Ухвала суду № 81111774, 08.04.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"08" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2976/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про розподіл судових витрат у справі № 916/2976/18 за позовом Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) про визнання договору укладеним, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про визнання укладеним договору про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток в запропонованій позивачем редакції. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на необґрунтоване підвищення відповідачем тарифів за надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток на території порту Чорноморськ у 2019 році, у зв’язку з чим виникла необхідність укладання договору у судовому порядку за тарифами 2018 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2019 р. позовну заяву ДП “Морський торговельний порт “Чорноморськ” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2976/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 24 січня 2019 р.

11.02.2019 р. відповідачем було подано до господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

01.04.2019 р. позивачем було подано до господарського суду заяву про залишення позову без розгляду в порядку ст. 226 ГПК України (вх. № 6274/19). Так, заявник вказує, що 14.03.2019 року ДП “МТП “Чорноморськ” було подано заяву про зміну предмету позову, необхідністю якої було отримання позивачем 25.02.2019 року листа ІФ ДП “АМПУ” № 49/15-07-30-17 від 25.02.2019 року з рахунком № ПР/2850 від 21.02.2019 р. та актом до рахунку № ПР/2850 від 21.02.2019 р. У вказаному листі згідно заявок ДП “МТП “Чорноморськ” та на підставі п. 1 ст. 181 ГК України ІФ ДП “АМПУ” було запропоновано розглянути та підписати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за оформлення перепусток на територію порту, повернути один екземпляр акту ІФ ДП “АМПУ”, а також здійснити перерахування коштів згідно рахунку у повному обсязі. Так, з огляду на виставлення рахунків та матеріально-правове обґрунтування такого факту позивач вважає, що на підставі ч. 1 ст. 181 ГК України між ДП “МТП “Чорноморськ” та ІФ ДП “АМПУ” у спрощений спосіб на підставі заявок ДП “МТП “Чорноморськ” укладено господарський договір, предметом якого є оформлення перепусток. Заявник вказує, що фактичні обставини справи, що полягають у надсиланні рахунків та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за оформлення перепусток на територію порту, виникли після звернення ДП “МТП “Чорноморськ” до суду, нівелюють ефективність обраного раніше способу захисту порушеного права ДП “МПТ “Чорноморськ”, оскільки не поновлює порушеного права ДП “МТП “Чорноморськ”, що викликає необхідність зміни предмету позову. З урахуванням того, що ухвалою суду від 20.03.2019 року по справі № 916/2976/18 вказану заяву про зміну предмета позову повернуто позивачу, з метою процесуальної економії, дотримання процесуальних строків, встановлених чинним законодавством для розгляду справи, ДП “МТП “Чорноморськ” вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2019 р. у справі № 916/2976/18 позовну заяву Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) про визнання договору укладеним залишено без розгляду.

Крім того, в заяві про залишення позову без розгляду від 01.04.2019 р. позивачем заявлено клопотання про повернення судового збору.

Наразі під час підготовчого засідання 01.04.2019 року представник відповідача звернувся до суду з усною заявою про вирішення питання стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2019 р. у справі № 916/2976/18 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 08 квітня 2019 р.

Так, щодо заяви позивач про повернення судового збору у зв’язку з залишенням позову без розгляду суд зазначає наступне.

Як з’ясовано судом, за подачу ДП “Морський торговельний порт “Чорноморськ” до господарського суду позову до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) про визнання договору укладеним заявником було сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Наразі згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” (із змін. і доповн.) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Вищевказані положення Закону виключають можливість повернення позивачу судового збору у разі залишення позову без розгляду за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що господарським судом було залишено без розгляду позов Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” у даній справі на підставі п. 5 ст. 226 ГПК України, відповідно сплачений вказаним підприємством судовий збір не підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ „Про судовий збір”.

Стосовно заявленого ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії ДП “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) клопотання про вирішення питання стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 5, 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п’ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

08.04.2019 р. від відповідача на електронну пошту господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів судових витрат (вх. № 2-1578/19), в якому заявник просить суд стягнути з Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” на його користь 11995,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Доказами, що підтверджують фактичне надання адвокатом професійної правової допомоги відповідачу у справі, заявник визначає протокол тендерного комітету від 10.05.2018 року, договір про надання послуг № 72-В-АМПУ-18 від 30.05.2018 р. з додатковою угодою № від 27.12.2018 року до договору від 30.05.2018 р. та звіт про надані послуги.

08.04.2019 року до господарського суду Одеської області від ДП “Морський торговельний порт “Чорноморськ” надійшли письмові пояснення стосовно клопотання ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії ДП “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) про вирішення питання стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу в розмірі 11995,20 грн., згідно яких позивач вважає, що відсутні будь-які правові підстави стосовно компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, посилаючись на ст. 126 ГПК України та ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, позивач вказує, що ДП “АМПУ” в особі ІФ ДП “АМПУ” не надано доказів понесення витрат на професійну правничу допомого, адже не надано платіжне доручення щодо перерахування грошових коштів Адвокатському об’єднанню “Адвокатська компанія “Юскутум”, акт виконаних робіт із детальним описом всіх наданих послуг Адвокатським об’єднання “Адвокатська компанія “Юскутум”. До того ж позивач зазначає, що на підтвердження надання правової допомоги ДП “АМПУ” в особі ІФ ДП “АМПУ” надано договір на надання послуг №72-В-АМПУ 18 від 30.05.2018 року, однак Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” чітко зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а тому ДП “АМПУ” в особі ІФ ДП “АМПУ” надано договір, що не передбачений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Наразі позивач зауважив, що відповідно до п.5.1. договору №72-В-АМПУ 18 від 30.05.2018 р. послуги за цим договором надаються виконавцем (АО “Адвокатська компанія “Юскутум”) за письмовими дорученнями (заявками) замовника (ДП “АМПУ”) протягом дії договору, однак в порушення вказаного пункту договору, ІФ ДП “АМПУ” не надано письмового доручення (заявки).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем разом з відзивом на позовну заяву було надано розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи за позовом Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) від 11.02.2019 р. (а.с. 105 т. 7). У вказаному розрахунку зазначені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11995,20 грн.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2018 р. між Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” (замовник) та Адвокатським об’єднання “Адвокатська компанія “Юскутум” (виконавець) укладено договір на надання послуг № 72-В-АМПУ-18, відповідно до умов п. 1.1 якого за цим договором виконавець зобов’язується надати замовнику послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (далі – послуги) за кодом ДК 021:2015 79110000-8 “Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва”, визначені в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах та в строки, визначені у цьому договорі.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що послуги, що надаються за цим договором, включають в себе:

