Рішення № 8111091, 25.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 р. Справа № 15/6 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В. при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021, в особі Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", п/с 7, смт.Богородчани, Богородчанського району, Івано-Франківської області, 77701,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, поштова адреса: АДРЕСА_1, 78300, юридична адреса: АДРЕСА_2,

про стягнення коштів в сумі 490 грн. 18 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Соколов І.В. - інженер по договорах служби реалізації, довіреність № 25 від 05.01.2009 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" звернулася в суд із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 490 грн. 18 коп., з яких: 301 грн. 33 коп. заборгованості за траспортування природного газу, 32 грн. 05 коп. пені, 4 грн. 46 коп. 3 % річних та 152 грн. 34 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору на транспортування природного газу № 198 КТ РСН від 31.12.2004 року позивач надавав послуги по транспортуванню природного газу, а відповідач не оплатив кошти за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні 04.02.2010 року.

Ухвалою суду від 04.02.2010 року розгляд справи відкладено на 25.02.2010 року.

В судовому засіданні 25.02.2010 року представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортування природного газу № 198 КТ РСН від 31.12.2004 року, в частині оплати за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 301 грн. 33 коп., за період з січня по травень 2005 року з серпня по грудень 2005 року з січня по березень 2006 року, у зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 32 грн. 05 коп. пені, 4 грн. 46 коп. 3 % річних, 152 грн. 34 коп. інфляційних втрат та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 25.02.2010 року, повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 21.01.2010 року та від 04.02.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи відповідними ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 14229644 вручено 02.02.2010 року, № 14229695 вручено 02.02.2010 року та № 14364843 вручено 16.02.2010 року.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 Положення про "Богородчанське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів" філії управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ЛВУМГ має право: в особі уповноваженої особи, за погодженням з Управлінням та за довіреністю Компанії, для організації та ведення своєї діяльності відкривати поточні та інші рахунки в банківських установах; в особі уповноваженої особи, за довіреністю Компанії (Управління), та в межах своєї компетенції вчиняти правочини, укладати договори (угоди, контракти), відповідно до основних завдань ЛВУМГ з неухильним дотриманням положень Статуту Компанії, Положення про управління, інших нормативних актів Компанії або Управління; пред"являти претензії, звертатися від імені Компанії до судів загальної юрисдикції (в тому числі до господарських судів) з позовом за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу та представляти за довіреністю інтереси Компанії в усіх судах загальної юрисдикції, здійснювати від імені Компанії повноваження сторони у справі.

31.12.2004 року між дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" Снятинського управління по експлуатації газового господарства та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір на транспортування природного газу № 198 КТ РСН (далі Договір).

Згідно п.п. 11.1-11.2 Договору, даний Договір набрав чинності з 01.01.2005 року і діє в частині транспортування газу до 31.12.2005 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення та вважається пролонгованим на наступний рік, якщо ні одна із Сторін не повідомить іншу Сторону письмово про його припинення за 15 днів до закінчення терміну дії цього Договору.

Відповідно до умов Договору відповідачу надавались послуги по транспортуванню природного газу.

Трансгаз належним чином виконав взяті на себе зобов"язання, а саме протраспортував газ Споживача магістральними газопроводами до газорозподільчої станції, що підтверджується реєстрами реалізації природного газу.

Згідно п.п. 6.1-6.6 Договору Споживач зобов"язаний внести не менше 50 % оплати за транспортування замовлених на поточний місяць об"ємів газу на розрахунковий рахунок Трансгазу та Облгазу до 20 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню природного газу у звітному місяці здійснюється Споживачем у грошовому вигляді шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Трансгазу та Облгазу залишкової вартості послуг на підставі актів прийому-передачі природного газу та тарифу, що зазначений у п.п. 5.1, 5.2 даного Договору, до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач за надані послуги з транспортування природного газу розрахувався частково, чим порушив взяті на себе зобов"язання.

Заборгованість за період з січня по травень 2005 року, з серпня по грудень 2005 року, з січня по березень 2006 року, становить 301 грн. 33 коп., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до п. 7.5 Договору за порушення строків виконання зобов"язань, зазначених у пунктах 6.1, 6.2 даного Договору, Споживачем окрім збитків сплачується пеня, на користь Трансгазу та Облгазу, у розмірі 0,1 відсока вартості протранспортованого газу, за кожний день прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку, за період з 15.05.2009 року по 10.11.2009 року, відповідачу нарахована пеня в розмірі 32 грн. 05 коп.

Окрім цього, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, в зв"язку з несвоєчасним проведенням розрахунків, за період з 15.05.2009 року по 10.11.2009 року, відповідачу нараховано 4 грн. 46 коп. 3 % річних та 152 грн. 34 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, підстави виникнення зобовязань (цивільних прав та обовязків) встановлені ст. 11 ЦК України, вони виникають зокрема з договорів (що і є у даному випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів сплати заборгованості в сумі 490 грн. 18 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів заборгованості за транспортування природного газу за період з січня по травень 2005 року з серпня по грудень 2005 року з січня по березень 2006 року, згідно умов договору на транспортування природного газу № 198 КТ РСН від 31.12.2004 року, в сумі 301 грн. 33 коп., 32 грн. 05 коп. пені, 4 грн. 46 коп. 3 % річних, 152 грн. 34 коп. інфляційних втрат, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, поштова адреса: АДРЕСА_1, 78300, юридична адреса: АДРЕСА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів" філії управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", п/с 7, смт.Богородчани, Богородчанського району, Івано-Франківської області, 77701, (ідентифікаційний код 00153133), 301 грн. 33 коп. (триста одна грн. 33 коп.) заборгованості за транспортування природного газу за період з січня по травень 2005 року з серпня по грудень 2005 року з січня по березень 2006 року, згідно умов договору на транспортування природного газу № 198 КТ РСН від 31.12.2004 року, 32 грн. 05 коп. (тридцять дві грн. 05 коп.) пені, 4 грн. 46 коп. (чотири грн. 46 коп.) 3 % річних, 152 грн. 34 коп. (сто п"ятдесят дві грн. 34 коп.) інфляційних втрат, 102 грн. (сто дві грн.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 27.02.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 27.02.10