Рішення № 8111039, 08.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.2010                                                                                           Справа № 16/214

за позовом                    спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ”, м. Іршава

до відповідача 1          малого виробничо-комерційного підприємства фірми „Ріпекс”, м. Київ

до відповідача 2          приватного підприємства „ЕУ-СЕК Україне ТМ”, м. Берегово

про                               усунення перешкод в користуванні нерухомим майном

                                                                                 Суддя О.В. Васьковський

                                                   Представники:

від позивача –Маркусь М.І. (дов. від 08.12.08)

від відповідача 1 –Ганчак В.І. (дов. від 14.10.09)

від відповідача 2 –не з'явився

СУТЬ СПОРУ: спільне підприємство „Сандерс-Іршава ГмбХ”, м. Іршава (далі – позивач) звернулося з позовом до малого виробничо-комерційного підприємства фірми „Ріпекс”, м. Київ (далі – відповідач 1) та до приватного підприємства „ЕУ-СЕК Україне ТМ”, м. Берегово (далі – відповідач 2) про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, що знаходиться по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршаві Закарпатської області та дитячим садком по вул. Гагаріна, 49/1 в м. Іршава Закарпатської області шляхом звільнення відповідачем 1 та відповідачем 2 вказаних приміщень.

          Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач 1 вчиняє дії, які призводять до порушення його прав як власника нерухомого майна та чинить перешкоди у його користуванні, які полягають в захопленні приміщень, утримання під контролем пульту управління закриванням та відкриванням вхідних дверей та воріт підприємства, в не допуску керівних осіб підприємства на його територію, мотивуючи це виконанням вказівок відповідача 1. Зокрема, позивач вказує, що відповідачем 1 було прийнято наказ від 03.12.08 №0103/ХІІ-08, яким було заборонено допуск заступника генерального директора Овчіннікова С.В. у майновий комплекс, який належить підприємству та розташований по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршава. На виконання наказу відповідача 1 охоронці блокують прохід заступнику директора на територію підприємства та не відкривають йому двері. Позивач стверджує, що прохідну підприємства займають ті охоронці, які є працівниками у відповідача 2 і раніше охороняли підприємство відповідно до договору №06-26/08 від 26.06.08, укладеного між ним та відповідачем 2. Позивач вказує, що відповідач 2 повідомив його про розірвання договору з 01.12.08. Позивач вважає, що відповідачі діють сплановано та узгоджено і їх дії спрямовані на здійснення контролю за підприємством, створення перешкод йому в користуванні спірним майном, паралізація господарської діяльності підприємства та виробничого процесу.

          Відповідач 1 позовні вимоги заперечує та в обґрунтування своїх заперечень вказує про відсутність у позивача доказів у підтвердження права власності чи права користування майном, на захист яких він звернувся до суду з вимогою про усунення порушень у користуванні майном. Докази, а саме статут, установчий договір СП „Сандерс-Іршава Гмбх”, подані позивачем у підтвердження його права власності на нерухоме майно, не підтверджують такого права у позивача. Відповідач 1 стверджує, що право власності на нерухоме майно належить йому, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майно, статутом фірми „Ріпекс”, договором №346, передавальним актом та актом прийому-передачі частки. Позивач користується нерухомим майном незаконно. Відповідач 1 вказує, що позивачем не доведено факту незаконного перебування, невстановлених ним осіб на території підприємства.

Відповідач 2 позовні вимоги заперечує та у письмовому поясненні від 16.01.09 доводить, що на даний час об’єкт не охороняє. Надані позивачу послуги по охороні, прибиранню та благоустрою території по 30.11.08, проте позивач вчасно та у повному обсязі не розраховувався за послуги, у зв’язку з чим у позивача виникла заборгованість у сумі 13860,00 грн. Додатково пояснив, що працівники приватного підприємства „ЕУ-СЕК Україне ТМ” не перебувають на території позивача.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України та підписано 02.03.10.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Сандерс-Іршава Гмбх”, засновниками якого стали Іршавська бавовняна ткацька фабрика, м. Іршава (Український учасник) та німецька фірма „Гебр.Сандерс Гмбх і Ко”, м. Брамше, Німеччина (Іноземний учасник), було створено на підставі договору про створення та діяльність спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Сандерс-Іршава Гмбх” від 17.11.1992 р. (далі –договір створення та діяльність спільного підприємства) та діє згідно статуту, зареєстрованого Іршавською районною держадміністрацією Закарпатської області на підставі рішення №450 від 11.12.1992р. з наступними змінами та доповненнями. Пунктом 3 статуту визначено, що спільне підприємство створено у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю і є юридичною особою згідно із законодавством України.