- 1.2.1 представництво та захист інтересів Адміністрації в судах апеляційної та касаційної інстанції незалежно від їх юрисдикції по всій території України;

- 1.2.2 представництво та захист інтересів посадових осіб Адміністрації у справах про адміністративні правопорушення, що пов’язані з виконання ними своїх посадових обов’язків в судах першої, адміністративної та касаційної інстанцій;

- 1.2.3 підготовку, підписання та подання апеляційних та касаційних скарг, а також інших процесуальних документів, необхідних для забезпечення належного представництва та захисту прав та інтересів замовника;

- 1.2.4 обґрунтування (уточнення), узгодження із замовником правової позиції по кожній справі;

- 1.2.5 надання усних і письмових юридичних консультацій, роз’яснень, юридичних висновків відповідно до законодавства України стосовно спірних правовідносин, що є предметом розгляду в суді, а також надання висновків щодо перспектив їх вирішення;

- 1.2.6 інші юридичні послуги, пов’язані з представництвом та захистом прав та інтересів Адміністрації в органах судової влади.

Згідно п. 3.1 договору ціна цього договору становить 2499000,00 грн. без ПДВ (два мільйони чотириста дев’яносто дев’ять тисяч гривень 00 копійок), крім того ПДВ 499800,00 грн. (чотириста дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), разом ціна цього договору становить 2998800,00 грн. з ПДВ (два мільйони дев’ятсот дев’яносто вісім тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 3.2 договору ціна договору складається із гонорару виконавця за надання послуг в межах однієї судової інстанції (далі - гонорар) в розмірі 9996,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1999,20 грн., разом гонорар виконавця за надання послуг в межах однієї судової інстанції становить 11995,20 грн. з ПДВ.

Положеннями розділу 4 передбачено, що факт надання послуг оформлюється звітом про надані послуги та актом приймання-передачі наданих послуг. Оплата наданих виконавцем послуг здійснюються протягом 10 (десяти) банківських днів з дня, наступного за днем отримання замовником оригіналу рахунку, виставленого виконавцем, але у будь-якому випадку після затвердження замовником звіту про надані послуги та підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок та звіт про надані послуги надаються виконавцем за результатами виконання кожного окремого письмового доручення (заявки) замовника, наданого виконавцю відповідно до розділу V договору, оформлюються українською мовою, підписуються уповноваженими представниками виконавця та подаються на погодження та підписання замовнику.

Послуги за цим договором надаються виконавцем за письмовими дорученнями (заявками) замовника протягом строку дії договору (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору визначено, що письмове доручення (заявка) має містити посилання на номер судової справи, рішення (ухвалу, постанову), яке підлягає перегляду або оскарженню в апеляційному або касаційному порядку, та іншу необхідну інформацію.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Разом з тим слід зазначити, що встановлений у договорі на надання послуг від 30.05.2018 р. фіксований розмір адвокатських послуг в сумі 11995,20 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між тим, дослідивши та проаналізувавши зміст договору на надання послуг № 72-В-АМПУ-18 від 30.05.2018 р., вбачається, що послуги за договором надаються виконавцем за письмовими дорученнями (заявками) замовника. Крім того, факт надання послуг оформлюється звітом про надані послуги та актом приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається зі звіту щодо послуг, наданих Адвокатським об’єднання “Адвокатська компанія “Юскутум” за договором № 72-В-АМПУ-18, послуги надавалися на підставі заявки Іллічівської філії ДП АМПУ № 42/15-01-01-12 від 06.02.2019 року, необхідними процесуальними діями вказано – представництво інтересів у господарському суді Одеської області 01.04.2019року, результат – прийнято участь у засіданні, опонент відмовився від позову, провадження по справі припинено. При цьому заявку Іллічівської філії ДП АМПУ № 42/15-01-01-12 від 06.02.2019 року, вказану у звіті, відповідачем до матеріалів заяви не додано.. Однак, вказаний звіт не містить детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об’єднання “Адвокатська компанія “Юскутум”, а також здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, на підтвердження факту надання послуг за договором № 72-В-АМПУ-18 відповідачем не надано також й акту приймання-передачі наданих послуг, необхідність надання якого визначена сторонами в договорі від 30.05.2018 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не підтверджений належними та допустимими доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, а також їх вартості.

Поряд з цим суд зауважує, що за приписами ч. 5 ст. 130 ГПК України відповідач має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, у разі залишення позову без розгляду саме внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Між тим судом при постановленні ухвали від 01.04.2019 р. про залишення без розгляду позову ДП “Морський торговельний порт “Чорноморськ” до ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії ДП “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) про визнання договору укладеним не було встановлено необґрунтованих дій позивача.

Враховуючи усе вищенаведене, суд вважає, що вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 11995,20 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,

ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” про повернення з держбюджету судового збору.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 12.04.2019 р.

Суддя В.С. Петров