ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.10 Справа№ 3/16
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: Дочірнього підприємства „САВСЕРВІС КАРПАТИ”, м. Львів
До відповідача: Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області, м. Львів
Про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 9331,95 грн.
В судове засідання з’явились:
від позивача: Керод Р.П. –представник;
від відповідача: не з’явився.
Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Дочірнього підприємства „САВСЕРВІС КАРПАТИ” до Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 9331,95 грн.
В судовому засіданні 22.02.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 08.02.10 р. у зв’язку з хворобою судді Березяк Н.Є. призначені нею справи на 08.02.10 р. передано для подальшого розгляду по суті судді Костів Т.С.
Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалі господарського суду Львівської області від 08.02.2010 року.
Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 17.02.10 р. справу передано для подальшого розгляду по суті судді Березяк Н.Є.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому засіданні 22.02.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
19.08.2009 року між Дочірнім підприємством „САВСЕРВІС КАРПАТИ” (Продавець) та Благодійним фондом допомоги інвалідам гірських районів Львівської області (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 02/1908, відповідно до якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах, визначених у даному договорі.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 10237,68 грн., що підтверджується видатковою накладною № 33061024 від 02.11.2009 р. (копія в матеріалах справи).
Відповідно до Додатку 1А (PG) до договору від 19.08.2009 р. відповідач зобов’язався оплачувати товар протягом 14 календарних днів з дати прийому-передачі товару на умовах відтермінування платежу в залежності від того, якої торгової марки товар поставлено.
Однак, на порушення умов вище вказаного додатку та договору купівлі-продажу відповідач отриманий товар оплатив частково.
В результаті невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9300,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним та скріпленим печатками двох сторін (копія в матеріалах справи).
Таким чином, станом на день подання позову, як вбачається з позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем складала 9200,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 82,80 грн. та три відсотки річних в сумі 49,15 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу № 02/1908 від 19.08.2009 року позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 10237,68 грн., що підтверджується видатковою накладною № 33061024 від 02.11.2009 р. (копія в матеріалах справи).
Відповідач зобов’язався оплачувати товар протягом 14 календарних днів з дати прийому-передачі товару на умовах відтермінування платежу в залежності від того, якої торгової марки товар поставлено, відповідно до Додатку 1А (PG) до договору від 19.08.2009 р.
Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконував неналежно, заборгувавши позивачу 9200,00 грн. за поставлений товар.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 49,15 грн. та інфляційні втрати в розмірі 82,80 грн. підлягають до сплати.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області (79017, м. Львів, вул. Левицького, буд.73, кв.2, код ЄДРПОУ 23891602) на користь Дочірнього підприємства „САВСЕРВІС КАРПАТИ” (79055, м. Львів, вул. Роксоляни, буд.59, код ЄДРПОУ 30387458) –9200,00 грн. –основного боргу, 82,80 грн. –інфляційних втрат, 49,15 грн. – трьох відсотків річних, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.02.2010 року.
Суддя
Судове рішення № 8111487, Господарський суд Львівської області було прийнято 22.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: