Рішення № 8111482, 22.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.10 Справа№ 3/245

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Українські радіосистеми”, м. Київ,

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Новояворівськ,

про стягнення 5048,00 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: Жук Р.С. представник;

від відповідача: не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Закритого акціонерного товариства „Українські радіосистеми” до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5048,00 грн.

В судовому засіданні 12.01.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 08.02.10 р. у звязку з хворобою судді Березяк Н.Є. призначені нею справи на 08.02.10 р. передано для подальшого розгляду по суті судді Костів Т.С. Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалі господарського суду Львівської області від 08.02.2010 року.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 17.02.10 р. справу передано для подальшого розгляду по суті судді Березяк Н.Є.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не зявився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 22.02.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.09.2008 року між ЗАТ „Українські радіосистеми” та СПДФО ОСОБА_1 було укладено Договір № 115395524 про надання послуг рухомого (мобільного) звязку.

На виконання умов укладеного договору відповідачу було надано в користування корпоративні телефонні номери на умовах тарифного плану „Максимум” на суму 4762,86 грн., про що свідчать рахунки за послуги звязку (належно завірені копії в матеріалах справи).

Відповідно до п.2 вказаного договору ФОП ОСОБА_1 зобовязувався своєчасно оплачувати послуги рухомого (мобільного) звязку, які надавалися позивачем.

За несвоєчасну оплату наданих послуг позивачем була нарахована пеня у розмірі 285,14 грн. відповідно до ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем склала 4762,86 грн. основного боргу та 285,14 грн. пені.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 115395524 про надання послуг рухомого (мобільного) звязку від 11.09.2008 року позивач надав відповідачу в користування корпоративні телефонні номери на умовах тарифного плану „Максимум” на суму 4762,86 грн.

Згідно умов договору, а також п. 5 ч. і статті 33 Закону України “Про телекомунікації”, ч.7 п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 720 від 09.08.2005 р., передбачений обов'язок відповідача своєчасно оплачувати телекомунікаційні послуги.

Однак, в порушення виконання зобовязання, виставлені рахунки (в матеріалах справи) за надані послуги відповідачем не оплачувались, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 4762,86 грн.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, не погашена і становить 4762,86 грн.

Відповідно до ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), (ч.4 ст.231 ГК України).

За несвоєчасну оплату наданих послуг звязку позивачем була нарахована пеня у розмірі 285,14 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у вищезазначеному договорі № 115395524 про надання послуг рухомого (мобільного) звязку сторонами не передбачено відповідальності за невиконання умов цих договорів у вигляді нарахування пені.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на ті обставини, що сторони не передбачили в договорі про надання послуг рухомого (мобільного) звязку відповідальність у вигляді стягнення пені, в частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Українські радіосистеми” (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6, код ЄДРПОУ 23151188) 4762,86 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.02.2010 року.

Суддя