 1620 грн. 16 коп., 91,88 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон» відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ВАТ «Турбоатом» відмовити повністю.

Головуючий суддя

суддя

суддя