Рішення № 8111802, 25.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.10                                                                                           Справа№ 24/5

За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі Львівської філії НАК „Украгролізинг”, м.Львів

До відповідача: Фермерського господарства „Ко-Лос”, с.Шабельня Жовнірського району.

Про стягнення 3 398,61грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від прокурора – Брухаль Л.Б. –пом. прокурора

Від позивача – Любчик У.В. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення з селянсько-фермерське господарство „Колос” суми 3 398,61грн. в т.ч.: 3281,00грн. основного боргу , 73,62грн. пені, 33,47грн. втрат від інфляції та 10,52грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору фінансового лізингу №13-08-311фл/64 від 16.07.2008 року позивач передав відповідачеві у користування предмет лізингу (комбінований агрегат передпосівного обробітку грунту ЛК-4), а останній зобов’язаний був сплачувати лізингові платежі, розмір яких та строк сплати встановлено додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів”.

Як зазначено у позовній заяві, до сплати підлягали лізингові платежі на загальну суму 18127,54грн., фактично відповідач сплатив платежі в сумі 14846,54грн. Станом на 23.12.2009року заборгованість відповідача становить 3281,00грн., з вимогою про стягнення якої прокурор звернувся з позовом до суду. За прострочення виконання грошового зобов’язання, на підставі п.7.1 договору, прокурором заявлено до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 73,62грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України до стягнення заявлено втрати від інфляції в сумі 33,47грн. та 3% річних в сумі 10,52грн.

Ухвалою суду від 04.02.2010року замінено неналежного відповідача у справі- Селянсько-фермерське господарство „Колос”, належним відповідачем - фермерським господарством –„Ко-Лос” (80311, Львівська область, Жовківський район, село Шабельня, ідентифікаційний код 22354879).

В судове засідання 25.02.2010року прокурор та представник позивача з’явились просять припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 3281,00грн, у зв’язку з її сплатою відповідачем. В частині стягнення решти заявлених до стягнення сум, позовні вимоги підтримують. Позивач подав письмову заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, прокурор письмової заяви не подав.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 13.02.2010року поштового відправлення за №5203386.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

16.07.2008року сторонами укладено договір фінансового лізингу №13-08-311бфл/64, відповідно до умов якого позивач передає відповідачу у користування предмет лізингу (комбінований агрегат передпосівного обробітку грунту ЛК-4), а останній зобов’язується сплачувати лізингові платежі.

Вартість предмета лізингу встановлена сторонами в додатку №1 до договору і складає 46320,00грн.

Згідно із п.4.1 та п.4.2 договору черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям і розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів”. (Графік сплати лізингових платежів доданий до матеріалів справи).

Предмет лізингу переданий відповідачу за актом №2 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 15.08.2008року, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Як вбачається із матеріалів справи, за період з 15.11.2008 року по 15.11.2009року підлягали до сплати лізингові платежі в сумі 18 127,54грн., фактично, станом на 15.11.2009року відповідачем було сплачено лізингові платежі в сумі 14846,54грн.

Отже, заборгованість відповідача становила 3 281,00грн. (18127,54 –14846,54).

12.01.2010року відповідач сплатив заборгованість в сумі 3281,00грн., що підтверджено випискою банку з рахунка клієнта за 12.01.2010року.

Отже, станом на день подання позову ( позов подано 13.01.2010р.) основний борг відповідачем був сплачений.

За прострочення виконання грошового зобов’язання на підставі п.7.1 договору, прокурором заявлено до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 73,62грн., яка нарахована за період з 16.11.2009року по 23.12.2009року.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України до стягнення заявлено втрати від інфляції в сумі 33,47грн. та 3% річних в сумі 10,52грн. Розрахунок втрат від інфляції, 3% річних та пені додано до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача та оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст.762 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що за період з 15.11.2008 року по 15.11.2009року підлягали до сплати лізингові платежі в сумі 18 127,54грн.Станом на день подання позову , тобто на 13.01.2010р, лізингові платежі були сплачені повністю.

Відтак, в цій частині позов є безпідставним, оскільки на день подання позову не було основного боргу в сумі 3281,00грн. заявленого до стягнення, тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Проте, за умовами договору лізингові платежі в сумі 3 281,00грн.належали до сплати до 15.11.2009р., а фактично були сплачені 12.01 2010р. У даному разі має місце прострочення виконання грошового зобов”язання.

За таких обставин, на думку суду, заявлені до стягнення пеня, 3% річних, які нараховані за період з 16.11.2009р. по 23.12.2009р. від суми боргу 3281,00грн., а також втрати від інфляції за грудень 2009р., обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного суд вважає, що в частині стягнення основного боргу 3281,00грн. в задоволенні позову належить відмовити, а в частині стягнення 73,62грн. пені, 33,47грн. втрат від інфляції та 10,52грн. 3% річних позов задоволити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 22, 29, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Фермерського господарства –„Ко-Лос”, ідентифікаційний код 22354879, адреса: 80311, Львівська область, Жовківський район, село Шабельня, на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії ”Украгролізинг”, ідент. код 30401456, адреса; 01023, м. Київ, вул. Мечникова,16А, в особі Львівської філії Національної акціонерної компанії „Украгролізинг”, ідентифікаційний код 25259503, місцезнаходження: м.Львів, пр.Чорновола,57, - 73,62грн. пені, 33,47грн. втрат від інфляції та 10,52грн. 3% річних.

2. Стягнути з Фермерського господарства –„Ко-Лос”, ідентифікаційний код 22354879, адреса: 80311, Львівська область, Жовківський район, село Шабельня, в доход державного бюджету 3,52грн. державного мита та 8,17грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 3281,00грн. в задоволенні позову відмовити.

Суддя