Рішення № 81117870, 03.04.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1061/19

Провадження № 2/206/554/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Стахів О.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ - КОЛЕКТ» про припинення та вилучення запису про арешт нерухомого майна, -

ОСОБА_5 виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

12.12.2011 за № 11951849 реєстратором Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» МЮУ було внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна арешт нерухомого майна ОСОБА_3 на підставі постанови державного виконавця Самарського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, яким було відкрито виконавче провадження № 19563703 за заявою АКІБ «УкрСиббанк» на виконання виконавчого листа № 2-1826/09 від 07.05.2010 та накладено арешт на все майно ОСОБА_3 Ухвалою від 08.11.2013 Самарським районним судом м. Дніпропетровська по справі № 206/7615/13 змінено сторону виконавчого провадження № 19563703 з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект». 18.05.2017 рішенням державного реєстратора КП «Будинок юстиції» ДОР ОСОБА_7 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта про те, що власником квартири № 36 по вул. Немировича-Данченко у м. Дніпро, яка раніше належала позивачу є ТОВ «Кей-Колект». Підставою виникнення такого права власності став договір іпотеки, укладений між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк», вимога про усунення порушень основного зобов’язання, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 206/4926/17 було скасовано рішення державного реєстратора ОСОБА_7 Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу) індексний номер 35328504 від 23.05.2017 18:18:52 та скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей - Колект» на квартиру № 36 по вул. Немировича – Данченко, буд. 54 у м. Дніпро (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1255622612101), номер запису про право власності 20551740. 13.12.2018 було скасовано запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей – Колект». 20.12.2018 приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_8 було зареєстровано за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1, номер запису про право власності № 29676005. 27.12.2018 за заявами ТОВ «Кей-Колект» приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_8 було припинено іпотеку та обтяження на квартиру АДРЕСА_1. Підставою припинення іпотеки та обтяження на квартиру стали договори укладені між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_3 щодо погашення заборгованості по договору споживчого кредиту «11345922000 від 14.05.2008. 11.01.2019 ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_4 ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області з заявою про закриття виконавчого провадження та зняття арешту з нерухомого майна, що належить позивачу. 28.01.2019 відповідач своїм листом № 2452 зазначив, що 30.06.2012 держаним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на час прийняття рішення, тому в такому випадку, підстави для звільнення майна боржника з під арешту відсутні. Також, відповідач зазначив, що позивач не сплатив виконавчий збір та витрати виконавчого провадження. При цьому відповідач не вказав, які суми, за яким провадженням та кому має сплатити позивач щодо виконавчого збору. До цього, відповідач у своєму листі від 27.06.2016 № 8190 повідомляв позивачу, що виконавче провадження № 19563703 – знищене і надати інформацію за ним він не може. Отже, враховуючи те, що на даний момент виконавче провадження № 19563703 знищене, заборгованості позивач перед ТОВ «Кей-Колект» не має, єдиним шляхом скасування арешту позивача є подання позову до суду для відновлення своїх порушених прав. Позивач на підставі вищевикладеного просила припинити та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна № 11951849, накладений постановою про відкриття виконавчого провадження, 19563703, 02.06.2010, державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_6 і зареєстрованого, 12.12.2011 12:02:59 за № 11951849 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, щодо об’єкта обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно власника ОСОБА_3.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та зазначив, що 30.06.2012 постановою державного виконавця було повернуто виконавчий документ стягувачеві у зв’язку з відмовою стягувача від майна боржника, яке не було реалізоване під час виконання рішення, крім того, боржником не було сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, тому у державного виконавця не було законних підстав для звільнення майна з-під арешту.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

19.02.2019 представником позивача ОСОБА_1 до суду було подано позовну заяву.

Ухвалою судді від 21.02.2019 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

21.03.2019 у судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_2 було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву. Судом було відмовлено у задоволенні клопотання, у зв’язку з тим, що відзив не відповідав вимогам п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України. Того ж дня, судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

02.04.2019 представником відповідача ОСОБА_4 ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_2 було подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву без заяви про поновлення строку для його подання. У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що причиною несвоєчасного подання відзиву є велика завантаженість. Даний відзив судом на підставі ст. 126 ЦПК України було залишено без розгляду.

03.04.2019 судом заслухано вступне слово учасників справи, з’ясовано всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджено докази, якими вони обґрунтовуються, ухвалено рішення суду, про що складено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

14.05.2008 позивач на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_9, придбала квартиру № 36, яка знаходиться у будинку № 54, що розташований на вулиці Немировича-Данченко в м. Дніпропетровську (а.с. 40)

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2009 у цивільній справі № 2-1826/09 позов Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_10 у солідарному порядку на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11345922000 від 14 травня 2008 року в сумі 314530,23 грн., судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн., а разом 316480,23 грн. (а.с. 12-14).

12.12.2011 Дніпропетровською філію державного підприємства «Інформаційний центр» МЮУ було зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон на відчуження об’єктів нерухомого майнаарешт нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальна площа: 69,1 кв.м., житлова площа 40,5 кв.м., власником якої є ОСОБА_3 на підставі постанови державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_6 про відкриття виконавчого провадження № 19563703 від 02.06.2010, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта (а.с. 30-31).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08.11.2013 замінено сторону виконавчого провадження, стягувача ПАТ «Укрсиббанк» у виконавчому провадженні № 19563703 з виконання виконавчого листа по справі № 2-1826/09, виданого 07.05.2010 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення суми боргу з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в розмірі 316480,23 гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» ідентифікаційний код 37825968, отримувач АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 09807750 (а.с. 15-16).