Порядок формування статутного фонду спільного підприємства врегульовано ст. 3 договору про створення та діяльність спільного підприємства та ст. 5 статуту (1992р.), де вказано, що Іршавській бавовняній ткацькій фабриці належало 20% розміру статутного фонду, а фірмі „Гебр. Сандерс ГмбХ і Ко” - 80% статутного фонду підприємства.

Пунктом 3.5. договору про створення та діяльність спільного підприємства та аналогічно п. 5.5.1 статуту визначено, що український учасник у рахунок свого внеску вносить будівлі, споруди, обладнання та сировину (їх перелік, розмір та стан погоджується сторонами у окремому додатку №2 до договору), що складає 1116250,00 нім. марок та відповідає 428976,00 крб.

На виконання п. 3.5. договору про створення та діяльність спільного підприємства, п. 5.5. статуту та відповідно до додатку №2 до договору „Специфікації внесків у натуральній формі Іршавської бавовняної ткацької фабрики до статутного фонду спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Сандерс-Іршава ГмбХ”, Іршавська бавовняна ткацька фабрика передала до статутного фонду спільного підприємства внески у натуральній формі, а саме: артсвердловину з баштами Рожневського; головний корпус; допоміжний корпус; перехідну галерею, АТС; резервуар протипожежного запасу води; майстерню; гараж-баню; склад тех. матеріалів ЦРН, компресорну; корпус ткацького цеху №1; корпус ткацького цеху №3; склади; споруду трансформаторної підстанції ТП-91; трансформаторна підстанція ЦРП-10; адмінкорпус; дитячий садок; інші споруди та обладнання виробничого призначення; сировина та допоміжні матеріали.

Факт внесення Іршавською бавовняною ткацькою фабрикою до статутного фонду позивача нерухомого майна, що знаходиться по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршаві та дитячого садка по вул. Гагаріна, 49/1 в м. Іршава, підтверджується передаточною відомістю від 14.07.1993р. Вказана передача здійснена повноважними особами, які діяли на підставі наказу №52 від 22.06.1993р. „Про призначення комісії по передачі майна фабрики СП „Сандерс-Іршава ГмбХ”. Передаточна відомість затверджена керівником позивача.

Позивач доводить, що у зв’язку з передачею до статутного фонду підприємства будівель, споруд та дитячого садка, він набув право власності на таке майно, відповідач 1 вчиняє дії, які призводять до порушення його прав як власника нерухомого майна та чинить перешкоди у його користуванні, які полягають в захопленні приміщень, утримання під контролем пульту управління закриванням та відкриванням вхідних дверей та воріт підприємства.

У свою чергу відповідач 1 факт права власності у позивача на вказане нерухоме майно заперечує та стверджує, що нерухоме майно належить йому, оскільки воно зареєстровано за ним, в нього наявні правовстановлюючі документи на таке майно. Відповідач 1 звертає увагу суду на те, що позивачем не подано доказів у підтвердження того, що саме ці приміщення належать йому на праві власності, тобто у позивача відсутні правовстановлюючі документи на приміщення.

Аналізуючи матеріали справи суд встановив наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Закарпатської області від 05.05.09 у справі №16/200 задоволено позов спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ” до малого виробничо-комерційного підприємства фірми „Ріпекс”, м. Київ та до виконавчого комітету Іршавської міської ради, м. Іржава про: визнання права власності на нерухоме майно, а саме: артскважину з баштами Рожневського; головний корпус; допоміжний корпус; перехідна галерея; резервуар протипожежного запасу води; майстерня; гараж-баня; склад техматеріалів; компресорна; корпус ткацького цеху №1; корпус ткацького цеху №3; склади; споруда трансформаторної підстанції ТП-9; трансформаторну підстанцію ЦРП-10; адмінкорпус; дитячий садок; ангар (підготовчий цех), що знаходиться по вул. Гагаріна, 49 та вул. Гагаріна, 49/1 в м. Іршава Закарпатської області; визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №127962, видане виконавчим комітетом Іршавської міської ради від 28.03.08 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №758784, видане виконавчим комітетом Іршавської міської ради від 09.10.08.           

