Рішення № 81111879, 08.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2019

Справа № 911/77/19

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом

до

Гостомельської селищної ради

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна виробничо-комерційна фірма "РКЦ"

про

стягнення 5 000,00 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Гостомельська селищна рада (надалі – позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна виробничо-комерційна фірма "РКЦ" (надалі – відповідач) про стягнення 5 000,00 грн коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сел. Гостомеля.

Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 14.01.2019 позовну заяву Гостомельської селищної ради передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 31.01.2019 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2019 відкрито провадження у справі № 911/77/19 та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило, при цьому про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Окрім того, суд зазначає, що процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень – www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2017 між Гостомельською селищною радою та замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю «зовнішньоторгівельна виробничо-комерційна фірма «РКЦ» (далі за договором – Замовник) укладено договір № 78 про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель (далі – Договір).

Пунктами 1.1., 1.2., 1.3. Договору визначено предмет Договору – залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури сел. Гостомель. Місце розташування об'єкта: селище Гостомель, вул. Бучанське шосе, 20. Цільове призначення об'єкта: магазин з продажу автозапчастин.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору, загальна вартість будівництва об'єкта, (розрахована згідно кошторисної вартості будівництва, яка зазначена в декларації): 50 000 грн. 00 коп. Розмір пайового внеску становить : 10% (десять відсотків). Для даного об’єкту будівництва величина пайової участі складає:

ПУ = ЗКВБ * РПУ% = 50 000,00 * 10% = 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.), де:

ПУ – розмір пайової участі;

ЗКВБ – загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта;

РПУ% – розмір пайової участі у розвиток інфраструктури селища Гостомель.

Згідно п. 2.4. Договору, сплата коштів Замовником на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста сплачується шляхом безготівкового перерахування в сумі 5 000,00 грн.

Зазначені кошти замовник перераховує на розрахунковий рахунок:

Одержувач: МБ Ірпінь - Гостомель, Код ЗКПО: 37911135, р/р: 31518921700010, МФО: 821018, Банк: УДКСУ в Київській області м. Ірпінь, Код платежу: 24170000.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними Нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VI, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України № 3038-VI граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 40 зазначеного Закону, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 40 Закону № 3038-VI, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Згідно ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VI, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Позивач вказує на те, що з 22.11.2017 та на день звернення до суду із позовом, відповідач не вчинив жодних дій з перерахування коштів пайової участі у розвитку інфраструктури селища Гостомель на відповідний рахунок, що є порушенням грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, як вбачається із умов Договору, Сторонами не визначено терміну виконання відповідачем, як замовником, обов’язку зі сплати на користь позивача пайового внеску в сумі 5 000,00 грн.

Разом із тим, частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач вказує на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору, ним направлено до відповідача листи-вимоги за № 03-02/3066 від 05.12.2017, № 03-02/51 від 10.01.2018, № 03-02/812 від 03.04.2018, № 03-02/1066 від 15.05.2018 про сплату заборгованості в сумі 5 000, 00 грн., яка виникла по сплаті пайового внеску.

Між тим в силу приписів ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписом ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, суд приймає до уваги приписи статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", за якими оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку (270-2009-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку. Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

Відповідно за змістом п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі – Правила), повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача

Згідно п. 8 Правил, оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою (пункт 19 Правил).

При цьому згідно п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Позивачем, у свою чергу не надано доказів на підтвердження факту направлення листів № 03-02/3066 від 05.12.2017, № 03-02/51 від 10.01.2018, № 03-02/812 від 03.04.2018 та № 03-02/1066 від 15.05.2018, або вручення вказаних листів позивачеві будь-яким іншим способом, а відтак – позивачем, у розумінні приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, не доведено факту виникнення у відповідача зобов’язань зі сплати пайового внеску в сумі 5 000,00 грн.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

В силу приписів ст. ст. 74, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право, а матеріалами справи не підтверджено порушення права позивача з боку відповідача, то відсутність порушеного права позивача також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено факту виникнення у відповідача обов’язку зі сплати пайового внеску в сумі 5 000, 00 грн. відповідно до умов Договору, а відтак – не доведено факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 5 000,00 грн коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сел. Гостомеля є недоведеними та необґрунтованими, у зв’язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Гостомельської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна виробничо-комерційна фірма "РКЦ" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12.04.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко