Рішення № 8111753, 11.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.10                                                                                           Справа№ 23/230

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Компанія “ВІВАТ”, м. Чернігів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Денді-Львів”, м. Львів,

про стягнення 142191,65 грн.

За участю представників:

від позивача: Негода В.І. - представник;

від відповідача: не з”явився.

Суть спору: ТзОВ “Компанія “ВІВАТ”, м. Чернігів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ “Денді-Львів”, м. Львів, 62183,9 грн. заборгованості, 82350,18 грн. пені, 813,51 грн. трьох процентів річних, 1116,36 грн. інфляційних та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору поставки № ВТ-0149 від 1 січня 2009 р., ст.ст. 526, 549, 611, 624, 625, 692, 712 ЦК України. У судовому засіданні 11.02.2010 р. позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 57860,98 грн., решта позовних вимог залишено без змін.

          Представник позивача у судових засіданнях зменшені позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.12.2009 р. проти позову заперечив, посилаєчусь на повне погашення заборгованості, однак, доказів на підтвердження своїх заперечень суду не подав. У подальшому відповідач вимог суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив.

          Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. У судовому засіданні, призначеному на 15.12.2009 р., оголошувалась перерва до 21.01.2010 р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 625, 629, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. За договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами у справі 01 січня 2009 р. укладено договір поставки № ВТ-0149. На виконання умов цього договору (п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.4.), по видаткових накладних № ВТ-0020180 від 19.01.09 р., № ВТ-0020669 від 28 січня 2009 р., № ВТ-0020749 від 29.01.2009 р., № ВТ-0020810 від 02.02.2009 р., № ВТ-0021371 від 12.02.2009 р., № ВТ-0021464 від 16.02.2009 р., № ВТ-0021997 від 24.02.2009 р., № ВТ-0022618 від 06.03.2009 р., № ВТ-0022816 від 16.03.2009 р., № ВТ-0023380 від 24.03.2009 р., № ВТ-0023707 від 30.03.2009 р., № ВТ-0028446 від 01.07.2009 р., № ВТ-0028524 від 06.07.2009 р., № ВТ-0028637 від 10.07.2009 р., № ВТ-0028769 від 14.07.2009 р., № ВТ-0033812 від 01.10.2009 р., № ВТ-34016 від 05.10.2009 р., на підставі наявних у матеріалах справи довіреностей, позивач поставив відповідачу канцелярські товари шкільного та офісного асортименту загальною вартістю 90855,25 грн. Відповідач за отриману продукцію розрахувався частково, в сумі 32994,27 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 57860,98 грн. заборгованості. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем на неодноразові вимоги ухвал суду не подані докази оплати продукції, отриманої по вищеперелічених накладних, або які б спростовували позовні вимоги, 57860,98 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Вирішуючи спір у справі, суд також бере до уваги ту обставину, що у матеріалах справи відсутні і сторонами суду не подані докази, які б свідчили про про наявність обставин, передбачених п. 2.5. та розділом 4 Договору поставки № ВТ-0149. Посилання відповідача на ту обставину, що ним повністю оплачено усю отриману від позивача продукцію, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджуються. Представник позивача проти таких доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що ТзОВ “Денді-Львів” при сплатах грошових коштів у призначенні платежів неодноразово дублювались одні й ті ж накладні (наприклад, накладна № 20669 від 28.01.2009 р., накладна № 20749 від 29.01.2009 р., № 33812 від 01.10.2009 р., № 35101 від 19.01.2009 р. та інші), що підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи доказими оплат. Відтак, позивач зараховував в рахунок оплати вказаної в платіжному дорученні накладної суму, яка необхідна для оплати цієї накладної, а надлишок грошових коштів –в рахунок оплати наявної заборгованості відповідача в порядку календарної черговості її виникнення. Вказані доводи позивача відповідачем не заперечено та не спростовано. За наявності доказів необгрунтованого зарахування позивачем грошових коштів відповідача, він вправі звернутись в установленому законом порядку з вимогою про повернення йому безпідставно отриманих грошових коштів.

Позовні вимоги в частині стягнення на підставі п.п. 3.3., 5.4. Договору поставки 82350,18 грн. пені за період прострочення платежу по кожній накладній з 26.01.2009 р. по 26.10.2009 р. підлягають задоволенню частково. Позивачем обгрунтовано та відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” заявлено до стягнення лише 5797,94 грн. пені, з урахуванням того, що п. 5.4. договору відповідно до норм ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено 12 місячний строк нарахування пені. Решта позовних вимог щодо стягнення пені необгрунтовані та задоволенню не підлягають. Позовні вимоги в частині стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 1174,2 грн. інфляційних за період прострочення оплати продукції по вересень 2009 р., включно та 814,47 грн. трьох процентів річних за час прострочення платежів по кожній накаладній окремо по 26.10.2009 р. обгрунтовані і підлягають задоволенню

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зайво сплачене державне мито не повертається

Враховуючи наведене,керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85,116 ГПК України,суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Денді-Львів” (79026, м. Львів, вул. В. Великого, 4, код ЄДРПОУ 20820356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВІВАТ” (14000, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 18, код ЄДРПОУ 30149361) 57860,98 грн. заборгованості, 5797,94 грн. пені, 1174,2 грн. інфляційних, 814,47 грн. трьох процентів річних, 656,48 грн. державного мита та 108,96 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя