Рішення № 8111478, 18.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.10                                                                                           Справа№ 25/04

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Закритого акціонерного товариства “Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат” (с.Новоселівка Харківської області)

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства “Іскра” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 184 067,29 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Завада Ю.М.-представник, довіреність від 25.12.2009 року

від відповідача :Сидор В.Д.-представник, довіреність від 16.01.2010 року

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Закритого акціонерного товариства “Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат” (с.Новоселівка Харківської області) до Відкритого акціонерного товариства “Іскра” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 184 067,29 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.01.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 20.01.2010 року. Ухвалою від 20.01.2010 року розгляд справи відкладено до 27.01.2010 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 27.01.2010 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18.02.2010 року, за клопотанням сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.01.2010 року, про відкладення від 20.01.2010 року, про оголошення перерви від 27.01.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

27.01.2010 року за вх.№1440 позивач подав клопотання про уточнення суми позову, згідно якого просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 152 995,60 грн., пеню в розмірі 2 835,47 грн., 3% річних в розмірі 416,16 грн., штраф в розмірі 2 820,06 грн. та судові витрати.

08.02.2010 року за вх.№2408 від позивача надійшло пояснення по суті спору.

18.02.2010 року за вх.№3287 позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 132 995,60 грн., пеню –в розмірі 2 835,47 грн., 3% річних –416,16 грн., штраф в розмірі 2 820,06 грн., державного мита в розмірі 1 840,67 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.01.2010 року, про відкладення від 20.01.2010 року, про оголошення перерви від 27.01.2010 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

20.01.2010 року за вх.№908 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виконати вимоги ухвали суду від 11.01.2010 року.

27.01.2010 року за вх.№1551 відповідач подав клопотання, в якому просить суд повернути позовну заяву позивачу без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.

В судовому засіданні 27.01.2010 року відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

18.02.2010 року за вх.№3294 відповідач подав відзив на позов, в якому визнає суму заборгованості в розмірі 132 995,60 грн.

Позов розглянуто в присутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 18.02.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Закрите акціонерне товариство “Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат” (надалі –позивач) протягом жовтня-листопада 2009 року поставляло по договору №38/4-27 від 22.09.2009 року (надалі –договір) Відкритому акціонерному товариству “Іскра” (надалі –відповідач) пісок кварцовий (надалі –продукція) залізничним транспортом у вагонах на умовах СРТ станція “Сихів” Львівської залізниці, згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2009 року, відповідно до п.3.2 договору.

Згідно розділу 1 договору, позивач зобов”язаний поставляти продукцію відповідно до специфікації та замовлень відповідача. Кредитор виконав свої зобов”язання, поставивши відповідно до специфікації та замовлень відповідача протягом жовтня-листопада 2009 року продукції на суму 369 519,60 грн.

Згідно п.2.2.1 договору ( в редакції протоколу розбіжностей), відповідач зобов”язаний оплачувати вартість поставки кожної партії продукції протягом 30 календарного дня від дати поставки цієї партії продукції. Згідно п.2.2.5 договору ( в редакції протоколу розбіжностей), день поставки партії продукції визначається згідно відбитку календарного штемпеля залізничної станції “Кварцовий” Південної залізниці у графі “Прийом вантажу о перевезення” перевізних документів (Залізничних накладних) на цю партію продукції. Відповідач сплатив позивачу за продукцію 191 524,00 грн. станом на 28.12.2009 року прострочена заборгованість відповідача становить 177 995,60 грн.

Згідно п.8.1 договору, останній діятиме до 31.12.2010 року, але в будь-якому випадку до моменту погашення заборгованості. Тому, за підрахунком позивача, відповідач повинен сплатити 177 995,60 грн.

Згідно п.5.3 договору (в редакції протоколу розбіжностей), відповідач зобов”язаний сплатити позивачу за кожен день прострочення оплати продукції пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період прострочення) від суми простроченої оплати. Розмір пені, нарахованої станом на 28.12.2009 року, становить 2 835,47 грн.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 416,16 грн.

Також, згідно п.5.4 договору ( в редакції протоколу розбіжностей), відповідач зобов”язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 2,0 (двох) відсотків від суми оплати, простроченої більше, ніж на 20 календарних днів. За підрахунком позивача, сума штрафу становить 2 820,06 грн.

Позивачем було відправлено відповідачу претензію вих.№14/2878 від 11.12.2009 року, однак, останній залишив вказану претензію без відповідного реагування.

18.02.2010 року за вх.№3287 позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 132 995,60 грн., пеню –в розмірі 2 835,47 грн., 3% річних –416,16 грн., штраф в розмірі 2 820,06 грн., державного мита в розмірі 1 840,67 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

18.02.2010 року за вх.№3294 відповідач подав відзив на позов, в якому визнає суму заборгованості в розмірі 132 995,60 грн.

Станом на момент розгляду справи відповідач докази погашення заборгованості не паредставив, заборгованість перед позивачем визнав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, однак, подав відзив, в якому визнає позовні вимоги позивача, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та визнаних відповідачем, сума боргу становить –139 067,29 грн.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки в судовому засіданні судом встановлено, що умови договору відповідачем не виконані, а також, що відповідач визнав борг у сумі 139 067,29 грн., у суда відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Закритого акціонерного товариства “Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат” (с.Новоселівка Харківської області) до Відкритого акціонерного товариства “Іскра” (м.Львів) в частині стягнення заборгованості в сумі 139 067,29 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №2858 від 24.12.2009 року на суму 1 840,67 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №2859 від 24.12.2009 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Відкритого акціонерного товариства “Іскра” (79066, м.Львів, вул.Вулецька,14; код ЄДРПОУ 00214244; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства “Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат” (вул.Піщана,2, с.Новоселівка, Нововодолазький район, Харківська обл. 63209; код ЄДРПОУ 30773938, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) –борг у сумі 139 067 (сто тридцять дев”ять тисяч шістдесят сім) грн. 29 коп., 1 840 (одну тисячу вісімсот сорок) грн. 67 коп. –сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення із Відкритого акціонерного товариства “Іскра” (79066, м.Львів, вул.Вулецька,14; код ЄДРПОУ 00214244; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства “Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат” (вул.Піщана,2, с.Новоселівка, Нововодолазький район, Харківська обл. 63209; код ЄДРПОУ 30773938, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) інфляційних втрат –залишити без розгляду.

4.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя