Рішення № 81112912, 02.04.2019, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2441/18

Провадження № 2-а/163/41/19

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Семенюк К.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до заступника начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_3 просить визнати протиправною та скасувати поста-нову у справі про порушення митних правил № 6382/20500/18 від 21.11.2018 року за ознаками ст.485 МК України.

Заперечує обвинувачення в заявленні в митній декларації на автомобіль "ОСОБА_5 Сценік" неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та надання органу доходів і зборів документів з такими неправдивими відомостями. Стверджує, що діяв добросовісно, без жодного умислу на заявлення неправдивих відомостей щодо транспортного засобу і заниження його митної вартості, а доказів протилежного митним органом не відшукано. До митного оформлення пред’явив виключно ті документи, які були йому передані і на даний час ніким не скасовані і не визнані недійсними. Зазначених обставин відповідач не перевірив і не з’ясував, чим в порушення вимог ч.1 ст.489 МК України допустив неповноту і необ’єктивність під час розгляду справи і винесення постанови. Крім цього, відповідачем не було встановлено та допитано всіх осіб, які фігурують по справі, не витребувано документів у юридичних осіб, які причетні до справи.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил отриманими в порядку ст.352 МК України від литовських митних органів документами, які в розумінні ст.495 МК України є належними і допустимими доказами. Притягнення позивача до відповідальності грунтувалось, в тому числі, на тому, що він нотаріально посвідченою довіреністю від 14.05.2018 року уповноважив ОСОБА_6 придбати автомобіль, здійснити його ввезення на митну територію України та зареєструвати на його ім’я. До митного оформлення позивачем було подано рахунок фактуру з такою ж самою серією, номером, датою, який був наданий митним департаментом при міністерстві фінансів Литовської Республіки, однак вартість автомобіля вказана менша. Це свідчить на підробку документів, які подавались до митного оформлення. Крім цього, до документів отриманих від Литовської Республіки також було додано ксерокопію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім’я ОСОБА_3, які були надіслані до компанії UAB "EDGAZAS" для підтвердження вивезення автомобіля "ОСОБА_5 Сценік" за межі Європейського Союзу. Повірений ОСОБА_6 під час митного оформлення мав в наявності інший пакет документів на автомобіль, що свідчить про наявність у позивача прямого умислу на вчинення правопорушення з метою уникнення від сплати митних платежів у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з’явився, доручивши представляти свої права та інтереси адвокату ОСОБА_1

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, висловив доводи аналогічні відзиву, просив у задоволенні позову відмовити.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Митне оформлення легкового автомобіля "ОСОБА_5 Сценік", ідентифікаційний номер VF1JZ14M650297504, здійснене 16.05.2018 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ПП "Логістикброк" ОСОБА_7 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 205090/2018/036441.

Згідно рахунку-фактури серії BLA №459993 від 15.05.2018 року вартість транспортного засобу становить 3800 євро, його продавцем виступала компанія UAB "EDGAZAS", отримувачем – ОСОБА_3.

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 138 601,04 гривень було нараховано та сплачено 49 976,72 гривень митних платежів.

Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 10.08.2018 року про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також "ОСОБА_5 Сценік", ідентифікаційний номер VF1JZ14M650297504.

17.09.2018 року документи литовських митних органів ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.

Згідно експортної митної декларації Литовської Республіки MRN № 18LTKС0100EK056D32, рахунку-фактури (документа під назвою "Pazyma-Saskaita") серії BLA № 459993 від 15.05.2018 року, квитанції про отримання готівки серії BLC № 0543640 від 15.05.2018 року автомобіль "ОСОБА_5 Сценік" був проданий компанією UAB "EDGAZAS" громадянину ОСОБА_3 за ціною 6100 євро.

З огляду на різницю вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення стосовно литовської експортної митної декларації, різниця розміру митних платежів становить 16 445,24 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.

23.10.2018 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_3 протокол про порушення митних правил № 6382/20500/18 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_3 через декларанта ОСОБА_7 під час митного оформлення автомобіля "ОСОБА_5 Сценік" вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 16 445,24 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

21.11.2018 року заступник начальника Волинської митниці ОСОБА_4 виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 6382/20500/18 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 49 335,72 гривень.

