Рішення № 8111358, 23.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.10                                                                                           Справа№ 14/1

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Полімербудмаш”, м.Львів

До відповідача: Державного територіально-галузевого об»єднання “Львівська залізниця”, м.Львів

Про стягнення 56 595,72 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Хороз І.Б.

Представники:

від позивача: не з»явився

від відповідача: Кречетова Л.І.-представник (довіреність від 01.01.2010 р №НЮ-33)

Права та обов”язки , передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України відповідачу роз”яснено. Заяви про відвід складу суду не поступали.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством “Полімербудмаш”, м.Львів до Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів про стягнення 56 595,72 грн. заборгованості, в тому числі: 44 907,50 грн. – основного боргу та 11688,22 грн. штрафних санкцій.; просить відшкодувати судові витрати по справі. Розрахунок штрафних санкцій додається до позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.12.09р. порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 27.01.10р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, документи витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 31.12.09р. до суду не поступали.

26.01.10 р. в канцелярії господарського суду Львівської області за вих. № НХ-1281 від 25.01.10р. зареєстрований відзив відповідача з переліком витребуваних документів.

Відповідач в судове засідання з»явився, позовні вимоги визнає частково. Пояснив, що основний борг не сплачений у зв»язку з наявністю великою кредиторською заборгованістю за поставлені товарно-матеріальні цінності. Заявлену до стягнення суму 11688,22 грн. штрафних санкцій не визнає, оскільки позивач не зазначив у позовній заяві періоду прострочення по оплаті товару ( окремо суми пені, 3 % річних та суми інфляційних нарахувань).

Судом з»ясовано, що «Розрахунок штрафних санкцій»(додаток №1 до позовної заяви) відповідач отримав.

За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 27.01.10р. розгляд справи відкладався на 10.02.10р.

В судове засідання 10.02.10р. позивач повторно явку повноважного представника не забезпечив, документи витребувані ухвалами до суду не поступали. Із заявами клопотаннями позивач до суду не звертався.

Відповідач в судове засідання з»явився, подав за вих .№ НХ-380 від 10.02.10р. доповнення до відзиву у якому просить: відмовити у задоволенні вимоги про стягнення пені за пропуском строку позовної давності з врахуванням ст.267 ЦК України; вимогу про стягнення 3 % річних визнає частково , в сумі 1762,67 грн ( відповідно до наведеного відповідачем контррозрахунку 3 % річних; щодо розміру інфляційних нарахувань в сумі 7111,25 грн зауважень не має.

У зв»язку із неявкою в судове засідання представника позивача, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 10.02.10р. розгляд справи відкладався на 23.02.10р.

Позивач повторно явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 31.12.2009р., 27.01.10р. та 10.02.10р. не виконав, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Відповідач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги визнає частково, в судовому засіданні 23.02.10р. подав клопотання відповідно до ст.83 ГПК України про відстрочку виконання рішення через важке фінансове становище.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 23.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, встановив:

Між ТзОВ “Науково –виробничим підприємством “Полімербудмаш” - постачальник (Позивач по справі) та ДТГО “Львівська залізниця”- покупець (Відповідач по справі), в особі відокремленого підрозділу «Рівненський відділ матеріально-технічного постачання»22.04.2008р. було укладено Договір купівлі-продажу товару № Л/НХТер-3-08015, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов”язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити певний товар, в асортименті та кількості відповідно до Специфікації № 1, що є Додатком № 1 до даного Договору та його невід»ємною частиною.

Згідно п.1.2. Договору найменування товару: світильники та освітлювальне устаткування інші (прожектори та освітлювачі, світильники електричні та устаткування освітлювальне інше).

Відповідно до п.6.1. договору оплата за поставлений товар проводиться покупцем протягом 30 банківських днів після поставки товару. Датою оплати вважається дата перерахування покупцем коштів на рахунок постачальника (п.6.2.).

Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної (п. 5.4.).

Пунктом 7.1. договору передбачено – прийом товару здійснюється покупцем при наявності товаросупроводжувальних документів: рахунку-фактури постачальника, документів, що підтверджують якість товару та видаткової накладної.

На виконання умов зазначеного договору, по видаткових накладних: №РН-160501 від 16.05.2008 року на суму 58309,26 грн; №РН-280501 від 28.05.2008 року на суму 36000,00 грн; №РН-230501 від 23.05.2008р на суму 37414,74 грн; №РН-090602 від 09.06.2008 р на суму 53280,00 грн позивач поставив, а відповідач прийняв товар вартістю 199907,50 грн. Станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач частково, на суму 155000,00 грн. оплатив отриманий товар. Сума боргу склала 44907,50 грн. .

