Постанова № 81117252, 12.04.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 185/8189/18

1-кп/185/218/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 року . м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської

області у складі:

головуючого – судді Тимченка С.О.,

секретаря – Шанька С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018040370001321 від 10.06.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середню освіту, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: Павлоградський р-н., с. Свідівок,

вул. Дружби, 14, фактично проживаючого за адресою:

Павлоградський р-н., с. Богданівка, вул. Пушкіна, 18, в силу ст.

89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

за участі прокурора – Андруша Я.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 10.06.2018 року, приблизно о 16.30 годин, (у світлу пору доби) перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, не маючи посвідчення водія, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, який на законних підставах експлуатує ОСОБА_4, рухався по вул. Заводській м. Павлограда зі сторони провулку Лікарняного у напрямку провулку Пожежників. Під час руху, в районі будинку № 29 по вул. Заводській ОСОБА_1 зупинив вказаний автомобіль за посадковим майданчиком автобусної зупинки, за межами проїжджої частини праворуч, відносно свого напрямку руху. Через 10 секунд після зупинки водій ОСОБА_1, керуючи вказаним автомобілем, маючи об’єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного чи фізичного характером для безпечного забезпечення руху, проявляючи крайньому неуважність до дорожньої обстановки, не переконавшись у безпеці виконуваних дій, не надав перевагу у русі мотоциклу марки "ММВЗ 3114" номерний знак 9670ДПД під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався по вул. Заводській зі сторони провулку Лікарняного у напрямку провулку Пожежників м. Павлограда позаду вказаного автомобіля. ОСОБА_1 розпочав рух вказаного автомобіля вперед, виконуючи маневр повороту ліворуч, пересікаючи проїжджу частину вул. Заводської справа наліво відносно руху мотоциклу, та допустив перехресне бокове зіткнення лівою частиною вказаного автомобіля (задньої лівої дверцяти) з передньою частиною мотоциклу. В результаті зіткнення пасажиру мотоциклу - ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася субдуральной гематомою правої півкулі головного мозку та гематомою лівої тім’яної області; закритої травми грудної клітини з переломом лівої ключиці зі зміщенням кістних уламків, гематомою в області лівої ключиці; лівосторонніми переломами ребер 2-9; неповним переломом рукоятки грудини; краєвого перелому нижньої фаланги першого пальця правої стопи. Вищевказані тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров’я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день). В даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, в якому вказано:

п. 10.1 «Перед початком руху, перешиковуванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен впевнитись, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху». Технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлювалася виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, та для чого не було яких - небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили би йому їх виконати. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо- транспортної пригоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та суду пояснив, що з обставинами, які зазначені в обвинувальному акті, він повністю згоден. Додав, що дійсно 10.06.2018 року, приблизно о 16.30 годин, він не маючи посвідчення водія, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керував автомобілем НОМЕР_1. Рухаючись по вул. Заводській м. Павлограда зі сторони провулку Лікарняного у напрямку провулку Пожежників він не надав перевагу в русі мотоциклу, в результаті чого трапилося зіткнення. Потерпілій він матеріальну допомогу не надав, так як він та його сім я мало забезпечена. Він працює не офіційно, цивільна дружина не працює, так як займається вихованням двох мальлітніх дітей. Він просить пробачення у потерпілої за те, що сталося, та ускоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 10 червня 2018 року вона разом з чоловіком їхали на дачу на мотоциклі. В районі вул. Заводської м. Павлограда трапилася ДТП, але за яких обставин, вона не пам ятає, так як прокинулася в лікарні. Зі слів її чоловіка сталося зіткнення мотоцикла з автомобілем. Їй було спричинені тілесні ушкодження, а саме зламано 8 ребер,та палець на правій нозі. Матеріальної допомоги обвинувачений їй не надавав, але вона пробачення від нього приймає. На даний час матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого вона не має, та просить суд її позов залишити без розгляду. Просить призначити обвинуваченому покарання пов язане з позбавленням волі.

Допитавши обвинуваченого, потерпілу, суд вважає, що він винний у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 286 КК України.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються.

Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом’якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину та активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, є скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винної та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому

ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі.

Згідно довідки Територіального сервісного центру 1247 РСЦ МВС в Дніпропетровській області № 31/4-1247/1585 від 15.06.2018 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Тому, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами судом не застосовується.

При призначені покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії середньої тяжкості, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, працює неофіціно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей - Дмитра, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, цивільну дружину ОСОБА_6, яка не працює, та займається вихованням дітей, активно сприяв розкриттю злочину, вину визнав у повному обсязі, та просить пробачення у потерпілої за скоєний злочин. Потерпіла претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Разом з тим суд враховує думку потерпілої, яка просить призначити обвинуваченому покарання пов язане з позбавленням волі, та злочин був скоєний в стані алкогольного сп яніння.

З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення обвинукваченого можливе без ізолювання від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним злочинів.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».

Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3(трьох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, з виконанням обов’язків, передбачених п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Речовий доказ у кримінальному проваджені: мотоцикл НОМЕР_2 з механічними пошкодження, який переданий на зберігання ОСОБА_7 - залишити останьому за належністю; автомобіль марки "ВАЗ 21061" жовтого кольору, н. з. АЕ7513 АХ з механічними пошкодженнями, який зберігається на території Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, та який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 - передати останьому за належністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.О. Тимченко.