Таким чином, аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація MRN № 18LTKС0100EK056D32, рахунок-фактура серії BLA № 459993 від 15.05.2018 року, квитанція про отримання готівки серії BLC № 0543640 від 15.05.2018 року.

Між відомостями цієї експортної декларації і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідності щодо вартості транспортного засобу.

Однак сама по собі експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці.

Як вбачається із інформації Інтернет-сайту Єврокомісії щодо стану експортних MRN (для міжнародних перевезень) митна декларація № 18LTKС0100EK056D32 від 15.05.2018 року перебуває в стані підтвердження вивезення.

Отже, досліджені документи лише свідчать, що литовська компанія UAB "EDGAZAS" задекларувала, але не завершила експорт транспортного засобу з ЄС, через що факт придбання автомобіля позивачем у цій компанії за ціною 3800 євро достатніми і достовірними доказами по справі не спростований.

Незважаючи на це, Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не направила запиту компанії, яка фігурує відправником товару.

При цьому посадова особа митниці під час винесення оскаржуваної постанови жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.

З наведених міркувань суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_3 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.

Згідно із ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, адміністративна відповідальність, в тому числі, за порушення митних правил, є персоніфікованою. У зв'язку з цим в діях особи, яка надала доручення на вчинення певних дій, мають бути доведені всі ознаки складу порушення митних правил.

З митної декларації типу ІМ40ДЕ № 205090/2018/036441 вбачається, що одержувачем товару був ОСОБА_6, уповноважений позивачем на підставі доручення від 14.05.2018 року. Цим дорученням позивач уповноважив ОСОБА_6 на вчинення ним законних дій щодо представництва його інтересів під час здійснення митного оформлення. Доказів протиправної змови повіреного та позивача на неправомірне зменшення розміру митних платежів при винесені оскаржуваної постанови та в ході розгляду даної справи не встановлено.

Митне оформлення транспортного засобу та його декларування здійснював декларант (митний брокер) ПП "Логістикброк" ОСОБА_7, який в ході здійснення провадження та розгляду протоколу № 6382/20500/18 опитаний про обставини декларування і надання йому відповідних документів не був.

Отже, доводи відповідача про зацікавленість ОСОБА_3 через повіреного ОСОБА_6 у подачі рахунка-фактури з меншою вартістю під час митного оформлення автомобіля та про наявність у повіреного позивачем при перетині митного кордону іншого пакету документів на автомобіль ґрунтуються виключно на припущеннях, що в силу ст.62 Конституції України є неприпустимим, так як жодними належними і допустимими доказом не підтверджені.

Твердження представника відповідача у відзиві про підробку документів, які подавались до митного оформлення, свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли, кримінальне провадження відсутнє, протокол про порушення митних правил по даному факту не складався.

Крім цього, під час судового розгляду адміністративного позову встановлено, що під час розгляду протоколу про порушення митних правил всупереч положенням ст.492 МК України до уваги брались отримані від литовських митних органів документи без їх перекладу на державну мову, що позбавляло можливості дати оцінку їх змісту і дає підстави для їх визнання недопустимими доказами.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналіз досліджених доказів свідчить, що по справі достатніх доказів такої вини і мети в діях позивача не зібрано, що дає підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

В той же час на момент ухвалення цього рішення збігли передбачені ст.467 МК України строки для притягнення до адміністративної відповідальності, що діяли на час досліджуваних подій.

За таких обставин продовження провадження в справі суперечитиме положенням ст.467 МК України та ст.247 КУпАП.

Оскільки на час винесення оскаржуваної постанови не було достатніх, належних і допустимих доказів винуватості, а їх збирання поза строком накладення стягнення суперечитиме закону, суд вважає необхідним провадження у справі про порушення митних правил закрити за відсутністю в діях позивача складу передбаченого ст.485 МК України правопорушення.

У зв’язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 від 21.11.2018 року в справі про порушення митних правил № 6382/20500/18 про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 49 335,72 гривень, визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі про порушення митних правил № 6382/20500/18 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення через Любомльський районний суд.

Ім’я позивача – ОСОБА_3; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП – НОМЕР_1.

Найменування відповідача – Волинська митниця ДФС; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 39472698.

Дата складення повного рішення – 08 квітня 2019 року.

Головуючий: суддя С.С.Чишій