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать та відповідач підтверджує факт отримання ним поставленого позивачем (по вказаних вище видаткових накладних) товару на виконання умов договору від 22.04.2008 року загальною вартістю 199907,50 грн; підтверджує факт проведення розрахунку з позивачем в сумі 155000,00 грн. та залишок боргу в сумі 44907,50 грн. Окрім того, як вбачається з наявних у справі матеріалів, Актом звірки за період з 22.04.08 р по 13.11.09 р сторони підтвердили (станом на 13.11.09 р) сальдо на користь ТзОВ НВП «Полімербудмаш»44907,50 грн.

Вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 44907,50 грн. обґрунтована і підлягає до задоволення.

Договір поставки від 22.04.2008 року , відповідно до п.12.1, набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.08 року. Відповідно до п.6.1 договору оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем протягом 30 банківських днів після дати поставки товару; датою поставки товару ( п.5.4 договору) є дата підписання видаткової накладної. Товар отриманий відповідачем по перелічених вище видаткових накладних : 16.05.08 р ;28.05.2008 р;23.05.08 р;09.06.2008 р;10.06.2008 р. Із врахуванням умов п.п.5.4;6.1 договору вже за останньою поставкою (видаткова накладна №РН-100601 від 10.06.08 р) відповідач повинен був розрахуватись за отриманий товар до 23.07.08 р..

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано . Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Відповідно до п.9.4 договору у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік. Це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу. З даним позовом , у якому заявлено вимогу про стягнення пені, позивач звернувся до суду 28.12.09 року, що підтверджується відміткою канцелярії суду про поступлення та реєстрацію позовної заяви. Відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У Доповненні до відзиву від 10.02.10 р №НХ-380 відповідач просить відмовити в задоволенні вимоги про стягнення пені за пропуском строку позовної давності з врахуванням ст.267 ЦК України.

Позивач з клопотанням про поновлення строку позовної давності не звертався, поважність причин для поновлення не вказував. Виходячи з фактичних обставин справи, суд вважає, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені з пропуском встановленого ст.258 ЦК України строку спеціальної позовної давності, що є підставою для відмовити в задоволенні цієї вимоги відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів договором від 22.04.2008 року не встановлений.

Оскільки відповідач не оспорює розміру інфляційних втрат (7111,25 грн згідно поданого позивачем Розрахунку штрафних санкцій), як і самого факту їх стягнення, тим самим визнає позов в цій частині , вимога про стягнення 7111,25 грн. нарахованих інфляційних втрат підлягає задоволенню.

В частині стягнення 3 % річних в сумі 1783,72 грн., вимога підлягає частковому задоволенню , в сумі 1762,67 грн , беручи до уваги вірний розрахунок 3 % річних, проведений відповідачем. В решті суми нарахованих і заявлених до стягнення 3 % річних позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини на яких грунтуються заявлені вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 53781,42 грн. З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення : 44907,50 грн. основного боргу; 7111,25 грн. інфляційних втрат; 1762,67 грн –3 % річних.

Вимога про стягнення 2092,46 грн. пені задоволенню не підлягає.

Оскільки в решті суми штрафних санкцій , зо заявлена до стягнення ,позов не обґрунтований, то задоволенню не підлягає.

В ході розгляду справи ( в порядку ст.22 ГПК) позивач із заявами до суду не звертався, позовні вимоги не уточнював. У розрахунку штрафних санкцій ( додаток №1 до позовної заяви) позивачем розраховано 7111,25 грн. інфляційних втрат; 1783,72 грн –3 % річних, 2092,46 грн. пені ( в загальному складає : 10987,43 грн) .Ціна позову фактично становить 55894,93 грн (44907,50 грн +10987,43 грн). Відтак, в сумі 700,79 грн (56595,72 -55894,93) заявлені позивачем вимоги щодо штрафних санкцій є необґрунтованими і не підтвердженими розрахунком; вимоги суду про подання обгрунтованих розрахунків щодо заявленої до стягнення суми 700,79 грн позивач залишив без виконання. Відтак, відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК в цій частині позов підлягає залишенню без розгляду.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог. Стягненню на користь позивача підлягає 537,85 грн. держмита та 224,26 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Окрім того, суд, користуючись правом, наданим йому в силу п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, вбачає за можливе та доцільне задоволити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення , зважаючи , що відповідач є державним підприємством , перебуває у важкому фінансовому становищі, що підтвердив документально.

Керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44,49,75, п.5 ч.1 ст.81, ст.82, п.6 ч.1 ст.83, ст.ст.84,85,116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Державного територіально –галузевого об»єднання “Львівська залізниця”, (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство “Полімербудмаш” ( 79060, м. Львів, вул. Наукова, буд.7 код ЄДРПОУ 13801457) 44907,50 грн. –основного боргу, 3% річних у розмірі –1762,67 грн., 7111,25 грн. інфляційних втрат, 537,85 грн. державного мита та 224,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виконання рішення в цій частині відстрочити до 01.05.2010 року.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В частині вимоги про стягнення 700,79 грн. штрафних санкцій позов залишити без розгляду.

5.В задоволенні решти заявлених вимог -відмовити.

Суддя