Ухвала суду № 8111100, 27.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

УХВАЛА

про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство

27 лютого 2010 р. Справа № 772/10 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е., розглянувши матеріали за заявою УПФ України в м. Коломиї Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство ВАТ "Коломийський деревообробний завод",

ВСТАНОВИВ:

УПФ України в м. Коломиї Івано-Франківської області звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою від 18.02.10 №1260/06 (вх. №772 від 23.02.10) про порушення справи про банкрутство ВАТ "Коломийський деревообробний завод" (м. Коломия, Івано-Франківська область; ідентифікаційний код 02500238) за загальною процедурою, передбаченою Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство). Свої вимоги ініціюючий кредитор обґрунтовує тим, що станом на 15.02.10 боржник має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відшкодування виплачених пільгових пенсій, яка перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати та не сплачена боржником більше трьох місяців.

Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство передбачено, що суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відтак, вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати мають бути безспірними.

Проте, згідно із абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема, виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.06 у справі № 3/157.

Згідно із ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Однак, стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка. За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Також, положення п. 5.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.04 №22, із змінами та доповненнями (далі – Інструкція), вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними (п. 1.3 Інструкції), передбачають, що відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.

Згідно із п. 5.3 Інструкції примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.

Як вбачається з заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, заборгованість боржника зі сплати платежів до Пенсійного фонду України становить 699560,73 грн., при цьому 62418,75 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підтверджені вимогами про сплату боргу та 162146,23 грн. заборгованості з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій підтверджені виконавчими документами, виданими судами. Крім того, ініціюючий кредитор посилається на те, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом задоволено адміністративні позови до боржника про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій на загальну суму 42756,36 грн., однак виконавчі документи у цих справах ще не видані.

Отже, як стверджує ініціюючий кредитор в поданій заяві, з загальної суми грошових вимог до боржника безспірними у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство є лише грошові вимоги у розмірі 162146,23 грн.

Таким чином, вимоги ініціюючого кредитора, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою, становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що безпідставне порушення провадження у справі про банкрутство тягне за собою незворотні правові наслідки, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви УПФ України в м. Коломиї Івано-Франківської області про порушення провадження у справі про банкрутство необхідно відмовити на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 1, 6, 7, 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у прийнятті заяви УПФ України в м. Коломиї Івано-Франківської області про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Коломийський деревообробний завод" (м. Коломия, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 02500238).

Суддя Т.Е. Валєєва

Дану ухвалу направити:

- заявнику (ініціюючому кредитору) (вул. Мазепи, 4, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

разом з заявою від 18.02.10 №1260/06 та додатками до неї;

- боржнику (вул. Симоненка, 2, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200).

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______