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.09 у справі №16/200 вказане рішення залишено без змін. Таким чином, рішення господарського суду Закарпатської області від 05.05.09 у справі №16/200 набрало законної сили.

          Господарським судом Закарпатської області прийнято рішенням від 27.02.09 у справі №16/213 яким задоволено позов спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ” до виконавчого комітету Іршавської міської ради, м. Іршава за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача малого виробничо-комерційного підприємства фірма „Ріпекс” про визнання незаконними та скасування рішення №110 від 19.03.08 „Про видачу малому приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі „РІПЕКС” свідоцтва про право власності на майновий комплекс згідно інвентарної справи за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, 49 та №364 від 09.10.08 „Про видачу малому приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі „РІПЕКС” свідоцтва про право власності на майновий комплекс дитячого садка за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, №49.

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.09 у справі №16/213 вказане рішення залишено без змін. Таким чином, рішення господарського суду Закарпатської області від 05.05.09 у справі №16/200 набрало законної сили.

          Таким чином, вказаними рішеннями господарського суду встановлено факт належності права власності у позивача на нерухоме майно, що знаходиться по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршава та дитячого садка по вул. Гагаріна, 49/1 в м. Іршава, оскільки нерухоме майно було передано як внесок до статутного фонду позивача. Таке право власності позивач набув згідно чинного, на момент формування статутного фонду СП „Сандерс-Іршава ГмбХ”, законодавства, а саме: ст.12 Закону України „Про господарські товариства”, ст.26 Закону України „Про власність”, ст.128 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

          Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Таким чином, наведене спростовує доводи відповідача 1 про наявність у нього права власності на нерухоме майно, що знаходиться по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршава та дитячого садка по вул. Гагаріна, 49/1 в м. Іршава та вчиняти дії, які призводять до порушення права позивача як власника нерухомого майна та чинити перешкоди позивачу у його користуванні.

Позивач стверджує, що дії відповідача 1 та відповідача 2 по здійсненню перешкод у користуванні нерухомим майном полягають в захоплені приміщень, утримання під контролем пульту управління закриванням та відкриванням вхідних дверей та воріт підприємства, не допуску керівних осіб підприємства на його територію. В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на той факт, що відповідачем 1 прийнято наказ від 03.12.08 №0103/ХІІ-08, яким було заборонено допуск заступника генерального директора Овчіннікова С.В. у майновий комплекс, який належить підприємству та розташований по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршава. Крім того, як вбачається із наданих позивачем у справу письмових доказів, зокрема, поясненнями директора СП „Сандерс-Іршава ГмбХ” відібраними оперуповноваженим ВДСБЕЗ Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області капітаном міліції Биба М.П., невідомі особи, які представилися охоронниками від фірми „Ріпекс” захопили прохідну підприємства, блокують та детально проводять огляд автомобілів з готовою продукцією.

Овчинніков Сергій Васильович був прийнятий на посаду заступника директора по технічним питанням позивача згідно наказу від 07.04.08 №23. Наказом від 05.11.08 №5 його тимчасово призначено на посаду заступника директора позивача з покладанням на нього обов’язків головного інженера підприємства.

Згідно змін та доповнень до установчого договору спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Сандерс-Іршава ГмбХ”, затверджених засіданням ради останнього 01.04.08, виведено із складу учасників спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Сандерс-Іршава ГмбХ” Іршавську державну бавовняну ткацьку фабрику та введено до учасників підприємства мале приватне виробничо-комерційне підприємство фірму „Ріпекс”.

Відповідачем 1 в особі одноосібного засновника Репета О.Г. 28.11.08 прийнято рішення №8, яким звільнено з посади заступника директора позивача з 03.12.08 у зв’язку з виходом останнього з складу учасників спільного підприємства. Виконання вказаного рішення покладено на директора позивача. Запис про звільнення на підставі зазначеного рішення відповідача 1 до трудової книжки Овчиннікова С.В. не вносився. Наказом відповідача 1 від 03.12.08 за №0103/ХІІ-08 було заборонено допуск Овчиннікова С.В. у майновий комплекс МПВКП фірми „Ріпекс”, який розташований за адресою: Закарпатська область, м. Іршава, вул. Гагаріна, 49. Виконання вказаного наказу покладено на заступника генерального директора Чепуру Ю.Ю.

