ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.10 Справа№ 20/3
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрак-плюс”, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства “Львівський перевізник”, м. Пустомити, Львівська область
про стягнення 691 150,46 грн.
Суддя П.Т.Манюк
при секретарі К.Чопко
За участю представників:
від позивача: Романчук Д.М. - представник
від відповідача: не з”явився.
Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз”яснено.
Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрак-плюс” до Приватного підприємства “Львівський перевізник” про стягнення 694 672,95 грн.
Ухвалою від 11.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2010 р.
Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, подав заяву про зменшення суми позовних вимог та банківську виписку за 29.01.2010 р. з якої вбачається, що відповідач частково оплатив суму основної заборгованості.
Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, проти позову не заперечив, причин неявки не повідомив хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 5036331.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:
27.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертрак-плюс” (позивачем) та Приватним підприємством “Львівський перевізник” (відповідачем) було укладено договір № 29/08. Відповідно до умов договору Продавець (ТзОВ „Інтертрак-плюс”) зобов’язується на умовах “DDP, Львів” та в порядку визначених договором продати і поставити автомобілі IVECO 65C15, а Покупець (ПП “Львівський перевізник”) зобов”язується прийняти та оплатити їх в кількості та терміни зазначені у додатках, які є невід”ємною частиною договору.
Умовами договору встановлено ціну автомобілів, яка складає 524 000,00 грн. та термін поставки автомобілів протягом 15 днів з моменту надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу автомобілі IVECO 65C15 в кількості 2 штуки на загальну суму 524 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 22.12.2008 р. № 31 та довіреністю на отримання автомобілів.
Крім того, 10 червня 2009 р. позивач додатково поставив і передав у власність відповідачу ізотермічні фургони для автомобіля IVECO Daili в кількості 2 шт. на загальну суму 144 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 10.06.2009 р. № 5 та довіреністю.
Згідно п.2 Додатку №1 до договору оплата за поставлені автомобілі здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з дня виписки рахунку.
В той же час відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар.
На адресу відповідача позивачем було направлено лист-вимогу від 08.09.2009 року № 17 про сплату заборгованості у сумі 626 000,00 грн. у семиденний строк, яка залишена без відповіді.
На момент звернення з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 574 800,00 грн.
Крім стягнення основного боргу позивач просив стягнути з відповідача пеню відповідно до п.3 Додатку № 1 до договору у розмірі 58 249,79 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 12 757,20 грн. та втрати від інфляції у розмірі 49 042,00 грн.
Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення основного боргу та штрафних санкцій, та просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 691 150,46 грн., з яких 571 797,96 грн. –основний борг, 57 7 789,04 грн. –пеня, 12 689,58 грн. –3 % річних та 48 873,88 грн. –втрати від інфляції.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів:
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору від 27.10.2008 р. № 29/08 Продавець (позивач) передав Покупцю (відповідачеві) автомобілі IVECO 65C15 в кількості 2 штуки та ізотермічні фургони для автомобіля IVECO Daili в кількості 2 штуки на загальну суму 668 800,00 грн. Факт передачі транспортних засобів позивачем та отримання їх відповідачем підтверджується видатковими накладними, технічними специфікаціями та довіреностями на отримання автомобілів та ізотермічних фургонів, копії яких долучено до матеріалів справи.
Відповідач свої зобов‘язання перед позивачем виконав неналежним чином, частково провівши оплату за поставлені автомобілі та ізотермічні фургони у сумі 94 000,00 грн., хоча листом від 16.07.2009 р. № 6 гарантував проведення оплати за одержані автомобілі та ізотермічні кузови у визначені в листі терміни, копію якого долучено до матеріалів справи.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 574 800,00 грн.
Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог з мотивів, що 20.01.2010 р. між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків за поставлені автомобілі IVECO 65C15 в кількості 2 штуки та ізотермічні фургони для автомобіля IVECO Daili в кількості 2 штуки та за взаємною згодою сторін було змінено призначення платежу, який було здійснено 26.02.2009 р., з “послуги” на “оплата за автомобілі згідно рахунку № 659 від 22.12.2008 р.”, на суму 3 002,04 грн., про що складено акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін та з якого вбачається, що станом на 20.01.2010 року сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 571 797,96 грн.
Після подання позову до суду, відповідачем погашено частину заборгованості в сумі 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 29.01.2010 р. Тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
Таким чином, враховуючи часткове погашення основного боргу, здійснене відповідачем після подання позову, сума основної заборгованості ПП “Львівський перевізник” перед ТзОВ “Інтертрак-плюс”, яка підлягає до стягнення, становить 521 797,96 грн.
Щодо стягнення пені в розмірі 57 789,04 грн., суд вважає, що розрахована вона відповідно до умов п. 3 Додатку №1 до Договору від 27.10.2008 р. № 29/08, з врахування вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», а тому підлягає до стягнення.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 12 689,58 грн. та 48 873,88 грн. інфляційних втрат, суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 49, 75, 81, 82-85 ГПК України, суд , -
в и р і ш и в:
1. Провадження у справі в частині стягнення частини основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. припинити.
2. Позов задоволити повністю.
3. Стягнути з Приватного підприємства “Львівський перевізник” (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Глинська, 56, код ЄДРПОУ 22396671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрак-плюс” (79040, м. Львів, вул. Збиральна, 7, код ЄДРПОУ 32327139) суму в розмірі 648 297,96 грн. з них:
- 521 797,96 грн. основного боргу;
- 57 789,04 грн. пені;
- 12 689,58 грн. 3% річних;
- 48 873,88 грн. інфляційних;
- 6 911,50 грн. державного мита;
- 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 8111368, Господарський суд Львівської області було прийнято 22.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/3. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: