Ухвала суду № 81115465, 12.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/11813/14-ц

провадження 6/201/110/2019

УХВАЛА

12 квітня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря – Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мушкетер» (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю « ТОРГІВЛЯ 2018» про звернення стягнення на предмет іпотеки, передачу майна в управління з метою проведення прилюдних торгів та стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Дельта Банк» 10 вересня 2014 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та фактично задоволення за рахунок його вартості заборгованості по кредитному договору, передачу майна в управління з метою проведення прилюдних торгів та стягнення судових витрат.

По справі 14 березня 2017 року ухвалено рішення суду, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, та за відповідною заявою стягувача судом були видані виконавчі листи по справі.

ПАТ «Дельта Банк» 02 квітня 2019 року звернулося до суду з заявою про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження.

Учасники справи у судове засідання не з’явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Заявник у своїй заяві прохав розглядати заяву без участі представника, інші учасники справи про причини своєї неявки суд не повідомили. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати питання про заміну сторони виконавчого провадження за їх відсутності.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником, а частиною 2 статті 442 ЦПК України визначено, що заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст.18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши матеріали справи, заяви та оцінивши обставини справи, а також надані та добуті докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У судовому засіданні було встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2017 року, що у встановленому законом порядку набрало законної сили, позовну заяву задоволено, а сам: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 04/14/11-КЛТ від 16 листопада 2011 року в розмірі 6 965 408.11 гривень (шість мільйонів дев’ятсот шістдесят п’ять тисяч чотириста вісім гривень 11 копійок) звернути стягнення на нерухоме майно: - будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, буд. 8а та згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради 10 жовтня 2011 року за № 31601431, складаються з: будівля цеху літ. Б-2, підвал п/д Б-2 загальною площею 2098.7 кв. м., сходи металеві літ. б, будівля цеху літ. В-1, підвал літ. п/д В-1, загальною площею 107.7 кв. м., сходи літ. в, будівля холодильника літ. Г; будівля котельної літ. Д, сходи літ. д, навіс літ. Е; підпорна стіна № 1 та належить ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, паспорт серія АЕ № 335870, виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 03 липня 1996 pоку, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на праві власності на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2006 року по справі № 17/416-06, зареєстрованого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 17979260; - земельну ділянку, площею 0.2684 га, розташовану на території Жовтневого (Соборного) району м. Дніпро (Дніпропетровська), Лоцманський узвіз, 4, цільове призначення земельної ділянки - обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий № 1210100000:03:217:0054, та належить ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, паспорт серія АЕ № 335870, виданий Амур-Нижньодніпровським PB ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 03 липня 1996 pоку, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №093214, виданим Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів 11 квітня 2005 року на підставі рішення від 08 грудня 2004 року № 149/22, договору купівлі-продажу від 28 липня 2003 року № 2169, 17 грудня 2003 року № 11759, 26 лютого 2004 року № 406, 22 лютого 2005 року № 378. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010510401076 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-6, код ЄДРПОУ 34047020, п/р 373910011 в AT «Дельта Банк», МФО 380236) шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» понесені позивачем витрати за сплату судового збору у розмірі 3 654.00 гривень.

Також судом встановлено, що ухвалено рішення суду по справі у встановленому законом порядку набрало законної сили, та за відповідною заявою стягувача судом були видані виконавчі листи по справі.

Згідно відомостей, що містяться у автоматизованій системі документообігу суду витікає, що за виданим виконавчим листом боржником є: ОСОБА_1, а тому з урахуванням вище вказаного цей боржник є стороною виконавчого провадження та не вибув зі сторін виконавчого провадження, також не можуть бути взяті до уваги посилання заявника, що ОСОБА_2, як новий власник предмету іпотеки є правонаступником боржника ОСОБА_1, оскільки останнє не ґрунтується на вимогах закону і спростовуються вище наведеним і нічим об’єктивно не підтверджено, а тому у суду відсутні передбачені законом підстави для заміни сторони (боржника) виконавчого провадження.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об’єктивні підстави вважати, що підстави для задоволення заяви відсутні, а заява не обґрунтована та така, що не підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника по справі на задоволенні зазначеної заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об’єктивно нічим не підтверджені.

За таких обставин суд приходить до висновку, що передбачених законом підстав для її задоволення немає, а тому вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 258, 259, 260, 261, 353, 442 ЦПК України, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», суд –

УХВАЛИВ:

Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мушкетер» про звернення стягнення на предмет іпотеки, передачу майна в управління з метою проведення прилюдних торгів та стягнення судових витрат - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 12 квітня 2019 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя – О.А Антонюк