Овчинніков С.В., не погоджуючись з рішенням та наказом відповідача 1, звернувся в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області з позовом до відповідача 1 про визнання недійсними та скасування вказаних рішення та наказу і зобов’язання усунути перешкоди входу та доступу позивача до робочого місця протягом всього часу перебування його в трудових відносинах, зобов’язання вжити заходів забезпечення доступу до його робочого місця. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.09 позов Овчиннікова С.В. задоволено повністю. Рішення набрало законної сили.

          Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, вказаним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області підтверджено порушення відповідачем 1 прав позивача як власника нерухомого майна та здійснення перешкод у його користуванні, що полягає в не допуску керівних осіб підприємства на його територію. Обставини, що знайшли своє відображення у рішеннях господарського суду Закарпатської області по справах №16/200 та 16/213 також підтверджують наявність протиправної поведінки відповідача 1 щодо майна позивача, які за своїм характером створюють перешкоди у його користуванні.

          Позивач стверджує, що відповідач 1 та відповідач 2 діють сплановано та узгоджено і їх дії спрямовані на здійснення контролю за підприємством, створення перешкод йому в користуванні нерухомим майном, паралізують господарську діяльності підприємства та виробничий процес. Зокрема, позивач стверджує, що прохідну підприємства займають ті охоронці, які є працівниками у відповідача 2 і раніше охороняли підприємство відповідно до договору №06-26/08 від 26.06.08, укладеного між ним та відповідачем 2, однак відповідач 2 повідомив його про розірвання договору з 01.12.08.

          Між позивачем та відповідачем 2 укладений договір №06-26/08 від 26.06.08 (далі – договір), згідно якого відповідач 2 надавав послуги позивачу по цілодобовому нагляду та охороною об’єкта, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Іршава, вул. Гагаріна, 49. (п.п. 1.1., 1.2. договору).

          Відповідач 2 надав пояснення, які позивач не заперечує, що у зв’язку із виникненням простроченої заборгованості по вказану договору, він припинив надавати послуги по охороні об’єкту, згідно вказаного договору. Наказом №122 від 08.12.08, у зв’язку із розірванням в односторонньому порядку договору №06-26/08 від 26.06.08 укладеного з приватним підприємством „ЕУ-СЕК Україне ТМ” позивач створив власний відділ охорони. Доказів про причетність відповідача 2 до здійснення перешкод позивачу у користуванні нерухомим майном, що знаходиться по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршава та дитячим садком по вул. Гагаріна, 49/1 в м. Іршава позивачем не надано.

          Стаття 391 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

          Оскільки, у процесі судового розгляду, на підставі належних та допустимих доказів та обставин, які не потребують доказування, встановлено, що саме відповідач 1 чинить перешкоди позивачу в користуванні нерухомим майном, що знаходиться по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршава та дитячим садком по вул. Гагаріна, 49/1 в м. Іршава, то суд задовільняє позов повністю до відповідача 1.

          У зв’язку із наведеним у задоволенні позовних вимог до відповідача 2, слід відмовити.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача 1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

                    Зобов’язати мале виробничо-комерційне підприємство фірму „Ріпекс” (м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 6/160. код 19476353) усунути перешкоди в користуванні спільним підприємством „Сандерс-Іршава ГмбХ” (Закарпатська область, м. Іршава, вул. Гагаріна, 49, код 14356982) нерухомим майном, що знаходиться по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршава Закарпатської області та дитячим садком по вул. Гагаріна, 49/1 в м. Іршава Закарпатської області шляхом звільнення малим виробничо-комерційним підприємством фірмою „Ріпекс” (м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 6/160. код 19476353) вказаних приміщень.

Стягнути з малого виробничо-комерційного підприємства фірми „Ріпекс” (м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 6/160, код 19476353) на користь спільним підприємством „Сандерс-Іршава ГмбХ” (Закарпатська область, м. Іршава, вул. Гагаріна, 49, код 14356982) суму 85,00 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та суму 118,00 грн. у відшкодування витрат по оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.03.10.