Згідно повідомлення державного виконавця Самарського ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_11 від 07.06.2016 № 8190 на звернення ОСОБА_3 у ОСОБА_4 ВДВС перебувало виконавче провадження № 15963703 з виконання виконавчого листа № 2-1826-09 виданого 07.05.2010 Самарським районним судом м. Дніпропетровська. 30.06.2012 зазначене виконавче провадження завершене на підставі п. 3 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Надати більш детальну інформацію не можливо, оскільки зазначене виконавче провадження знищене (а.с.32).

23.05.2017 рішенням державного реєстратора ОСОБА_7 Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради зареєстровано право власності на квартиру № 36 по вул. Немировича – Данченко, буд. 54 у м. Дніпро (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1255622612101), номер запису про право власності 20551740 зареєстровано за ТОВ «Кей - Колект», що підтверджується що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 147746004 від 03.12.2018 (а.с. 43-44).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2018 позов ОСОБА_3 до державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_7, КП «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, ТОВ «Кей - Колект» про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора ОСОБА_7 Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу) індексний номер 35328504 від 23.05.2017 18:18:52 та скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» на квартиру № 36 по вул. Немировича – Данченко, буд. 54 у м. Дніпро (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1255622612101), номер запису про право власності 20551740 (а.с. 17-25).

03.12.2018 рішення державного реєстратора ОСОБА_7 Сергіївни КП «Будинок юстиції» ДОР про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 35328504 від 23.05.2017 18:18:52 та державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей - Колект» на квартиру № 36 по вул. Немировича – Данченко, буд. 54 у м. Дніпро (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1255622612101), номер запису про право власності 20551740 скасовано, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 147746004 від 03.12.2018 (а.с. 43-44).

Станом на 20.12.2018 зобов’язання ОСОБА_3 по Договору про надання споживчого кредиту № 11345922000 від 14.05.2008 припинені, заборгованість по зазначеному кредитному договору відсутня, що підтверджується довідкою від 20.12.2018 за вих. №14/12/18/735950/4 та повідомленням про анулювання боргу (а.с. 48, 49)

На заяву представника боржника ОСОБА_1 про закриття виконавчого провадження та скасування арешту у зв’язку з виконанням ОСОБА_3 перед ТОВ «Кей-Колект» усіх боргових зобов’язань ОСОБА_4 ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 28.01.2019 було надано відповідь зі змісту якої вбачається, що 30.06.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на час прийняття рішення, у зв’язку з відмовою стягувача від майна боржника. Керуючись ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 09.03.2011 начальник відділу ОСОБА_12 зазначила , що в даному випадку законних підстав для звільнення майна боржника з-під арешту у зв’язку з поверненням виконавчого документа стягувачеві відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» немає. Також, боржником не сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження (а.с. 33-36).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції від 06.05.2012, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції від 06.05.2012, виконавче провадження підлягає закінченню у разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі.

Положення ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції від 06.05.2012, наголошують на тому, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції від 06.05.2012, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В той же час, п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 № 9 передбачено, що вирішуючи спори, що випливають із права приватної власності громадян, суди повинні виходити з положень ст. 41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений.

Положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 № 6 (в редакції від 30.06.1978 № 5) надані роз'яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Вимогами ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Таким чином, беручи до уваги те, що на даний час на виконанні у ОСОБА_4 ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровської області не перебуває жодного виконавчого провадження стосовно боржника ОСОБА_3, оскільки 30.06.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв’язку з відмовою стягувача від майна боржника, державний виконавець, яким була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, повинен був скасувати вжиті ним заходи примусового виконання рішення

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього, а саме відсутності заборгованості боржника перед кредитором, порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Отже, виконавче провадження закінчено, документи знищено, позивач позбавлений можливості захистити свої законні права поза судовим вирішенням спірного питання, тому враховуючи вищевикладене суд приходить до обґрунтованого висновку, що запис про арешт нерухомого майна № 11951849, внесений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, 19563703, 02.06.2010, державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_6 і зареєстрований 12.12.2011 12:02:59 за № 11951849 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України щодо об’єкта обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно власника ОСОБА_3 підлягає припиненню та вилученню з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Суд відхиляє доводи представника відповідача з приводу того, що 30.06.2012 постановою державного виконавця було повернуто виконавчий документ стягувачеві у зв’язку з відмовою стягувача від майна боржника, не реалізоване під час виконання рішення та боржником не було сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, тому у державного виконавця не було законних підстав для звільнення майна з під арешту з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ІІІ розділу «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

У постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Так, враховуючи, що представником відповідача не доведено, що на момент повернення виконавчого документу стягувачеві боржником не було сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, оскільки ані постанови про стягнення виконавчого збору при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю, ані виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження, суду на підтвердження цих обставин надано не було, тому доводи представника відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позов має бути задоволено повністю.

При цьому, суд зауважує, що на підставі ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 47, 49, 50, 57ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 16, 317, 321, 391 ЦК України, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 6-в), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місцезнаходження: вул. Старокозацька, 58, каб. 213), Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ - КОЛЕКТ» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Межигірська, буд. 22, ідентифікаційний код юридичної особи 37825968) про припинення та вилучення запису про арешт нерухомого майна задовольнити повністю.

Припинити та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна № 11951849, накладений постановою про відкриття виконавчого провадження, 19563703, 02.06.2010, державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_6 і зареєстрований 12.12.2011 12:02:59 за № 11951849 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, щодо об’єкта обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно власника ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.04.2019.

Головуючий суддя: К.С. Маштак